Криміналістичні ситуації по справам щодо злочинів скоєних неповнолітніми, а також шляхи їх вирішення.

В залежності від особливостей отримання повноти і характеру інформації, яка знаходиться в первинних матеріалах, можна виділити наступні типові ситуації:

1. Обстановка місця злочину, інформація, яка знаходиться в матеріальних слідах, вказують на здійснення злочину неповнолітніми.

2. Потерпілі і свідки стверджують, що злочин здійснено неповнолітнім. В одних випадкахвони прямо вказують конкретну особу, у других – приходять до такого висновку на підставі зовнішнього вигляду і поведінки правопорушника.

3. Неповнолітній підозрюваний затриманий на місці злочину після його здійснення чи з’явився з повинною.

Характерна риса першої слідчої ситуації – її невизначеність та ймовірний характер. Встановлення можливості скоєння злочину неповнолітнім є непростою справою. У більшості випадків ця задача може бути зведена до необхідності виявити хоча б найменші ознаки виявлення властивостей та якості злочинця, що дає можливість слідчому притягнути до розкриття осіб, що спеціалізуються по справам неповнолітніх.

До висновку про можливу участь у даному злочині неповнолітнього приходять у результаті дослідження матеріальних джерел інформації на місці події, в яких відображається найбільш типові ознаки виявлення психології фізичних можливостей та соціальних цінностей неповнолітніх. У процесі огляду необхідно знаходити і розслідувати обставини, які дозволяють висунути версію про участь неповнолітнього у злочині. Частіше на це вказують:

1. особливості різних слідів рук та взуття, виявлених при огляді;

2. сліди зубів, особливо якщо вони залишеніц на таких специфічних об’єктах, як шоколад, сир, цукерки та ін. продукти харчування;

3. залишені речі – розмір, фасон, характер носіння. При цьому слід виявляти всі сліди, у тому числі і різні за характером, формою, розміром. Це може свідчити про скоєння злочину групою чи про присутність дорослого;

4. предмети злочинного посягання: канцелярські товари, іграшки, речі молодіжного одягу, радіотехніка, вино, солодощі, а також кража менш дорогих речей і залишення поруч неторканих більш ціних;

5. спосіб скоєння злочину і не тільки у плані підготовки і використання, але й дії по прихованню слідів скоєного діяння. Як правило, злочини неповнолітніх не відрізняються хитрощами способів їх здійснення і особливо приховуванням. Зброєю злочину часто випадкові, підібрані у ході діяння предмети. Не потрібні викрадені предмети і речі, а також зброя злочину, нерідко викидаються неподалік від міста його скоєння, викрадене ховають у будинку, де живе підліток чи його друзі, у підвалах, на криші;

6. розміри дірок проникнення;

7. ознаки наслідування персонажам детективних книг і фільмів, зміст та почерк таких документів, а також місце розташування надписів дають цікаву інформацію про фізичні і інтелектуальні дані неповнолітніх.

8. непослідовність, нелогічність дій злочинців, розкидування окремих речей, безмотивне пошкодження якихось предметів, особливо якщо це вимагає затрат часу;

9. кількість, габарити і вага викраденого;

10. Проявлення цинізму, жорстокості, садизму, зарозумілості.

Ясна річ, що кожна окрема ознака не може розглядатися як пряме свідчення участі у злочині неповнолітнього, але їх сукупність дозволяє зробити такий висновок, з визначеним ступенем ймовірності, і отримати інформацію: про особливості будови тіла, ознаках статі, віку та інших об’єктивних даних злочинця; про особливості психіки; про речі злочинного посягання, зброї та способу його здійснення, одягу, взуття і послідовних об’єктах злочинця.

Якщо інформація про те, що злочин здійснено неповнолітніми, то робота по його розкриттю повинна здійснюватися в наступних напрямках:

1. Виявлення на обслуговуваній території груп неповнолітніх і встановлення дійсних мотивів їх об’єднання і направленості дій. Практика показує, що значне число злочинів неповнолітніми здійснюється в районі свого проживання чи в безпосередній близькості від нього. Тому для своєчасного отримання інформації про такі групи треба як найшвидше орієнтувати відносно обставин скоєного злочину співробітників даного та найближчих органів внутрішніх справ. Постійна ділова взаємодія слідчого із співробітниками інших служб органів внутрішніх справ і представниками громадськості в ряді випадків дозволяє отримати інформацію, необхідну для викриття злочину. Цінні відомості про формуючі групи неповнолітніх можна отримати від дільничних інспекторів та працівників інспекції по справам неповнолітніх. Саме, у полі зору цих осіб, у першу чергу, потрапляють підлітки, які організуються у групи, і їхня задача складається у тому, щоб знати істинні мотиви такого об’єднання, вміти правильно і своєчасно впливати на намір і дії неповнолітніх.

2. Встановлення підлітків, у яких після скоєня злочину з’явилися гроші, речі, одяг. Для цього на облік беруть викрадене майно і за його ознакам доводять до співробітників органів внутрішніх справ. Особливу увагу звертають на місця можливого збуту викраденого, які у конкретному випадку залежать від характеристики обслуговуючої дільниці. Оскільки в ряді випадків неповнолітні роздають викрадене одноліткам і товаришам за місцем навчання чи проживання, обмінюють такі предмети, важливе значення набуває здійснення розшукуваних заходів робітниками оперативних апаратів, дільничними та співробітниками ППС (патрульно-постової служби). Звернення за допомогою громадськості дозволяє своєчасно вияснити осіб, у яких з’явилися предмети і речі схожі з вкраденими. При крадіжці технічних засобів і радіоапаратури, коли на місці події є сліди, які вказують на можливу участь неповнолітніх, зусилля повинні направлятися на виявлення підлітків, що займаються конструюванням і моделюванням різних пристроїв, мопедів, велосипедів, мотоциклів, радіопередаючих та радіоприймаючих пристроїв, музичних інструментів. Встановити таких осіб допомагають обліки, які ведуть співробітники інспекції по справам неповнолітніх і дільничні інспектори.

3. Встановлення осіб, яким відомі обставини скоєного злочину. Для цього, виходячи із аналізу місця, часу, обставин скоєня злочину, потрібно визначити , хто може проінформувати про події, які особи. Ними можуть бути жителі будинку, із вікон яких видно місце злочину і піходячи до нього особи, які в цей час проходили недалеко від місця скоєння злочину, йдучи на роботу, навчання, додому чи куди-небудь, працівники міського транспорту, яким могли користуватися неповнолітні, звернувши на себе увагу з огляду своєї підозрілої поведінки.

Після виконання першопочаткових слідчих дій та оперативно- розшукових заходів, спрямованих на уточнення обставин скоєного злочину, розшук викраденого майна і поінформованих осіб, встановлення особи, що його скоїла, об’єм інформації про скоєний злочин розширюється. Це дозволяє конкретизувати висунуті раніше версії про обставини злочину і осіб, що його скоїли і уточнити напрямок розслідування.

При появі у колі зору конкретної фігури неповнолітнього, підозрілого у злочині, основні заходи повинні бути спрямовані на з’ясування та вивчення обставин, пов’язаних з його особою, на чому більш докладно зупинимося нижче.

Друга типова ситуація складається на початковому етапі розкриття злочину, в порівнянні з першою, характеризується більш ширшою інформаційною базою, для побудови версій і визначеності напрямків розслідування. Інформація, яка надходить від людей про обставини злочину і осіб, що його скоїли поповнюється інформацією, яка знаходиться у матеріальних слідах, які є на місці події.

Напрямок розслідування, характер та послідовність слідчих дій і оперативно-розшукових заходів залежать від ступеню визначеності зібраної до цього часу інформації. У тих випадків, коли очевидці виказують припущення про участь в злочині підлітків, оперативно-розшукові заходи і слідчі дії повинні бути спрямовані на встановлення конкретної особи, яка здійснила протиправні дії. Пошук неповнолітніх здійснюється за ознаками зовнішності. Оперативні працівники разом зі слідчим на основі інформації, отриманої від людей можуть скласти композиційний портрет неповнолітнього підозрюваного. Про прикмети його орієнтують співробітники громадськості. Особливу увагу звертають на знаходження підозрюваного за прикметами у місцях можливої появи : молодіжних клубів, кафе та спортивних майданчиках і у парках, на пляжі і кінотеатрах. Для підвищення ефективності розшукових заходів, які проводяться оперативними співробітниками у зазначених місцях можуть залучатися і свідки, які бачили неповнолітнього; оперативно-криміналістичним обліком органів внутрішніх справ. В першу чергу, свідкам і потерпілим показують фотоальбом осіб, які стоять на обліку. Крім того, використовуються обліки інспекцій по справам неповнолітніх та дільничних інспекторів.

Після виявлення конкретних осіб підозрюваних у скоєні злочину, а також коли свідки чи потерпілі прямо вкажуть на неповнолітнього правопорушника, слідчі і оперативно-розшукові дії направляються на всебічне вивчення обставин здійсненого діяння, особливості підлітка, виявлення дорослих підбурювачів, інформація про це можебути отримана шляхом: огляду місця події; допиту неповнолітнього; огляду місця схову викраденого і його вилучення; допиту співучасників і свідків злочину, батьків, вчителів, сусідів; провадження документів про вік і характеристики за місцем навчання, праці і проживання. Встановлення точного віку неповнолітнього має важливе значення для прийняття вірного рішення у стадії порушення кримінальної справи. Вік повинен встановлюватися документально. Крім того, точний вік можна встановити по журналу того методичного закладу, де народився неповнолітній: час появи на світ новонароджених у таких фіксується з точністю до хвилини, і вони зберігаються у архівах медичних закладів 25 років.

У практиці іноді зустрічаються випадки, коли встановити вік обвинуваченого на підставі документів не мають можливості. У відповідності зі ст.76 КПК України для встановлення віку підозрюваного чи обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність, призначається судово-медична експертиза.

При встановленні віку судово-медичною експертизою днем народження належить вважати останній день того року, який названий експертами, а при визначенні віку мінімальною і максимальною кількістю років суду належить виходити із припущеного експертизою мінімального віку такої особи. У всіх випадках особа вважається досягнута віку не в день народження а починаючи з наступного дня.

При розслідуванні злочину неповнолітніх більше уваги приділяється з’ясуванню питання про наявність дорослих підбурювачів та інших осіб, що втягують підлітків у злочини. Пленум Верховного Суду вказав на необхідність по кожній такій справі обов’язково виявляти та суворо наказувати дорослих, що втягують підлітків у злочинну діяльність.

Інформація про такі обставини може бути отримана при виробництві названих раніше слідчих дій. Встановити зв’язки неповнолітнього потрібно з’ясувати їх характер і грунт, на якому вони будуються.

Практика показує, що форми втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність можуть бути самими різноманітними. Іноді вони носять таємний замаскований характер і навіть самі підлітки не завжди можуть розуміти їхню істину сутність і призначення.

Третя типова ситуація характеризується відносною визначеністю інформації про особу, яка скоїла злочин. Неповнолітній, що затриманий на місті злочину, при затриманні його повинні прийматися дії по фіксації слідів і вивченню особи. Для цього проводиться огляд місця події, допит неповнолітнього, свідків і осіб, яким відомі обставини життя і виховування підлітка.

Якщо неповнолітній з’явився з дійовим каяттям, необхідно старанно вияснити обставини скоєного злочину і мотиви, які спонукали підлітка з’явитися з дійовим каяттям, його можливості самостійно підготувати, здійснити і приховати конкретні злочини, виходячи із рівня його фізичного та психологічного розвитку, життєвого досвіду і визначених навиків. Необхідно вияснити чи не здійснив він другий, більш тяжкий злочин, чи не робиться це для того , щоб приховати дорослого співучасника і підбурювача, взявши половину на себе.

Отримання інформації про дорослих підбурювачів має важливе значення для з’ясування механізму, конкретних злочинних дій, висунення і перевірки слідчих версій і здійснення профілактичних заходів по відношенню до підлітка. Під втягненням неповнолітнього у злочинну діяльність розуміють дії, які направлені на пробудження бажання, прагнення у неповнолітнього приймати участь у скоєні одного чи декількох злочинів. Втягнення припускає всі види фізичного насильства і психологічного впливу, наприклад, переконання, залякування, обман, пробудження почуття помсти, заздрості чи інших низинних переконань, пропозиція здійснити злочин, обіцянки, передбачати збути викрадене, дача порад про помсту, часу і способу здійснення чи приховування слідів злочину, розпиття спиртних напоїв з неповнолітніми з метою полегшення притягнення його до злочину.

Дорослі, втягуючи неповнолітніх у злочинну діяльність нерідко залишають сліди на предметах матеріального миру. Задача слідчого – своєчасно їх знайти, дослідити утриману інформацію. Крім того, дії слідчого, оперативного працівника та дільничного уповноваженого у такій ситуації повинні направлятися на встановлення зв’язку і взаємодії між діянням, що розслідується і діями неповнолітнього, про які він дає інформацію. Оскільки, неповнолітній іноді застосовує самообмовлення, необхідно порівнювати їхню інформацію з інформацією свідків, які раніше зібрані по справі з матеріальних і ідейних переконань і аналізувати їх, що дозволяє знайти явну суперечність, а в наступному викрити у брехні.

У процесі встановлення дорослих підбурювачів і організаторів потрібно врахувати, що різниця у віці між ними і неповнолітніми у більшості випадків незначна. Як правило, більшість підбурювачів і організаторів із числа дорослих були у віці 18-22 роки. Незначна різниця у віці (1-2 роки) між підбурювачем і неповнолітнім виконавцем не вносить значних змін у механізм скоєня злочину порівняно з тими, які підлітки здійснюють самі. Інша картина спостерігається, коли дорослі старші неповнолітніх на 3-4 роки і більше. Роль дорослих у злочинній діяльності, частіше, більш значна, особливо організація злочину, що отримує відображення у слідчій картині злочину.

Для виявлення дорослих підбурювачів і організаторів необхідно використовувати всі можливості слідчих та оперативних апаратів. Під час ця робота ускладнюється тим, що неповнолітні прагнуть сховати факт підбурення з боку дорослих. Нерідко дорослі застосовують різні засоби, використовують різні прийоми маскування, діють через посередників не приймаючи участі у злочині, приховуючи своє місце проживання. Знання засобів здійснення злочинних дій по втягненню неповнолітніх у злочинну діяльність і прийоми їх маскування дозволяють своєчасно виявити такі засоби, і застосувати до них передбачені законом заходи.

Поиск по сайту: