1. Положення статті 88 цієї Угоди не перешкоджають застосуванню Стороною окремих правил стосовно заснування та діяльності на її території філій та представництв юридичних осіб іншої Сторони, не зареєстрованих на території першої Сторони як акціонерні товариства, що зумовлено правовими та технічними відмінностями між такими філіями та представництвами у порівнянні з філіями та представництвами компаній, що зареєстровані на її території як акціонерні товариства, або – у випадку фінансових послуг – керуючись пруденційним підходом.
2. Різниця в режимі не повинна виходити за межі того, що є абсолютно необхідним у зв’язку з такими правовими та технічними відмінностями, або – у випадку фінансових послуг – для пруденційних цілей.
Частина 3
Транскордонне надання послуг
Стаття 92
Сфера застосування
Ця Частина застосовується до заходів Сторін, що стосуються транскордонного надання всіх видів послуг за винятком:
(а) аудіовізуальних послуг[22];
(b) національного морського каботажу[23]; та,
(c) регулярних або нерегулярних внутрішніх та міжнародних повітряних перевезень[24], а також перевезень, що безпосередньо пов’язані з реалізацією комерційних прав на перевезення, за винятком:
(і) ремонту та сервісного обслуговування літака, під час яких літак не здійснює перевезення;
(іі) продажу послуг з повітряних перевезень;
(ііі) послуг КСБ;
(іv) послуг з наземного обслуговування;
(v) послуг з експлуатації аеропортів.
Стаття 93
Доступ до ринку
1. Стосовно доступу до ринку через транскордонне надання послуг кожна Сторона застосовує щодо послуг та постачальників послуг іншої Сторони режим, що є не менш сприятливим ніж той, що передбачений в спеціальних зобов’язаннях, які містяться в Додатках ХVI-В та ХVI-Е до цієї Угоди.
2. У секторах, в яких існують зобов’язання щодо забезпечення доступу на ринок, заходи, які Сторона не повинна підтримувати або ухвалювати, як на основі територіального поділу, так і на основі всієї території, якщо це не визначено іншим чином у Додатках ХVI-В та ХVI-Е до цієї Угоди, визначаються у такий спосіб:
(a) обмеження щодо кількості постачальників послуг, як у формі кількісних квот, монополій, ексклюзивних постачальників послуг, так і вимог перевірки економічних потреб;
(b) обмеження стосовно загальної вартості трансакцій або активів у рамках надання послуг у формі кількісних квот або вимог перевірки економічних потреб;
(c) обмеження стосовно загальної кількості операцій з надання послуг або стосовно загального обсягу послуг, що виражається в умовних кількісних одиницях у формі квот або вимог щодо перевірки економічних потреб.
Стаття 94
Національний режим
1. У секторах, за якими зобов’язання щодо забезпечення доступу до ринку передбачені в Додатках ХVI-В та ХVI-Е до цієї Угоди, і підлягають встановленим цими додатками умовам та кваліфікаційним вимогам, кожна Сторона забезпечує послугам та постачальникам послуг іншої Сторони стосовно всіх заходів, що впливають на транскордонне надання послуг, режим, який є не менш сприятливим, ніж той, який Сторона надає своїм власним подібним послугам та постачальникам послуг.
2. Сторона може задовольнити вимоги пункту 1 цієї статті шляхом застосування до послуг та постачальників послуг іншої Сторони режиму, що є формально ідентичним або формально відмінним від того, який Сторона надає своїм власним подібним послугам та постачальникам послуг.
3. Формально ідентичний або формально відмінний режим може вважатися таким, що є менш сприятливим, якщо він змінює умови конкуренції на користь послуг або постачальників послуг Сторони порівняно з подібними послугами або постачальниками послуг іншої Сторони.
4. Конкретні зобов’язання, взяті на себе відповідно до цієї статті, не повинні тлумачитися як такі, що вимагають від будь-якої Сторони компенсувати невигідні конкурентні умови, які є результатом іноземного походження відповідних послуг або постачальників послуг.
Стаття 95
Перелік зобов’язань
1. Сектори, лібералізовані кожною з Сторін відповідно до цієї Глави, а також шляхом застережень, обмеження доступу до ринку та національного режиму, що застосовуються до послуг та постачальників послуг іншої Сторони в цих секторах зазначені в переліках зобов’язань, що включені до Додатків ХVI-В та ХVI-Е до цієї Угоди.
2. Не обмежуючи права та обов’язки Сторін у тому вигляді, у якому вони існують або можуть виникнути відповідно до Європейської Конвенції про транскордонне телебачення 1989 року та Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво 1992 року, перелік зобов’язань в Додатках ХVI-В та ХVI-Е до цієї Угоди не містить зобов’язань стосовно аудіовізуальних послуг.