Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Теоретичні основи розвитку мовлення дітей з порушеннями слуху



У навчанні мовленню дітей з порушеннями слуху в даний час використовується комунікативно-діяльнісна система, сутність якої полягає у формуванні мовлення як засобу спілкування. Теоретичні та методичні засади комунікативної системи були розроблені і експериментально підтверджені в 50- 60-і рр. С. А. Зиковим і його співробітниками і призвели до створення цілісної дидактичної системи навчання мовленню глухих дітей.

Здійснені в рамках цієї системи пошуки і розробка нових підходів до розвитку мовлення глухих дошкільнят були здійснені Б. Д. Корсунською. Подальший розвиток комунікативно-діяльнісної системи навчання мовленню глухих дошкільнят міститься в роботах Л. П. Носкової.

Теоретичні основи розвитку мовлення дошкільнят з порушеннями слуху пов'язані з розглядом природи мовлення, його ролі в соціальному і пізнавальному розвитку людини; з особливостями психічного та мовного розвитку дітей з порушеннями слуху; психологічними та лінгвістичними закономірностями оволодіння мовленням дитиною з нормально розвиненим слухом та урахуванням їх в процесі мовного розвитку нечуючих і слабочуючих дітей раннього та дошкільного віку.

Психологічна сутність оволодіння дитиною мовленням, взаємозв'язок процесів мислення, діяльності і мовлення, роль спілкування у становленні особистості представлена ​​в працях Л. С. Виготського, А. Р. Лурії, А. Н. Леонтьєва. Психологічна теорія Л. С. Виготського про знакове опосредкування свідомості, розвитку особистості в процесі оволодіння історично сформованою системою знаків відображає роль мови в психічному розвитку нечуючої дитини. Присвоєння мовленнєвих знаків пов'язано з практичною діяльністю і обумовлено потребами спілкування, насамперед особистісного діалогічного спілкування. Положення Л. С. Виготського про системну і структурну будову значення слова показує роль слова як одиниці мови в розвитку мислення, взаємодія зовнішнього і внутрішнього планів мови, семантичних і граматичних структур. Ці важливі для побудови теорії мовного розвитку положення дозволяють обґрунтувати і розвинути найважливіші принципи комунікативної системи навчання мовленню: виділення функції спілкування як найважливішої в процесі навчання мови; організацію практичної діяльності як необхідної умови виникнення потреби в мовному спілкуванні; створення навмисних і використання ненавмисних ситуацій для систематичного навчання застосуванню мовних висловлювань; організацію мовної середовища, створення якої передбачає постійне мотивоване спілкування з дитиною.

Розвиток психолінгвістики зробило актуальним розгляд основних сучасних психолінгвістичних теорій обліку найбільш важливих положень в методиці розвитку мовлення нечуючих та слабочуючих дошкільників (Л. П. Носкова, 1991). В якості одного з важливих чинників для побудови системи роботи над промовою необхідно виділити положення про системну будову мови. Тісний зв'язок між різними рівнями мови дозволяє накопичити шляху оволодіння мовою в широкому мовному потоці, що узгоджується з існуючим підходом до засвоєння мовних засобів активізації їх у вимові нечуючої дитини.

Розгляд мови як діяльності (А. А. Леонтьєв, А. Р. Лурія, Т. В. Ахутина, І. А. Зимня) дозволяє розглянути структуру мовленнєвої діяльності, виділити рівні, урахування яких важливий для процесу цілісного оволодіння мовою, формування різних видів мовленнєвої діяльності. Сучасні теорії породження мовного висловлювання, що базуються на структурі мовного процесу, запропонованого Л.С. Виготським (А. А. Леонтьєв, Т. В. Ахутина), дозволили вибудувати модель, в якій виділяються основні операції породження мовного висловлювання: мотив-думка (мовна інтенція) - внутрішнє програмування - лексичне розгортання і граматичне конструювання - моторна реалізація - зовнішня мова. Їх урахування, відображення взаємозв'язку між основними операціями можуть бути реалізовані у відборі мовних засобів, моделюванні окремих рівнів і операцій, простеження цілісного процесу породження мовлення у дітей дошкільного віку з порушеннями слуху.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.