Трудовий процес – це сукупність дій виконавців по здійсненню виробничого процесу.
Залежно від характеру участі робітника у їх здійсненні трудові процеси поділяються на ручні, ручні механізовані, машинно-ручні, машинні, автоматизовані та апаратурні.
Зміст трудового процесу визначається технологічним процесом. Правда, у окремих випадках технологічні процеси здійснюються без участі людини, під впливом природних умов. Основним елементом технологічного процесу є операція. Найменшим трудовим елементом операції є рух. Рух – це однократне переміщення робочого органу виконавця (рук, ніг, корпусу, очей) у процесі праці.
Сукупність трудових рухів, які використовуються без перерви одним або декількома робочими органами виконавця складають трудову дію.
Необхідність виконання різноманітних виробничих процесів і робіт у процесі виробництва передбачає розподіл праці. На підприємстві виділяють: функціональний, технологічний і кваліфікаційний розподіл праці.
Функціональний розподіл праці здійснюється на основі виділення виробничих функцій. Він служить основою для визначення необхідної професійної спеціалізації працівників. Кожна група поділяється за ознакою виконуваних функцій. А вони – за професіями. Наприклад, робітники основні і допоміжні, ІТП тощо.
Технологічний розподіл праці здійснюється на підставі розчленування виробництва на стадії, технологічні процеси і операції. На цій підставі виділяються різні професії і спеціальності.
Кваліфікаційний розподіл праці обумовлений різною складністю, точністю робіт, різними умовами, що ставляться до виконавця тощо.
Великий вплив на ступінь і форми розподілу праці має тип виробництва (одиничне, серійне, масове), від якого залежить складність, а відповідно і вимоги до робітників та ІТП.
Розподіл праці нерозривно пов’язаний з її кооперуванням.
На підприємстві усі його форми зводяться до таких основних: міжцехової, внутрішньоцехової і внутрішньодільничої кооперації праці.
Розподіл і кооперування має встановлені раціональні границі:
· економічна границя – збільшення сукупного фонду робочого часу або виробничого циклу;
· технічна границя– залежить від технічних можливостей виробництва;
· фізіологічна границя– пов’язана з допустимими фізичними і психологічними навантаженнями;
· соціальна границя – визначається мінімальною різноманітністю виконуваних функцій, що забезпечують привабливість праці.
Кооперація праці залежить від організаційних та економічних границь:
· організаційна границя: для виконання будь-якої роботи можна об’єднати мінімум дві особи, а максимальна їх чисельність визначається нормами керованості;
· економічна границя зумовлена можливістю зниження затрат уречевленої праці на одиницю виготовлюваної продукції.
Організація робочих місць.
Робоче місце– це закріплена за окремим робітником або групою робітників (бригадою) частина виробничої площі з розташованими на ній засобами праці, призначеними для виконання певної частини виробничого процесу.
Організація робочого місця– це створення певного комплексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної і безпечної праці.
Основні вимоги до організації робочого місця полягають у наступному: на робочому місці постійно повинно міститися усе необхідне для безперебійної і високоякісної праці, не повинно бути нічого зайвого: робітник повинен почуватися вільно і не повинен робити зайвих рухів. Це досягається переважно за рахунок правильного планування робочого місця.
Планування робочого місця– це просторове розміщення засобів, предметів праці та виконавця з урахуванням антропометричних, біохімічних даних і основних характеристик органів чуття людини.
Робоче місце можна поділити на дві зони: зону праці (основна) і зону підходу (допоміжна). Разом вони складають внутрішнє планування. Зовнішнє планування характеризує розташування робочого місця відносно інших робочих місць і визначається характером і кількістю його оснащення, характером виконуваних робіт.
Оснащення робочого місця – це забезпечення його всіма необхідними для виконання процесу праці засобами і предметами праці (постійними і тимчасовими).
Постійні елементи перебувають на робочому місці завжди, незалежно від роботи, яка виконується в кожний момент часу.
Тимчасові елементи – це спеціальні предмети для виконання конкретної роботи залежно від технології, режиму обслуговування тощо.
Раціональний трудовий процес забезпечує розробка проектів організації робочих місць, що здійснюється на основі типових проектів, нормативів і стандартів, які діють у галузі. Такі проекти відображаються у карті організації праці на робочому місці. Виконання вимог карти є обов’язковим. Вона визначає і вихідні дані (предмет, технологія, форма організації, оплата праці); трудовий процес (елементи процесу, час, методи праці); робоче місце (просторова організація робочого місця, його забезпечення); обслуговування робочого місця (функція, спосіб і режим обслуговування, види самообслуговування, засоби зв’язку); умови праці; норма витрат праці; вимоги до виконавця роботи; режим праці і відпочинку; загальні техніко-економічні показники.
Комплексна оцінка кожного робочого місця та його відповідність науково-технічному і організаційному рівню інтегрується у процесі атестації робочих місць.
Контрольні запитання
1. Сутність та завдання організації праці.
2. Назвіть основні напрямки покращення організації праці.