Розкрийте зміст принципу повноти кримінально-правової кваліфікації.

1.кримінально-правову оцінку отримали всі діяння, вчинені особою.

2.при здійсненні кваліфікації використані всі чинні правові норми.

3.кваліфікація досягла того ступеня досконалості, коли вже не може бути доповнена, уточнена чи змінена.

Кваліфікації дій співучасника, за умови що одна особа виконує декілька функцій, характерних для різних видів співучасників. Необхідно посилатись на декілька пунктів ст.27, крім виконавця.

Кваліфікація злочину вчиненого повторно

Кваліфікація злочину за наявності декількох кваліфікуючих ознак. Кваліфікуємо за тією кваліфікуючою ознакою, яка є найбільш суспільно небезпечна, тобто та яка в порядковому номері частини статті є найбільшою. (наприклад: «крадіжка чужого майна, вчинена повторно, з проникненням у приміщення та у великих розмірах, тобто — ч. 4 ст. 185 КК України»).

Значення стадій вчинення злочину у кримінально-правовій кваліфікації.

Відомо, що у теорії кримінального права та в кримінальному законодавстві виділяють три стадії злочину, які враховуються при кваліфікації посягання:

1) готування до злочину;

2) замах на злочин;

3) закінчений злочин.

Так зване виявлення умислу ("голий умисел") - тобто намір вчинити злочин, який не виразився зовні у конкретних діяннях, не є злочином, не тягне кримінальної відповідальності, а отже і кримінально-правовій кваліфікації не підлягає. Адже злочин, відповідно до ст.11 КК, це дія або бездіяльність.

Готування до злочину та замах на нього в КК називається незакінченим злочином, у теорії та на практиці їх ще прийнято називати попередньою злочинною діяльністю (або попередніми стадіями вчинення злочину).

Наявність вказаних стадій вчинення злочину не означає, що всі злочини, які вчиняються з прямим умислом, обов'язково проходять усі стадії, або що наявність стадій взагалі обов'язкова для кожного умисного злочину. Посягання кваліфікується як готування до злочину чи замаху на нього лише тоді, коли злочинна діяльність перервана на відповідній стадії. Якщо ж злочин продовжується - після приготувальних дій вчиняються ті, що оцінюються як замах, або має місце закінчений злочин, то стадії готування до злочину, замаху на нього самостійній кваліфікації не підлягають. Має місце так зване поглинання більш пізньою стадією вчинення злочину попередньої стадії. Кожне діяння досягає якоїсь однієї стадії. Діяння не може мати двох стадій його вчинення, а тому воно завжди повинно кваліфікуватися за самою високою стадією його завершеності^.

Урахування стадії вчинення злочину при його кваліфікації полягає:

- у побудові формули кваліфікації, яка щодо кожної із стадій має специфічний вигляд;

- у оцінці певних видів злочинної діяльності як незакінчених злочинів;

- у вирішенні питань конкуренції закінчених та незакінчених злочинів;

- у визнанні наявності сукупності у випадках, коли попередня злочинна діяльність становить собою самостійний закінчений злочин.

Поняття закінченого злочину, момент закінчення окремих видів злочинів (з матеріальним, формальним, “усіченим” складом, з кількома альтернативними чи обов’язковими діями або наслідками, продовжуваних, триваючих, вчинених у співучасті).

Закінчений злочин — це типовий вид злочину, ознаки котрого встановлені у нормах Особливої частини КК, стосовно якого сконструйовані основні інститути Загальної частини.

За загальним правилом, злочин визнається закінченим, якщо у фактично скоєному є всі ознаки посягання, передбачені статтею Особливої частини КК. З наведеного випливає, що при визначенні моменту закінчення злочину потрібно враховувати:

1) описання злочину в Особливій частині КК — чим більше ознак злочину названо у диспозиції статті КК, тим більше їх потрібно для того, щоб були підстави вважати злочин закінченим;

2) фактичне виконання об'єктивної сторони злочину — злочин може бути визнаний закінченим лише тоді, коли є всі обов'язкові ознаки об'єктивної сторони.

Момент закінчення окремих видів злочинів:

1.з матеріальним складом, де є один суспільно небезпечний наслідок. Вважається закінченим тоді, коли настав суспільно небезпечний наслідок посягання, передбачений диспозицією статті Особливої частини кримінального закону.

2.з матеріальним складом, де є кілька альтернативних суспільно-небезпечних наслідків. Вважається закінченим тоді, коли настав хоча б один суспільно небезпечний наслідок посягання, передбачений диспозицією статті Особливої частини кримінального закону.

3.з матеріальним складом, де є кілька обов'язкових наслідків. Вважається закінченим з моменту настання усіх обов'язкових наслідків.

4.з формальним складом, де є одне суспільно небезпечне діяння. Вважається закінченим тоді, коли повністю виконане (завершене) діяння, що назване у диспозиції статті Особливої частини як ознака складу такого посягання.

5.з формальним складом, де є кілька альтернативних суспільно-небезпечних діянь. Вважається закінченим тоді, коли повністю виконане хоча б одне з альтернативних діянь.

6.з формальним складом, де є кілька обов'язкових суспільно-небезнечних діянь. Вважається закінченим з моменту виконання всіх обов'язкових діянь.

7.з усіченим складом. Вважається закінченим з моменту початку виконання суспільно небезпечного діяння, вказаного у диспозиції статті Особливої частини.

8.триваючі. Вважається закінченим з моменту його виявлення внаслідок дій самого винного, спрямованих до припинення злочину, або настання подій, що перешкоджають вчиненню злочину (наприклад, втручання органів влади).

9.продовжувані. Продовжуваний злочин може складатися з дій, кожна з яких окремо становить адміністративний проступок (або інше правопорушення) чи є злочином.

При кваліфікації продовжуваного злочину, який складається з декількох проступків, потрібно виділяти дві ситуації.

Перша має місце тоді, коли закон пов'язує кримінальну відповідальність з вчиненням декількох дій, тобто, коли має місце формальний склад злочину. Такий злочин кваліфікується як закінчений тоді, коли виконана остання з дій, достатніх для визнання посягання злочином; друга — при повторності (неодноразовості); третя — при систематичності.

Друга з таких ситуацій полягає у вчиненні посягань з матеріальним складом. Такого роду продовжуваний злочин є закінченим тоді, коли розмір шкоди стає достатнім для визнання посягання, що складається з декількох деліктів, злочином.

Кваліфікуючи продовжуваний злочин, що складається з посягань, кожне з яких може оцінюватися як окремий злочин, також треба розрізняти дві ситуації.

Перша має місце тоді, коли вчинено декілька діянь, спрямованих на досягнення єдиного результату, але сумарні наслідки не перетворюють злочин на кваліфікований. У такому разі скоєне кваліфікується за частиною статті, яка передбачає простий вид цього злочину, незалежно від того, скільки вчинено дій. Вчинення першої ж дії (за умови, що вона тягне за собою наслідки, при наявності яких настає кримінальна відповідальність), дає підстави кваліфікувати злочин як закінчений.

Друга — коли вчинення другого, третього чи наступного діяння призводить до заподіяння наслідків, характерних для кваліфікованого чи особливо кваліфікованого ВИДУ Цього злочину. При цьому вчинення хоча б першої з кількох запланованих дій, які повинні привести до відповідних наслідків, слід кваліфікувати як замах на кваліфікований (особливо кваліфікований вид злочину). Після вчинення діяння, внаслідок якого заподіяна шкода, що є ознакою складу кваліфікованого або особливо кваліфікованого складу злочину, скоєне має оцінюватися як відповідний закінчений злочин.

10.вчинений у співучасті. При кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті, визначальним є правило, що відповідальність усіх співучасників визначається відповідальністю виконавця злочину. Стосовно визначення моменту закінчення злочинів, вчинених у співучасті, це правило інтерпретується так: дії кожного із співучасників кваліфікуються як посягання за тією стадією, яку вчинив виконавець злочину. 11.складений. Кваліфікується як закінчений за умови, що є закінченими всі посягання, які його утворюють.

Поиск по сайту: