Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Догляд за пацієнтами з хворобами шлунка та дванадцятипалої кишки. Дієтичні столи № 1, 1а, 16, 2, 5.



Самостійна робота №1

Особливості спостереження та догляду за пацієнтами з проблемами травлення. Догляд за пацієнтами з хворобами шлунка та дванадцятипалої кишки. Дієтичні столи № 1, 1а, 16, 2, 5. Догляд за пацієнтами при захворюваннях кишок. Застосування суден та калоприймачів. Дієтичні столи № 3, 4.

Література: М.Г. Шевчук „Сестринська справа” Ст. 111 – 114, 222 – 228,

237 – 238, методичні вказівки.

&

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ

З ПОРУШЕННЯМ ТРАВЛЕННЯ

Біль у животі- є найбільш частою ознакою захворювань органів черевної порожнини. Причини, локалізація, характер і тривалість його можуть бути різними. Біль у животі викликають захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, кишок, селезінки, захворювання таушкодження очеревини, а також гостра хірургічна патологія (гострий апендицит, кишкова непрохідність, перфорація виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, гострий холецистит тощо).

G Допомога пацієнтові при появі болю в животі:

1.негайно викликати лікаря.

2.забезпечити спокій: до приходу лікаря пацієнта вкласти у ліжко, спостерігати за його станом, положенням у ліжку.

3. голод - заборонити прийом їжі, рідини.

4.можна застосувати холод при гострих запальних процесах у черевній порожнині (міхур з льодом або холодною водою).

L Медсестра не має права без призначень лікаря:

1.прикладати хворому грілку при болю не з'ясованого походження, бо в осіб із захворюваннями шлунка, кишок та очеревини це може привести до різних ускладнень від її застосування (кровотечі, перфорації або загострення і поширення запального процесу).

2.ставити клізми, промивати шлунок, давати проносні засоби: це може завдати непоправної шкоди, якщо у хворого виявиться не харчове отруєння , а гострий перитоніт, перфорація виразки, защемлення грижі, кровотеча.

3.давати ліки (навіть знеболюючі та послаблюючі): на якийсь час вони можуть полегшити стан пацієнта, але зітруть клінічну картину і перешкодять встановленню діагнозу.

 

Догляд за пацієнтами з хворобами шлунка та дванадцятипалої кишки. Дієтичні столи № 1, 1а, 16, 2, 5.

Основними ознаками захворювань шлунка та дванадцятипалої кишкиє біль у животі, відрижка, печія, гикавка, порушення апетиту, нудота, блювання, шлункова кровотеча.

1Відрижка- це раптове видалення повітря або незначної кількості шлункового вмісту зі стравоходу або шлунка в ротову порожнину.

Вона може бути наслідком аерофагії- ковтання повітря при швидкому прийому їжі, неврозах. Відрижка часто супроводжує запалення слизової оболонки шлунка (гастрит). Зловонний, гнійний запах при відрижці ("відрижка тухлим яйцем") спостерігаєтьсявнаслідок затримки евакуації вмісту шлунка при порушенні прохідності воротаря або різкому опущенні шлунка, наявності ракової пухлини шлунка, яка розпадається. Особливого догляду при відрижці хворий не потребує, йому рекомендують пити розчини натрію гідрокарбонату, магнезії або мінеральну воду типу боржом.

1Печія (згага) - це відчуття печіння за грудиною (в ділянці стравоходу) або в епігастрії яке виникає внаслідок потрапляння кислоговмісту шлунка (іноді навіть 12 – палої кишки) в стравохід. У деяких хворих згага виникає при вживанні цукру, меду, чорного хліба, жирної, смаженої, дуже кислої, солоної їжі, шоколаду, кави, алкоголю, газованих напоїв, при переїданні, стресах, курінні.

G Поради пацієнтам, які страждають від печії:

1.не вживати їжу, яка викликає печію (дотримуватись дієти № 1).

2.їсти малими порціями.

3.не вживати алкоголю.

4.не палити.

5.останній прийом їжі повинен бути не пізніше, ніж за 3 години до сну.

6.уникати сильних нахилів, підйому важкого (особливо після прийому їжі).

7.зробити високе узголів’я ліжка.

8.при виникненні печії вживати:

- молоко;

- вершки;

- лужну негазовану мінеральну воду („Лужанська”, „Боржомі” в теплому вигляді (37 – 380 С) по ¾ склянки 3 рази на день за 1,5 – 3 години до прийому їжі);

- рослинну олію (по 1-2 столові ложки маслинової або кукурудзяної олії за 1-1,5 год. до їжі).

Треба пам'ятати, що давати при печії натрію гідрокарбонат, хоч він і швидко зменшує її, недоцільно, бо він сприяє утворенню вуглекислоти, яка стимулює секрецію шлунка.

1 Нудота –рефлекторний акт , пов’язаний з подразненням блукаючого нерва. Проявляється неприємним відчуттям тиску в епігастрії, загальною слабкістю, підвищеним слино- та потовиділенням, запамороченням, зниженням АТ, t0, блідістю шкіри. Часто нудота передує блюванню, але може виникати і без нього.

GДопомога пацієнтові при нудоті: дати декілька м’ятних крапель, або ковток холодної води підкисленої лимоном (лимонною кислотою), або ковтати шматочки льоду.

1 Блювання- це рефлекторний акт, який обумовлений збудженням блювотного центру і супроводжується мимовільним викиданням вмісту шлунка ( а іноді 12 – палої кишки) через стравохід, рот, іноді носові ходи.

