Економічний зміст та класифікація валютних операцій

ОБЛІК ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Економічний зміст та класифікація валютних операцій

Теоретичні підходи до обліку валютних операцій

Облік операцій, що впливають на зміну валютної позиції

Облік операцій в іноземній валюті, що виконуються за дорученням клієнтів

Економічний зміст та класифікація валютних операцій

Операції в іноземній валюті – це такі операції, розрахунки за якими виконуються в іншій валюті ніж гривні.

Валютні операції – це вид банківської діяльності у сфері міжнародних валютних відносин, що спрямований на одержання прибутку і охоплює різноманітні види операцій з валютними цінностями (за винятком операцій резидентів у національній валюті), що здійснюються на національному та міжнародних валютних ринках як за дорученням клієнтів, так і за власні кошти банків.

Звідси випливає, що весь комплекс операцій в іноземній валюті поділяється на 2 групи

1. Операції , які виконуються банком для себе і за свій кошт, тобто власні.

2. Операції, які виконуються за дорученням клієнтів і за їх кошти. Це операції клієнтські.

Для обліку коштів в іноземній валюті відкриття ностро-рахунка є обов’язковою умовою. Тобто банк повинен заключити угоду з будь-яким іноземним банком тієї держави, де потрібна валюта є національною.

Обслуговування таких рахунків досить високовартісне. Тому банкам вигідніше підписати угоду на відкриття ностро-рахунка у конкретній валюті у будь-якому вітчизняному банку, який вже має підписану угоду з іноземним банком.

Залишки за рахунками відповідно до Плану рахунків, але визначені в іноземній валюті фіксуються в Балансі банку у перерахунку на гривневий еквівалент на дату складання Балансу.

Крім того до інших властивостей валютних операцій банку належать їх ознаки:

1. За економічною суттю (касові, розрахункові, кредитні, депозитні, обмінні і ін )

2. За видами ринків (на внутрішніх валютних ринках чи міжнародних)

3. За видами валютних цінностей (зд. В нац.. валюті з нерезидентами, або операції в іноземній валюті, чи в банківських металах)

4. За ступенем конвертованості іноземних валют (у вільноконвертованій валюті або у валюті з обмеженою конвертацією)

5. За видами руху грошових потоків (поточні торговельні операції або поточні неторговельні, а також оп. Пов’язані з рухом капіталу)

6. За характером посередницької діяльності (активні – надання кредитів, розміщення депозитів в іноз. Валюті, а також пасивні – залучення коштів клієнтів, одержання міжбанківських валютних кредитів )

7. За контрагентами (міжбанківські, клієнтські, оп. З резидентами або нерезидентами, з фізичними особами або юридичними особами)

8. За наміром проведення (за дорученням контрагента, за власною ініціативою, з метою спекуляції, хеджування або арбітражу)

9. За джерелами коштів ( проводяться за кошти клієнтів або за власні кошти)

10. За строками проведення (негайні, короткострокові, середньострокові, довго- )

11. За впливом на валютну позицію банку ( ті що впливають на валютну позицію, або не впливають)

12. За відображенням на рахунках бух обліку (балансові та позабалансові)

13. За типом події (можуть бути одноразовими –якщо моменти початку операції і завершення її виконання збігаються в часі, багаторазові події мають операційне життя, тобто кілька разів відображаються в облікових реєстрах )

14. За видами доходів (витрат) (такі операції можуть супроводжуватися одержанням (сплатою) комісійних доходів (витрати), процентних доходів (витрат), торговельних прибутків (збитків)).

Більшість валютних операцій за своєю економічною природою нічим не відрізняються від тих, які здійснюються в національній валюті. Поряд з тим валютні операції характеризуються складністю проведення в зв’язку з застосуванням різних видів валютних цінностей, в зв’язку з участю в їх проведенні як резидентів так і нерезидентів, через виникнення додаткових ризиків, зокрема валютних, в зв’язку з застосуванням норм як національного, так і міжнародного права.

Серед валютних операцій є такі, які повністю відрізняються від операцій, що проводяться в національній валюті – це обмінні операції (операції з обміну одних валют на інші). Вони поділяються :

- Готівкові (це фізична купівля чи продаж одних видів валютних цінностей за інші. Проводяться через операційну касу або пункт обміну іноземної валюти )

- Безготівкові (проводяться через систему безготівкових розрахунків)

- Комбіновані (операції з купівлі-продажу готівкових валютних цінностей за безготівкові).

Залежно від строку поставки валютних цінностей, безготівкові операції поділяються на:

- 1 СПОТОВІ операції – це операції з купівлі-продажу одних валютних цінностей за інші за обумовленим курсом на умовах поставки контрагентами не пізніше ніж на другий робочий день після дати укладення угоди. Поточний ринковий курс за таких операцій називають спотовим. Обмеження двохденним терміном виникло в зв’язку з минулими труднощами можливості проведення розрахунків в коротший термін. Удосконалення засобів електронного зв’язку і передачі інформації дозволило здійснювати поставку валюти в коротші строки. Операції ТОМ – поставка відбувається завтра від англ.. слова tomorrow, або операції на умовах ТОД – дата валютування (обумовлена угодою дата зарахування коштів) за обмінною операцією припадає на день укладення угоди , тобто від англ . слова today – сьогодні.

- 2 строкові операції ( період від дати укладення угоди до дати валютування становить понад два робочі дні, до них відносяться форвардні, свопові, ф’ючерснітаопціонніоперації)

Під час укладення угоди Форварднихоперацій фіксується сума , валютний курс і термін поставки валюти. Сума і строк угоди форвард не обмежені. Найбільш поширеними термінами таких угод є 1, 2, 3, 6 і 12 місяців. Вони здійснюються з метою страхування від несприятливих змін валютних курсів. Форвардні валютні курси є нефіксованими, а розрахунковими : вони складаються з поточного (спот-курсу) і форвардної маржі, яка може виступати у вигляді премії або дисконту. Якщо форвардний курс валюти вищий від поточного, то це значить, що для його визначення до спот курсу додається форвардна премія. Якщо ж форвардний курс нижчий від спотового, він визначається відніманням від знчення спот-курсу форвардного дисконту.

Валютний своп - це купівля-продаж однієї валюти за іншу на умовах зворотного викупу на певну дату в майбутньому за визначеним курсом. Класичні свопи залежно від послідовності виконаних операцій «спот» і «форвард» поділяються на репорт (продаж валюти на умовах спот і одночасна купівля на умовах форвард)і депорт(купівля валюти на умовах спот і продаж на умовах форвард).

Валютні ф’ючерси – контрактні угоди на купівлю чи продаж стандартизованої суми іноземної валюти за стандартизованою специфікацією валют та узгодженою ціною. Проводиться тільки на біржовому ринку за попередньо визначеними фіксованими курсами. Характеризуються високо ліквідністю, надійністю.

Валютний опціон – контракт, який надає його покупцеві право, але не зобов’язання, придбати чи продати визначену суму однієї валюти в обмін на іншу за обумовленим валютним курсом впродовж визначеного періоду або за курсом на визначену наперед дату. Власник опціону має право його реалізації або ж відмови від нього. Залежно від місця продажу є біржові та позабіржові опціони. За характером валютно-обмінної операції є опціони «кол» (надають право їх власнику купити певну суму однієї валюти в обмін на іншу) та опціони «пут»(дають право їх власнику продати певну суму однієї валюти в обмін на іншу).

Поиск по сайту: