Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Біографія композитора.



Михайло Іванович Глінка

Біографія композитора.

Миха́йло Іва́нович Глінка (20 травня— 3 1857, Берлін) — російський композитор, засновник російської композиторської школи.

 

Народився у селі Новоспаське Смоленської губернії. Дитинство композитора проходило в маєтку батька, відставного капітана Івана Миколайовича Глінки.

 

У 1817 році батьки привозять Михайла до Санкт-Петербургу і поміщають у Шляхетний пансіон при Головному педагогічному інституті. У Петербурзі Глінка бере уроки у провідних музикантів, у тому числі в ірландського піаніста і композитора Джона Філда.

У 1830 подорожував до Італії, познайомився з багатьма музикантами, у тому числі з Белліні і Доніцетті. У 1833—1834 жив у Берліні, де займався гармонією і контрапунктом із З. Деном. Після повернення в Росію, Глінка взявся до роботи над першою своєю оперою «Життя за царя» (прем'єра в Петербурзі, 27 листопада 1836). Був призначений капельмейстером Придворної співочої капели (на цій посаді залишався близько двох років).

1836 року відбулася прем'єра першої опери Глінки — «Життя за царя». Прем'єра другої опери, «Руслан і Людмила» за поемою Пушкіна, відбулася в 1842 не дуже вдало, хоча згодом саме ця опера була визнана найбільшим досягненням композитора.

Михайло Глінка неодноразово бував у Чернігові та Ічні, Ніжині, Григорівці, Монастирищах. А в Качанівці у маєтку Тарновських у 1838 році працював над оперою «Руслан і Людмила», уривки з якої вперше виконав хор мецената Григорія Тарновського. Його іменем названа вулиця у Чернігові та альтанка у Качанівці.

На сороковому році життя Глінка відправився в тривалу подорож Іспанією та Францією. Перебуваючи у Мадриді й Севільї, записав кілька народних мелодій, які пізніше використав у своїх творах (симфонічні увертюри «Ніч у Мадриді» і «Арагонська хота»); в Парижі познайомився і зблизився з Берліозом. Потім Глінка повернувся на якийсь час у Росію; останні роки його життя пройшли в невпинних мандрівках.

Крім двох опер, Глінка склав багато романсів, ряд п'єс для фортепіано і для оркестру (у тому числі Камаринську і Вальс-фантазію), кілька камерно-інструментальних ансамблів.

Помер Глінка в Берліні 3 (15) лютого 1857.

Хорові твори Михайла Івановича Глінки.

 

В творчості Михайла Івановича Глінки хорова творчість займає важливе місце. Це і чоловіча кантата «Пролог», і жіночі хори «Прощальные песни воспитанниц Екатеринского и Смольного институтов» і деякі духовні хорові твори a cappella.

 

Серед них виділяється блискучий «Полонез» для хору та оркестру і «Патриотическая песня» («Москва») для хору без супроводу з характерними рисами народної пісенності: широкою розспівною мелодією, перемінністю ладу, простотою гармонії.

 

Викликають захоплення багато вокальних творів Глінки, перекладених М. Балакірєвим («Венецианская ночь», «Колыбельная»), В.Калінніковим («Рыцарский романс»), А. Єгоровим ( «Попутная песня», «Ночной смотр» ), П.Богдановим («Ты, соловушка, умолкни»).

 

 

Даргомижський Олександр Сергійович

Біографія композитора.

Олекса́ндр Сергі́йович Даргоми́жський (2 (14) лютого 1813, село Троїцьке, нині Тульської області, Росія — † 5 (17) січня 1869, Санкт-Петербург) — російський композитор.

Учився співу, грі на фортепіано й скрипці — у Адріана Данилевського. Наприкінці 20 — початку 30-х р. XIX століття видані перші твори Даргомижського (романси, фортепіанні п'єси).

В 1837-41 він написав першу оперу — «Есмеральда» (за романом В. Гюго «Собор Паризької богоматері»), у якій відбилися романтичні тенденції, характерні для його ранньої творчості.

В 40-х рр. створив ряд найкращих романсів, у тому числі «Я вас кохав», «Весілля», «Нічний вітер(Ночной зефир)». А також один з центральних творів — оперу «Русалка» (за однойменною драматичній поемі Пушкіна).

В 60-х рр. Даргомижський звернувся до симфонічного жанру й створив 3 оркестрові п'єси, засновані на народних темах: «Баба-Яга, або З Волги nach Riga» (1862), «Малоросійський козачок» (1864), «Чухонская фантазія» (1867).

В 1864-65 зробив закордонну поїздку (уперше був за кордоном в 1844–1845), під час якої в Брюсселі виконувалися деякі його добутки. В 1866 він почав працювати над оперою «Кам'яний гість», поставивши новаторське завдання — написати оперу на повний, незмінений текст літературного твору. Робота не була завершена. За заповітом автора незакінчену 1-ю картину дописав Ц. А. Кюї, а інструментував оперу Н. А. Римський-Корсаков.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.