Блювання центрального походження виникає при підвищенні внутрішньочерепного тиску (пухлини мозку, гіпертонічна хвороба, струс мозку тощо). Блювання периферичного походження може бути наслідком захворювання травного каналу, харчового отруєння, подразнення кореня язика та м'якого піднебіння. Характерною ознакою периферичного блювання є те, що воно настає після нудоти, слинотечі, у блювотних масах наявні залишки їжі з кислим запахом. Треба пам'ятати, що найбільш загрозливим ускладненням блювання є аспірація шлункового вмісту, що може призвести до рефлекторної зупинки дихання, розвитку аспіраційної пневмонії.

G Допомога пацієнтові при блюванні:

  1. допомогти зайняти зручне положення (сидячи, лежачи з повернутою на бік головою);
  2. піднести посудину для блювотних мас (таз, лоток);
  3. після блювання дають прополоскати рот теплою водою і протирають губи, кути рота; ослабленим хворим щоразу після блювання протирають ротову порожнину ватою, змоченою водою або якимось дезінфікуючим розчином (2% р-н борної кислоти, 2% р-н гідрокарбонату натрію, 0,01% р-н калію перманганату).
  4. у разі блювання, що виникло в результаті отруєння недоброякісними продуктами, лугами, алкоголем, лікарськими засобами – протягом першої години за призначенням лікаря промивають шлунок (за допомогою товстого чи тонкого зонду, або беззондовим методом).
  5. якщо у хворого під час блювання виникають запаморочення, непритомність, йому дають понюхати нашатирного спирту.
  6. для припинення блювання хворому пропонують вживати м’ятні краплі, холодну воду воду, підкислену лимонною кислотою, 0,5% розчин новокаїну, ковтати шматочки льоду.

 

1Гикавка- це судомне скорочення діафрагми, яке супроводжується раптовим сильним вдихом із характерним звуком. Гикавка є рефлекторним актом. Вона, як правило, залежить від проведення ритмічних імпульсів у рухових волокнах діафрагмального нерва. Спостерігається при захворюваннях печінки, шлунка, кишок, статевих органів та нервової системи. Тривалість приступу гикавки коливається від декількох хвилин до декількох тижнів. Уперта гикавка може бути провісником важкого ускладнення - прориву виразки шлунка або червоподібного відростка при його запаленні. Вона вимагає індивідуальних ефективних заходів. Серед них - подразнення деяких рефлексогених зон (надавлювання на очні яблука, а також між ніжками грудинно-ключично-соскового м'яза; прийом Вальсальви - сильне натужуваннята висоті максимального вдиху з затиснутим носом і закритим ротом; використання тієї чи іншої пози).

Зміни апетиту - зниження апетиту, анорексія (відсутність апетиту і втрата почуття голоду), посилення апетиту, булімія (значне посилення апетиту).

GДопомога пацієнтові при зниженні та відсутності апетиту:

1.пропонувати дотримання дієти №2 (при загостренні захворювання дієта №1);

2.рекомендувати добре пережовувати їжу;

3.рекомендувати настої трав, що стимулюють виділення шлункового соку та посилюють апетит: подорожника, ромашки, календули, полину.

4.за 15 – 20хв. до прийому їжі давати повільно пити мінеральну воду („Миргородська”,”Єсентуки” №17 та №4, „Нарзан”) по ¼ - ½ склянки в теплому вигляді (300 С) 2 – 3 рази на день.

1Дисфагія –порушення акту ковтання. Часто виникає в разі ушкодження стравоходу, рідше пов’язана з психоемоційними перевантаженнями.

Гостра шлункова і кишкова кровотеча. Причиною гострої шлункової та кишкової кровотечі можуть бути понад 100 різних захворювань. Найбільш поширеними є виразкові кровотечі (кровотечі з виразки шлунка чи 12 - палої кишки). Кровотеча може бути прихованою та явною. При прихованійкровотечі немає виділення крові з блювотними або каловими масами. У хворого спостерігаються загальні симптоми крововтрати:

- різка слабкість, головокружіння, шум у вухах;

- миготіння „мушок” перед очима;

- задишка;

- серцебиття;

- сухість в роті;

- блідість шкіри;

- холодний липкий піт;

- зниження АТ;

- підвищення ЧСС;

- ниткоподібний Ps;

- можлива непритомність.

При явній кровотечі крім загальних симптомів крововтрати спостерігається виділення крові з блювотними або каловими масами. При стравохідній кровотечі спостерігається блювання венозною кров’ю. При шлунковій кровотечі блювотні маси мають вигляд „кавової гущі” а калові маси дьогтьоподібні („мелена”). При кровотечі з товстої кишки калові маси мають домішки крові (калові маси перемішані з кров’ю), при кровотечі з прямої кишки – виділяється свіжа кров, не перемішана з каловими масами (кров на поверхні калу).

GНевідкладна допомога при кровотечі:

  1. негайно викликати лікаря;
  2. спокій фізичний та психічний, суворий ліжковий режим (положення Фаулера), заборонити розмовляти;
  3. голод (заборонити вживання їжі, води);
  4. холод на живіт (міхур з льодом або холодною водою);
  5. при кривавому блюванні дати лоток;
  6. приготувати кровоспинні:

- амінокапронову кислоту 5% 100 – 200 мл для в/в введення;

- дицинон (етамзилат) 12,5% - 2мл (для в/в, в/м введення);

- кальцію хлорид 10% 10 мл (тільки для в/в введення!).

- вікасол 1% - 5мл (для в/м введення);

  1. контролювати АТ, Ps, колір шкіри.
  2. при необхідності - транспортувати хворого на ношах. Якщо він перебуває в тяжкому стані, піднімають ножний кінець нош для поліпшення кровопостачання мозку.

1 ПОВТОРІТЬ :Дієтичні столи № 1, 1а, 16, 2, 5.М.Г. Шевчук „Сестринська справа” Ст. 111 – 114




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.