Об’єкти та суб’єкти касаційного провадження

Об’єкти касаційного провадження – це судові рішення, які можуть бути оскаржені і перевірені в касаційному порядку. Вичерпний перелік таких судових рішень містить ст. 383 КПК України, де, зокрема, зазначено:

„У касаційному порядку можуть бути перевірені вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.

У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд.”

Зазначені судові рішення умовно можна поділити на два види за декількома критеріями, зокрема:

за строками оскарження;

за порядком оскарження;

за суб’єктами оскарження.

Так, рішення апеляційного суду, передбачені частиною першою ст. 383 КПК можуть бути оскаржені у місячний строк, які не набрали законної сили і якщо вони оскаржені, то не підлягають виконанню.

Судові рішення, передбачені ч.2 ст. 383 КПК можуть бути оскаржені після набрання ними законної сили і можуть виконуватися, або бути виконаними. Строк їх оскарження становить три місяці.

Касаційні скарги у першому випадку подаються через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, а у другому – безпосередньо до касаційної інстанції.

Окремі положення ч.2 ст.383 КПК є неконкретними, і відтак потребують роз’яснень. Так, не завжди однозначно можуть тлумачитися значення слів „інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі”. На нашу думку, законодавець мав на увазі такі судові рішення, якими провадження у кримінальній справі закінчувалося і подальше провадження будь-яких процесуальних (слідчих чи судових) дій ставало неможливим. До таких рішень належать, наприклад, постанова (ухвала) суду про закриття справи на підставі ст.ст. 6, 7, 7^1, 7², 8, 9, 10, 11¹ КПК України, постанова суду про скасування постанови про порушення кримінальної справи і винесення постанови про відмову в порушенні справи (ст. 236⁸ КПК України).

Викликає зауваження і інше положення цієї норми, де визначено, що можуть бути перевірені в касаційному порядку ухвали апеляційного суду, постановлені щодо вироків, постанов (ухвал) місцевого суду, крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на додаткове розслідування чи на новий судовий розгляд. Чому учасники судового розгляду позбавлені права оскаржувати до вищої судової інстанції, наприклад, явно незаконні ухвали апеляційного суду про скасування вироків місцевих судів і направлення справ на нове розслідування чи на новий судовий розгляд не зрозуміло. Побутує думка науковців і практиків, що це продиктовано тим, що Верховний Суд України перевантажений касаціями, кримінальні справи тривалий час не розглядаються, а тому щоб роботу касаційної інстанції ще більше не ускладнювати, не допускати тяганини і по цій категорії справ (особливо, коли підсудні утримуються під вартою), в законодавчому порядку це питання вирішено саме так.

Таким чином, учасники судового розгляду справи, в тому числі і прокурор, вирішуючи питання про оскарження судового рішення, повинні дотримуватися положень зазначеної норми закону.

У зв’язку з тим, що судові рішення, які можуть бути оскаржені до касаційної інстанції, поділяються на два види, то і суб’єкти їх оскарження також мають деякі відмінності.

Так, у ч.1 ст.384 КПК України зазначено, що касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, мають право подати особи, коло яких визначено у ст. 348 КПК, а на судові рішення, зазначені у ч.2 ст.383 цього Кодексу мають право подати:

1) засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;

3) законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, - у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

4) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

5) обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав закриття справи;

6) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення позову;

7) потерпілий і його представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач або його представник - у частині, що стосується вирішення позову;

9) особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду;

10) особи, які в судовому порядку оскаржили постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, за винятком випадків, встановлених законом – у частині мотивів та підстав відмови у порушенні кримінальної справи.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурори обласного рівня та їх заступники в межах повноважень

Таким чином, право на оскарження судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 383 КПК України мають ті ж суб’єкти (учасники судового розгляду), що і в апеляційному порядку, а судових рішень, передбачених ч. 2 цієї статті всі ті ж, за винятком обвинуваченого щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, а також його представника та захисника – у частині мотивів і підстав направлення справи на додаткове розслідування. Та це й зрозуміло, адже закон (ч.2 ст. 383 КПК) позбавив учасників судового розгляду права оскаржувати в касаційному порядку судові рішення про направлення справ на нове розслідування чи на новий судовий розгляд.

Щодо суб’єктів касаційного провадження, то необхідно відрізняти зазначене поняття від суб’єктів касаційного оскарження.

Суб’єкти касаційного оскарження – це учасники судового розгляду, права та інтереси яких пов’язані із рішеннями, що приймаються місцевими і апеляційними судами. Іншими словами, це особи, наділені законом правом на оскарження в касаційному порядку судового рішення, яке пов’язане з їх інтересами.

Що ж до суб’єктів касаційного провадження, то це більш широке поняття, адже до їх складу, крім учасників судового розгляду (суб’єктів оскарження), належать і суди, які постановляли оскаржуване рішення, а також Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних та кримінальних справ, наділений правом касаційного розгляду кримінальних справ.

Поиск по сайту: