КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Від 13 липня 1998 р. №1083

Київ

ПРО ПОРЯДОК І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ОБОВ'ЯЗКОВОГО АВІАЦІЙНОГО СТРАХУВАННЯ

Відповідно до Повітряного кодексу України, Закону України «Про страхування» та з метою забезпечення захисту інтересів повітряних перевізників та виконавців повітряних робіт, пасажирів, інших користувачів повітряного транспорту та третіх осіб Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок і умови проведення

обов'язкового страхування членів екіпажу і авіаційного персоналу;

Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування

працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забез­

печенням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт, та

пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків;

Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування

відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт

щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті,

вантажу, прийнятим до перевезення, іншим користувачам повітряного

транспорту та третім особам; Положення про порядок і умови про­

ведення обов'язкового страхування відповідальності експлуатапта по­

вітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні

авіаційних робіт; Положення про порядок і умови проведення

обов'язкового страхування авіаційних суден (додаються).

Ввести в дію положення, затверджені цією постановою, в тримісячний термін з дня її опублікування.

2. Визі іачити, що п ід час укладені ія договору обов'язкового авіаі щіі юго

страхування загальними умовами для всіх видів обов'язкового авіаційного

страхування, зазначених у пункті 1 цієї постанови, є:

а) збитки, що можуть виникнути внаслідок однієї авіаційної події, розглядаються як один страховий ризик стосовно одного повіт­ряного судна;

б) страхова подія - нещасний випадок або кілька випадків, що

призводять до тілесних ушкоджень та/або пошкодження майна та

є несподіваними і ненавмисними для страхувальника;

в) не поширення обов'язкового авіаційного страхування на ризики,

якщо повітряне судно:

♦ здійснює у несправному стані політ, не дозволений керівництвом з льотної експлуатації повітряного судна;

♦ використовується з метою, що заборонена законодавством або відрізняється від зазначеної у договорі;

♦ перебуває поза географічними межами, зазначеними у договорі, якщо це не пов'язано з форс-мажорними обставинами;

♦ експлуатується особою, не зазначеною у договорі страхування;

♦ транспортується будь-яким видом транспорту, за винятком транспортування після пошкодження внаслідок страхового випадку;

г) не поширення обов'язковою авіаційного страхування на ризики:

♦ впливу радіації та радіоактивного забруднення;

♦ у разі війни, викрадення, арешту;

♦ у разі коли для зльоту чи посадки використовується аеродром, що не відповідає вимогам для даного типу повітряного судна, за винятком форс-мажорних обставин;

♦ якщо кількість пасажирів або маса вантажу, які перевозяться повітряним судном, перевищують максимальну пасажировміс­ність або максимальну вантажопідйомність, встановлені відпо­відно до вимог льотної експлуатації даного типу повітряного судна, а також якщо порушено порядок розміщення вантажу або пасажирів.

3. Установити, що розслідування страхового випадку здійснює страховик або за його дорученням представник - аварійний комісар, який керується у своїй роботі вимогами та користується правами доступу до об'єкта і матеріалів розслідування згідно із законодавством України. Термін розслідування страхового випадку ие повинен бути більш як ЗО діб. Якщо обставини розслідування потребують додаткової інформації, яка повинна надійти від державних органів, страховик може продовжити термін розслідування ще па ЗО діб.

4. Установити, що максимальні страхові тарифи на всі види

обов'язкового авіаційного страхування, зазначені у пункті 1 цієї постанови, застосовуються тільки до страхових сум та лімітів відповідальності, установлених на території України.

5. Ця постанова поширюється на українських експлуатантів, а на іноземних - в частині мінімальних страхових сум під час виконання польотів у повітряному просторі України.

6. Авіаційному страховому бюро, Міністерству транспорту розробити та затвердити форму типового договору обов'язкового авіаційного страхування.

7. Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Міністерству транспорту щоквартально узагальнювати порядок здійснення обов'язкового авіаційного страхування та у разі потреби подавати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо його вдосконалення.

8. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 28 червня 1995 р. № 469 «Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. № 155» (ЗП України, 1995 p., №9, ст. 231) в частині страхування пасажирів повітряного транспорту та членів екіпажів повітряних суден.

Поиск по сайту: