Організація обслуговування і ремонту технологічного обладнання

У процесі експлуатації технологічне обладнання зазнає фізичного та морального зношування, що вимагає його постійного технічного обслуговування та ремонту. У виробничій інфраструктурі підприємства це є функцією ремонтного господарства.

Основними завданнями ремонтного господарства є:

- підтримка технологічного обладнання у постійній експлуатаційні готовності;

- збільшення термінів експлуатації обладнання без ремонтів;

- удосконалення організації і підвищення якості ремонту обладнання;

- зниження витрат на ремонт і технічне обслуговування технологічного обладнання.

Ці завдання вирішуються шляхом:

- розробки і реалізації системи з технічного обслуговування обладнання у процесі його експлуатації з метою попередження зношення та аварій;

- своєчасного і якісного виконання планово-попереднього ремонту обладнання;

- модернізації застарілого обладнання;

- підвищення організаційно-технічного рівня ремонтного виробництва.

У робочому стані обладнання підтримується шляхом технічного обслуговування та ремонту.

У загальному випадку під ремонтом розрізняють сукупність техніко-економічних і організаційних заходів, пов‘язаних з підтримкою і частковим або повним відновленням споживчої вартості засобів виробництва чи предметів особистого користування.

Згідно з діючими стандартами ремонт – це комплекс операцій з відновлення придатності або працездатності засобів виробництва або їх частин.

За іншим визначенням ремонт – це комплекс операцій з відновлення параметрів технічних характеристик обладнання та забезпечення його подальшої експлуатації.

Ремонти бувають: біжучий (малий); середній; капітальний.

Біжучий ремонт – це мінімальний за обсягом ремонт з заміною або відновленням зношених деталей та регулюванням механізмів.

Середній ремонт – передбачає часткову розробку обладнання, заміну і відновлення зношених деталей.

Капітальний ремонт – найскладніший вид ремонту, що вимагає повної розробки і ремонту усіх базових деталей. Заміни зношених деталей і вузлів, відновлення частини деталей, випробування їх на точність.

Технічне обслуговування (ТО) – це комплекс операцій з підтримки працездатності обладнання: забезпеченню його технічних параметрів у процесі експлуатації (регулювання механізмів; змащування поверхонь, які труться; заміна масла тощо).

Організація ремонтного господарства підприємства базується на системі планово-попереджувальних ремонтів (ППР).

Система ППР – це сукупність організаційно-технічних засобів з догляду, нагляду, обслуговування і ремонту обладнання, профілактичних заходів за раніше складеним планом у визначених обсягах і в певні терміни з метою запобігання зношуванню, попередження аварій і підтримання обладнання у постійній технічній готовності.

Система ППР базується на двох принципах:

- попереджувальності;

- плановості.

Принцип попереджувальності полягає у тому, що технічне обслуговування і ремонтні роботи виконуються після відроблення кожним елементом встановленого для нього часу незалежно від його стану і зношення.

Принцип плановості означає, що технічне обслуговування і ремонтні роботи виконуються за спеціальним графіком з заданими обсягами робіт і в визначені терміни.

Виконання ремонтних робіт на підприємстві може бути організоване централізованим, децентралізованим і змішаним методами.

При централізованому методі усі види ремонтів та окремі роботи з ТО виконуються силами ремонтно-механічного цеху (РМЦ), який має спеціалізовані бригади, необхідне універсальне обладнання, виробничі площі тощо. Такий метод застосовують при значній кількості обладнання.

При децентралізованому методі усі види ремонтних робіт здійснюються силами і засобами цехових ремонтних служб.

При змішаному методі усі ремонтні роботи виконують як цехові ремонтні служби, так і РМЦ.

При усіх методах організації ремонту обов‘язковим є виконання ТО, яке здійснюється основними виробничими робітниками.

Для зменшення простоювання обладнання, усі ремонтні роботи виконують, як правило, під час обідніх перерв або у вихідні дні.

Найбільш ефективним способом проведення ремонтних робіт є агрегативний спосіб, сутність якого полягає у тому, що усі вузли чи агрегати, які вимагають заміни, замінюються раніше відремонтованими або новими.

Ремонтним господарством підприємства керує головний механік. Він підпорядкований головному інженеру, очолює відділ головного механіка, керує РМЦ та здійснює функціональне керівництво цеховими ремонтними службами, координує усю роботу з технічного обслуговування і ремонту обладнання на підприємстві.

Структура ремонтного господарства може мати такі підрозділи: технічний, організаційний та економічний відділи, ремонтно-механічний цех і склад.

Ремонтне господарство цеху очолює механік цеху. Йому підпорядковані майстри та бригадири, які безпосередньо керують роботами з нагляду, догляду, експлуатації і ремонту обладнання. Майстрам цеху підпорядковані чергові слюсарі, які безпосередньо виконують ремонтні роботи.

Перелік та обсяги ремонтних робіт залежать від різних факторів: складності і номенклатури продукції; програми випуску; рівня спеціалізації, комбінування і кооперування основного виробництва; рівня спеціалізації, комбінування і кооперування ремонтного господарства.

Організація ремонтного господарства великого підприємства охоплює виконання наступного комплексу робіт:

1) аналіз виробничої і організаційної структури підприємства з точки зору забезпечення пропорційності, прямоточності, неперервності, паралельності і автоматичності виробничих процесів;

2) аналіз технологічного обладнання за факторами:

а) необхідність даного обладнання;

б) питома вага невстановленого обладнання;

в) питома вага обладнання, що перебуває у ремонті;

г) середній вік технологічного обладнання;

д) питома вага фізично зношеного обладнання;

е) коефіцієнт змінності роботи технологічного обладнання;

ж) коефіцієнт використання обладнання за продуктивністю;

з) коефіцієнт використання обладнання по часу;

і) аналіз фондовіддачі;

к) аналіз структури активної частини ОВФ;

л) аналіз рівня механізації виробництва.

3) розробка пропозицій з покращення використання обладнання;

4) розробка норм потреби в обладнанні для заміни його зношеної частини, технічного переозброєння;

5) розробка норм потреби в запасних частинах для технологічного обладнання;

6) розробка норм потреби матеріалів та енергії для технологічного обладнання;

7) розрахунок потреби виробничих площ для ремонтного господарства;

8) розрахунок потреби трудових ресурсів для ремонтного господарства і його фонду заробітної плати;

9) розрахунок показників планово-попереджувального ремонту обладнання (структура міжремонтного циклу за видами обладнання, тривалість міжремонтного циклу; трудомісткість ремонтів; річний обсяг ремонтних робіт; параметри організації ППР обладнання у просторі і часі);

10) організація ремонтних робіт;

11) організація міжремонтного обслуговування;

12) організація матеріально-технічного забезпечення ремонтного господарства;

13) розробка, контроль і стимулювання стратегічного плану підвищення ефективності роботи ремонтного господарства.

Усі перелічені види робіт можна об‘єднати у групи економічного, технічного та організаційного спрямування.

Обсяг робіт визначається складністю та номенклатурою продукції, програмою випуску, рівнем спеціалізації, комбінування та кооперування основного виробництва та ремонтного господарства.

При значних обсягах ремонтних робіт до їх виконання можуть залучатись спеціалізовані фірми чи організації.

Поиск по сайту: