Згода потерпілої сторони

Юридично дійсна згода держави на вчинення конкретного діяння іншою державою виключає протиправність цього діяння щодо першої держави в тій мірі, в якій діяння залишається в межах вищевказаної згоди.

Згода – вільно виражена , чітко встановлена, до або під час протиправного діяння

Приклади: транзит через повітряний простір, внутрішні води держави, слідчі комісіі на території іншої держави

Повинно бути здійснено розмежування:

- Згода з урахуванням конкретної ситуації

- Згода щодо конкретного образу дій

- Згода щодо основного зобов'язання

Згода не повинна залежати від шахрайства (шахрайство), корупції чи примусу

Протиправність діяння держави виключається, якщо це діяння є законним заходом самооборони, здійсненої відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Умови: відповідність Статуту ООН (ст.51), принципам права збройних конфліктів, не допускає відступів від прав людини.

Контрзаходи (ст.49-53)

«Протиправність діяння держави, що не відповідає міжнародному зобов'язанню щодо іншої держави, виключається, якщо діяння є контрзаходами, вжитими щодо держави у відповідності з главою II частини третьої» (ст.22)

Контрзаходи можуть мати місце, якщо вони «прийняті у відповідь на попередні міжнародні протиправні діяння іншої держави і ... спрямовані проти цієї держави» (Gabčikovo-Nagymaros case).

Контрзаходи не можуть зачіпати:

- Зобов'язань, що випливають з заборони застосування сили, передбачені в Статуті ООН;

- Зобов'язань щодо захисту основних прав людини;

- Обов'язки гуманітарного характеру, що забороняють репресії;

- Інших зобов'язань, що випливають з імперативних норм загального міжнародного права.

Будучи відповіддю на міжнародно-протиправну поведінку іншої держави, контрзаходи можуть виправдовуватися тільки по відношенню до цієї держави.

Процедура прийняття контрзаходів (ст. 52, АRS):

- Заклик відповідальної держави діяти у відповідності зі своїми міжнародними зобов'язаннями;

- Повідомлення відповідальної держави про будь-які рішення, щодо прийняття контрзаходів і пропозиція провести переговори з цією державою.

• Термінові контрзаходи можуть бути прийняті

Контрзаходи не можуть бути застосовані:1) якщо міжнародно-протиправне діяння припинено; 2) спір знаходиться на розгляді в суді або трибуналі.

Контрзаходи можуть бути припинені як тільки відповідальна держава виконає свої зобов'язання, ст. 53, ARS.

Форс-мажор

• Форс-мажор – поява непереборної сили або непередбаченої події, що не піддаються контролю держави, які в даних обставинах виконання зобов'язання зробили матеріально неможливим. (ст. 23)

• Виключення: а) форс-мажорна ситуація обумовлена ​​- або цілком, або в поєднанні з іншими факторами, - поведінкою держави що посилається на неї, б) держава прийняла на себе ризик виникнення такої ситуації.

3 умови для форс-мажорних обставин, як обставини, що виключає протиправність:

• Акт повинен бути викликаний непереборною силою або непередбаченою подією

• Поза контролем держави

• Матеріально неможливим в даних обставинах виконати зобов'язання

• Різниця між форс-мажорними обставинами, зазначеними у ст. 23 ARS і ст. 61 Віденської конвенції про право міжнародних договорів (неможливість невиконання договору)

- Форс-мажорні обставини (з точки зору відповідальності держав) виправдовують невиконання зобов'язання протягом того часу поки існують такі обставини. Фокус в даному випадку - конкретне зобов'язання.

- Неможливість виконання зобов'язання виправдовує припинення договору (ст.61 Віденської конвенції). Фокус – договір.

Фізичні події

- Землетруси, повені, гибель літаків у повітряному просторі іншої держави у зв'язку з погодними умовами

Втручання людини

- Збройні конфлікти, напади повстанців, за винятком, якщо держава сама сприяла виникненню збройного стану

Лихо (distress)

Протиправність діяння держави, не відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням цієї держави, виключається, якщо у виконавця даного діяння не було в ситуації лиха іншого розумного способу врятувати своє життя або життя ввірених йому інших осіб. (ст.24)

Виключення: ситуація лиха обумовлена ​​- або цілком, або в поєднанні з іншими чинниками – поведінкою держави, що посилається на нього ; дане діяння з імовірністю створить схожу або більшу небезпеку.

Стаття 24 відноситься до конкретного випадку, коли особа, поведінка якої присвоюється державі, перебуває в ситуації крайньої небезпеки як безпосередньо для неї, так і для ввірених їй інших осіб. Ця стаття виключає протиправність поведінки агента в обставинах, коли у нього не було іншого розумного способу порятунку життя. На відміну від ситуацій форс-мажору, які розглянуті в статті 23, особа, що діє в ситуації лиха, не діє мимоволі, навіть якщо можливість вибору фактично відсутня в результаті сформованої небезпечної ситуації. Інтерес тут полягає безпосередньо в порятунку життя людей, незалежно від їх громадянської належності.

Поиск по сайту: