Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Відповідальність постачальників посередницьких послуг: «Кешування»



 

1. Якщо надається послуга в інформаційному суспільстві, яка полягає в передачі через комунікаційну мережу інформації, наданої одержувачем послуги, Сторони гарантують, що постачальник послуг не несе відповідальності за автоматичне, проміжне і тимчасове зберігання тієї інформації, яке здійснюється з єдиною метою зробити більш ефективною наступну передачу інформації іншим одержувачам послуги за їх вимогою, за умови, що:

а) постачальник не модифікує інформацію;

b) постачальник виконує умови доступу до інформації;

c) постачальник виконує правила, що стосуються оновлення інформації, які визначені способом, що широко визнаний і використовується в промисловості;

d) постачальник не перешкоджає законному використанню технологій, які широко визнаються і використовуються в промисловості, щоб одержати дані стосовно використання інформації; і

e) постачальник діє оперативно, щоб зняти або зробити неможливим доступ до інформації, яку він зберігав, після того, як йому фактично стає відомо, що інформація в первинному джерелі передачі видалена з мережі, або доступ до неї став неможливим, або що судовий або адміністративний орган видав розпорядження про таке видалення або обмеження.

 

2. Ця стаття не впливає на можливість для судового або адміністративного органу, відповідно до правових систем Сторін, вимагати від постачальник послуг припинити або попередити порушення.

 

Стаття 247

Відповідальність постачальників посередницьких послуг: «Хостинг»

 

1. Якщо надається послуга в інформаційному суспільстві, яка полягає у зберіганні інформації, яка надається одержувачем послуги, Сторони гарантують, що постачальник послуги не несе відповідальності за інформацію, яка зберігається за вимогою одержувача послуги, за умови, що:

а) постачальнику фактично не відомо про незаконну діяльність або інформацію і, стосовно позову про відшкодування збитків, і не відомо про факти або обставини, з яких випливає незаконна діяльність або інформація; або

b) постачальник, після одержання таких відомостей, діє оперативно, щоб зняти або зробити неможливим доступ до інформації.

 

2. Пункт 1 цієї статті не застосовується, коли одержувач послуги діє за розпорядженням або під контролем постачальника.

 

3. Ця стаття не впливає на можливість для судового або адміністративного органу, відповідно до правових систем Сторін, вимагати від постачальник послуг припинити або попередити порушення, а також не впливає на можливість запровадження Сторонами процедури контролю за зняттям або блокуванням доступу до інформації.

Стаття 248

Відсутність загального зобов’язання здійснювати моніторинг

 

1. Сторони не покладають на постачальників ні загального зобов’язання при наданні послуг, на які поширюються статті 245, 246 і 247 цієї Угоди здійснювати моніторинг інформації, яку вони передають або зберігають, ні загального зобов’язання активно шукати факти або обставини, які вказують на незаконну діяльність.

 

2. Сторони можуть запровадити зобов’язання для постачальників послуг інформаційного суспільства інформувати компетентні державні органи про можливу незаконну діяльність, що здійснюється, або інформацію, що надається одержувачами їхніх послуг, або зобов’язання повідомляти компетентним органам, за їх вимогою, інформацію, яка дає можливість ідентифікувати одержувачів їхніх послуг, з якими у них укладені угоди про зберігання інформації.

 

Стаття 249

Перехідний період

 

Україна забезпечує повну імплементацію зобов’язань цього підрозділу впродовж 18 місяців з дати набрання чинності цією Угодою.

 

Підрозділ 3

Інші положення

Стаття 250

Заходи на кордоні

1. Для цілей цього положення, термін «товари, які порушують право інтелектуальної власності» означає:

 

(а) «контрафактні товари», а саме:

(і) товари, зокрема упаковку, що несуть без дозволу торговельну марку, ідентичну торговельній марці, зареєстрованій належним чином до такої самої групи товарів, які за суттєвими параметрами не можуть бути відрізнені від товарів з вказаною торговельною маркою, та таким чином порушують права власника торговельної марки;

(ii) будь-який символ торговельної марки (логотип, маркування, наклейка, брошура, інструкція з користування або гарантійний документ), навіть при окремому представленні, за таких самих умов, як і товари, зазначені у абзаці (і) цього підпункту ;

(ііі) пакувальні матеріали, що містять торговельні марки контрафактних товарів, представлені окремо, за таких самих умов, як і товари, зазначені у абзаці (і) цього підпункту ;

(b) «піратські товари», а саме товари, які є копіями або містять копії, вироблені без згоди власника або особи, належним чином уповноваженої представляти власника в країні виробництва в питаннях авторського та суміжного права або права на промисловий зразок, не зважаючи на те, чи вони зареєстровані в національному законодавстві;

(c) товари, які, згідно з законодавством Сторони, в якій подано заяву про вжиття заходів митними органами, порушують:

(і) патент;

(ii) додатковий охоронний сертифікат;

(iii) право на сорт рослин;

(iv) промисловий зразок;

(v) географічне зазначення

 

2. Сторони, якщо інше не передбачено у цій Частині, ухвалюють процедури[40], які надають можливість власнику право, який має вагомі підстави підозрювати про можливість порушення права інтелектуальної власності при імпорті, експорті, реекспорті, ввезенні або вивезенні з митної території, розміщенні згідно з тимчасовою процедурою, розміщенні у вільній зоні або на вільному складі, направити письмову заяву до компетентних органів, адміністративних або судових, для тимчасового затримання митними органами митного оформлення для вільного використання або арешту таких товарів.

 

3. Сторони забезпечують, що коли митні органи в ході своїх дій і до подання власником права заяви, отримають вагомі підстави вважати, що товари порушують право інтелектуальної власності, вони можуть затримати митне оформлення або заарештувати товар з метою надання власнику права можливості подання заяви про вжиття заходів митними органами згідно з вищенаведеним пунктом.

 

4. Всі права або обов’язки, встановленні в Частині 4 Розділу ІІІ Угоди ТРІПС відносно імпортерів також поширюються і на експортерів або власників товарів.

 

5. Сторони співпрацюватимуть з метою надання технічної допомоги та інституційної розбудови для впровадження цієї статті.

 

6. Україна повністю впроваджує зобов’язання за цією статтею протягом трьох років з дати набрання чинності цією Угодою.

 

Стаття 251

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.