Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Казка про дзвінкі та глухі приголосні



На вулиці «Фонетика» в двоповерховому будинку «Алфавіт» проживали букви, що позначають звуки.

Ох і нерозбериха була в цьому будинку: вони не притримувались ніяких правил співіснування.

Особливо не мирилися приголосні. Галасували, сварилися, доки не домовилися: глухі приголосні будуть жити на другому поверсі, а дзвінкі на першому. На деяких час настала тиша.

Аж ось такий зчинився шум і гам, що навіть дзвінкі здивувалися, що там роботься? Потім бачать: по доріжці від будинку пішли звуки [п] і [к].Це вони посварилися: хто з них частіше вживається в мові?

Та так сварилися, що інші їх вгамувати не могли, а тому і прогнали. І ось пішли вони, похиливши голову. Пожаліли їх дзвінкі (ті, що жили на першому поверсі), забрали досебе, бо розуміли, що без них не можна буде створити слів, наприклад: коники або пенал, поріг.

З того часу і живуть глухі звуки [п] і [к]разом з дзвінкими на першому поверсі (в алфавіті вони від Б до Р включно + П і К, а від С і до кінця – глухі, що на другому поверсі). Отож настав лад між приголосними, запанувала тиша. До чого приводить дружба! Творяться яскраві справи, – то звуки будують слова.

Фея Фонетика

Я— фея Фонетика. Мені дуже приємно, що ви цікавитеся життям мого королівства. Напевно, ви вже знайомі з деякими моїми мешканцями? Спробуйте їх назвати?

-Так. Це звуки — Голосні та Приголосні.

Сьогодні я познайомлю вас ще з одними своїми помічниками. Але спочатку хочу трохи розповісти про них.

Якось я завітала у пташине царство. Мене привітав багатоголосий хор птахів. Одні співали дзвінко-дзвінко, голос інших нагадував шум дерев і шелест трави.

І уявила я своє царство - царство звуків. Звуки так само, як і пташині голоси, розрізняються: одні утворилися за допомогою голосу і шуму, але вних переважає голос. Це дзвінкі приголосні. У вимові інших звуків чути лише шум. їх називають глухими.Також я помітила,що деякі дзвінкі і глухі звуки — родичі. Вони дуже схожі між собою, якблизнята. Коли пошепки вимовиш [б], чується [п]; або скажеш дуже тихо [д], а почуєш [т]. Так я їх і попарувала. Утворилося одинадцять пар.

Без пар залишилося дев'ять дзвінких приголосних! і один глухий. Ось вони, мої маленькі помічники:

Дзвінкі та глухі приголосні (парні)
[б] [д] [д’] [ж] [з] [з’] [дж] [дз] [дз’] [ґ] [г]
[п] [т] [т’] [ш] [с] [с’] [ч] [ц] [ц’] [к] [х]
Дзвінкі приголосні, що не мають пари
[в] [й] [л’] [л] [м] [н’] [н] [р] [р’]
Глухий приголосний, який не має пари
[ф]

 

Зустрілись якось Тверді і М'які Приголосні. Група Твердих Приголосних почала хизуватися перед М'якими.

— Ми завжди зберігаємо свою форму,— гордо заявив [г].

— У нас надзвичайно стійкі переконання,— з металом у голосі промови в [ґ].

— Ми ніколи не піддаємося ніяким впливам;— прохрипів [х].

— І завжди в усьому впевнені,— додав [к].

Губні [б], [п], [в], [м], |ф| усі разом гордо закопилили губи і запишалися у своїй твердості і непохитності.

Навіть Шиплячі [ж], [ч], [дж] і ті щось шепотіли про свою цілеспрямованість і твердість.

— Я теж з вами, панове,— гаркнув [р], правда, тільки в кінці складу. А М'які скромно мовчали. Адже вони мали надто м'який характер, щоб дорікати хвалькам за їхню твердоголовість і твердолобість. І тільки найм'якший [й], у якого ніколи не було твердої пари, як у інших М'яких Приголосних, тихенько промовив, звертаючись до Твердих:

— А може, ви хоч іноді пом'якшуєтесь?

— Іноді ми можемо трохи поступитися з поваги до сусіда [і] та ще деяких сусідів і пом'якшитись, але щоб стати М'якими (!!!) — ні, цього ніколи не буде! — дружно ствердили Тверді Приголосні.

 

У кімнаті робилося щось незрозуміле. Усі букви вийшли із азбуки і голосно сперечалися, допитували­ся одна в одної про те, чому буква А перша в алфавіті

— Ми хочемо бути першими! — кричали О та У.

— Що ж робиться? — шипіли шиплячі. — Буква, з якої починаються такі слова, як ангіна, акула, стоїть на чолі цілої азбуки!

— Таки все правильно, — мовчки думали приго­лосні букви. — Адже недаремно найдобріші фрукти— апельсин, абрикос, ананас—починаються з букви А.

Але голосніше всіх кричала Я:

— Чому ж таки перша А, а не Я?

— А тому, — спокійно сказала буква А, яка мовча­ла до цього часу, — що я найстаріша між вами, що найперше слово кожної маленької дитини починаєть­ся на А.

— Що ж це за слово таке? — не вгавала Я.

— Агу, — сказала А. — І, окрім того, я схожа на капітана, що стоїть на своєму містку. А всім відомо, що капітан повинен бути завжди попереду всіх.

— Так, це правда, — сказав тихо і м'яко м'який знак. Всі подумали над тим, що говорили, поділились ще думками і згодилися. А і до цього часу перша у ал­фавіті.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.