Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Хорові твори Даргомижського Олександра Сергійовича



О. Даргомижський написав цикл із дванадцяти трьохголосих хорів на слова російських поетів і назвав його «Петербургские серенады» (пізніше до циклу був приєднаний ще один хор – «Вянет, вянет лето красно» на слова О. Пушкіна).

 

Всі хори циклу виконуються без супроводу, вони різні за складом: чоловічі (тенори, баритони, баси), неповні мішані (альти, тенори, баси або сопрано, тенори, баси).

 

Серенади різні за складом. «Где наша роза» (сл. О. Пушкіна), «Прийди ко мне» (сл. А. Кольцова), «Прекрасный день, счастливый день!» (сл. А. Дельвига), «На севере диком» (сл. М. Лємонтова), «Буря мглою небо кроет» (сл. О. Пушкіна) – ліричні твори. Життєрадісністю, веселощами іскряться застольні хори «Что смолкнул веселия глас», «Пью за здравие Мери» (сл. О. Пушкіна), «Из страны, страны далекой» (сл. М. Язикова).

 

В жанрі баркароли написано хор «По волнам спокойным» (сл. невідомого автора), в жанрі драматичної балади – «Ворон к ворону летит» (сл. О. Пушкіна).

В сатиричних хорових творах «В полночь леший» (сл. невідомого автора) та «Говорят, есть страна» (сл. О. Тимофієва) розкриваються пороки і соціальне зло буржуазії.

 

«Перербургские серенады» Даргомижського – високохудожні твори. Вони відрізняються виразною мелодією, яркістю гармонії, зручною теситурою, вокальністю кожної хорової партії, різноманітністю хорового письма, багатством метричної структури.

 

Цей цикл зіграв значну роль в становленні жанру самостійних хорових творів.

 

 

Кюї Цезар Антонович

Біографія композитора.

Цезарь Антонович Кюї (уроджений Цезарий-Вениамин Кюи; 6 (18) січня 1835 — 13 березня 1918) — російський композитор та музичний критик, член «Могутньої купки» і Біляївського гуртка, професор військової фортифікації, інженер-генерал.

Народився у Вільні. У 1851 році вступив до інженерного училища, 1855 був проведений в офіцери, а 1857 закінчив Миколаївську інженерну академію. Залишений при ній репетитором топографії, потім викладачем фортифікації, з 1878 — на посаді професора одночасно в трьох військових академіях: генерального штабу, інженерної та артилерійської.

Як композитор Кюї публічно дебютував в концерті імператорського музичного товариства 14 грудня 1859 року, де було виконано його скерцо, присвячене дружині Мальвіні Рафаїлівні Бамберг.

Значний вплив на долю Кюї зіграло його знайомство з Балакірєвим (1857) та іншими учасниками майбутньої «могутньої купки» — Мусоргським (1857), Римським-Корсаковим (1861) і Бородіним (1864), а також з Даргомижським (1857). Пізніше Цезар Кюї брав участь у Біляєвському гуртку.

У 1896—1904 роках Кюї був головою петербурзького відділення, а в 1904 р. обраний почесним членом Імператорського Російського Музичного Товариства.

Помер у Санкт-Петербурзі, похований в Олександро-Невській лаврі.

Хорові твори Цезаря Антоновича Кюї

Цезарь Антонович Кюї був великим майстром музичної мініатюри. Це відобразилось і на його хоровій творчості. Більшість хорів Кюї – мініатури ліричного, цразкового характеру. Серед них цікавими є дві збірки «Семь хориков» на слова І. Білоусова та «Семь вокальных квартетов» на слова Ф. Сологуба.

 

«Семь хориков» («Весеннее утро», «Всюду снег», «Затихают песни», «Гроза», «В лесу», «Ласточка», «В лесу») написані дл жіночого хоу без супроводу. Вони відрізняються прозорістю хорової фактури, помірністю теситури, майстерським використанням тембрових можливостей голосів. Не дивлячись на невеликий обсяг, ці хорові твори досконалі та закінчені за формою, несуть в собі глибокий зміст і є прекрасними зразками виразності в хоровій музиці.

 

Те ж саме можна сказати і про збірку «Семь вокальных квартетов» на слова Ф. Сологуба («Воды», «Ризой бледно-голубой», «Скрытая красота», «Я ждал», «Васильки на полях», «Зой»(эхо), «Неурожай»), які можна виконувати і мішаним хором.

 

Більші за обсягом твори Кюї для мішаного хору – «Уснуло все» (сл. Д. Ратгауза), «Засветилась вдали» (на сл. І. Сурікова) – написані в стилі романсу і відрізняються виразністю мелодії, барвистою гармонією, розвиненим голосоведенням (часто – divizi в партіях), різноманітністю фактури.

 

Всі хорові твори Кюї потребують більшої тонкості і вокальної майстерності у виконанні.

 

Танєєв Сергій Іванович

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.