З метою підтримки і розвитку фінського кіновиробництва у Фінляндії була створена Фінська кінофундація (The Finnish Film Foundation), незалежна інституція при Міністерстві освіти і науки ФР.
Кінофундація діє на підставі Закону про підтримку кіномистецтва (Тhe Act on the Promotion of Film Art (28/2000).
Відповідно до цього закону, Міністерство освіти і культури виділяє Фінській кінофундації кошти з державного бюджету для виробництва і розповсюдження фільмів та інших аудіовізуальних програм, а також для заохочення кіномистецтва. Ресурси в бюджет надходять з коштів від продажу лотерей і азартних ігор.
Фінська кінофундація підтримує виробництво, покази і дистрибуцію фільмів, та сприяє у питаннях міжнародної діяльності. На підставі договору, укладеного з Міністерством освіти і культури, Фундація надає гранти на проведення міжнародних кінофестивалів у Фінляндії, які мають національне значення, а також відповідає за культурний експорт фінського кіно.
Основним документом, який регламентує процедуру надання грантів є Порядок надання фінансової підтримки кіновиробництву (Guidelines for film production support).
Згідно з Порядком гранти надаються для виробництва повнометражних, короткометражних і багатосерійних художніх фільмів, а також документальних, анімаційних і фільмів для дітей. В той же час, гранти не передбачені для телевізійних компаній, державних, муніципальних, релігійних інституцій і т.п.
Фінансова підтримка може виділятися на написання сценарію, розробку плану створення фільму, виробництво кінопродукції, маркетинг і дистрибуцію, прокат фільмів тощо.
Кошти виділяються поетапно за умовами, регламентованими Порядком. Після підписання договору про виділення гранту Фундація здійснює моніторинг використання коштів.
Французька Республіка
Франція посідає одне з перших місць серед світових виробників кінопродукції і є європейським лідером у галузі кінематографії. У рекордний 2005 рік було випущено 450 фільмів. На фоні світової кризи у 2009 році кількість фільмів скоротилася до 230, що, тим не менш, є теж високим показником. Франція стала першою країною, яка проголосила кіно видом мистецтва і визначила його як “Septième art”.
На початку існування кінематографа, у Франції ставилися до нього скоріше як до галузі економіки. Згодом, із заснуванням Міністерства культури, створенням у 1946 році Національного центру кінематографії, кіно стали розглядати як повноцінний вид мистецтва.
У 1956 році Парламентом Французької Республіки був прийнятий спеціальний Кодекс “Про кіно та анімацію”, останні зміни до якого були внесені у 2009 році.
Необхідно зазначити, що нормативно-правова база країни у сфері кінематографії, зокрема підтримки національного виробника, зазнає постійних змін та доповнень. За останні 2 роки було прийнято близько 8 актів, що врегульовують зазначене питання, зокрема закони № 2009-1673 від 30 грудня 2009 р. та № 2009-1674 від 30 грудня 2009 р. щодо додаткового фінансування, № 2010-788 від 12 липня 2010 р. та № 2010-1149 від 30 вересня 2010 р., що стосуються спрощення процедури виробництва, постанови уряду № 2009-901 від 24 липня 2009 р., що закріплює додаткові повноваження Національного центру кінематографії та № 2009-1358 від 2009 р. стосовно подальшого використання кінопродукції тощо.
Особливість французької системи підтримки національного кінематографа полягає у функціонуванні з 1959 року спеціального рахунку Державного казначейства, який має назву “Фінансова підтримка кіно та аудіовізуальної індустрії”. Розпорядником коштів є згаданий Національний центр кінематографії. Рахунок наповнюється за допомогою специфічних видів оподаткування.
Так, податок стягується з ціни вхідних квитків в кінотеатрах. Він становить 10,72 % для всіх видів кінострічок, крім порнографічних та зі сценами насильства, для яких він визначений у розмірі 16,8 %. До останніх застосовується також спеціальний податок на прибуток у розмірі 33%, а також фіксований податок з прокату у розмірі 45000 євро для повнометражних і 22500 євро для короткометражних фільмів.
З 1984 року для компенсації втрат прокату через масове розповсюдження телебачення і зменшення відвідань кінотеатрів, був введений податок для телеканалів. Ним обкладається прибуток від рекламних послуг та платного абонементного ТБ.
З 1993 року спеціальний податок введено також для сфери продажу і прокату відеозаписів фільмів, який становить 2%. Для порнографічної відеопродукції він визначений у розмірі 10 %.
Кошти, акумульовані на рахунку Державного казначейства “Фінансова підтримка кіно та аудіовізуальної індустрії” розподіляється між кінематографом і аудіовізуальними засобами комунікації у співвідношенні 36% і 64% відповідно.
Держава надає підтримку національному кінематографу також за рахунок державного бюджету через Міністерство культури і комунікації.
У Франції не застосовують принцип квот щодо кінопрокату у залах кінотеатрів, але всіма зазначеними видами державної підтримки може користуватися виключно вітчизняний виробник.
Для телебачення встановлена квота європейської кінопродукції у розмірі 60%, з яких 40% припадає на французьке кіно.
Асоціації “Unifrance Film” та “TV France international” сприяють розповсюдженню повнометражних та короткометражних кінофільмів національних виробників за кордоном.
Королівство Швеція
Швеція є одним з найбільших споживачів кінопродукції в світі. Загалом, в країні нараховується близько 800 кінотеатрів, в яких щорічно відбувається близько 200 прем’єрних показів. Щороку в Швеції знімають близько двох десятків кінострічок.