СТУПЕНІ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ.

НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

СУТНІСТЬ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ.

Правовою основою бойової, мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закони України “Про оборону України”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та інші закони України, накази МО України, накази, директиви начальника ГШ ЗС України, положення Статутів ЗС України а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Ці керівні документи встановлюють правові основи бойової, мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначають засади організації цих робіт, повноваження органів МО України та державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов’язки керівництва військових частин і підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб, обов’язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів та передбачають:

- повну укомплектованість та доукомплектованість військових частин та підрозділів особовим складом, озброєнням, бойовою технікою;

- наявність та своєчасне поповнення необхідних запасів матеріальних засобів;

- утримання та підтримання в постійної бойової готовності і в справному стані зброї і бойової техніки;

- високу бойову підготовку і, перед усім, польову виучку особового складу;

- бойову злагодженість підрозділів;

- необхідну підготовку командних кадрів і штабів;

- тверду військову дисципліну і організованість особового складу військ, а також пильне несення бойового чергування.

Під бойовою готовністю розуміють стан підрозділів і частин, що дозволяють їм у встановлений термін здійснити перехід з мирного на воєнний стан і успішно виконувати бойові завдання.

Найважливішими показниками бойової готовності підрозділів є:

- знання майбутніх завдань і проведення заходів щодо підготовки до їх виконання ще в мирний час;

- чітке несення бойового чергування;

- висока бойова виучка;

- підтримка озброєння і техніки в готовності до бойового застосування;

- утримання запасів матеріальних засобів у необхідних розмірах;

- постійна готовність до відбиття раптового нападу противника, організоване приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності;

- високий морально-психологічний стан, дисципліна і пильність особового складу.

Сутність бойової готовності підрозділів полягає в їхній боєздатності, що визначається сукупністю бойових можливостей щодо виконання завдань відповідно до призначення. Боєздатність залежить від бойової виучки підрозділів, стану боєздатності озброєння і техніки та забезпеченості матеріальними засобами.

Під бойовою виучкою розуміється комплекс знань і умінь особового складу, його морально-психологічний і фізичний стан, навченість і злагодженість підрозділів для виконання завдань у відповідності з призначенням. Бойова виучка військовослужбовців і підрозділів, що визначається їх здатністю узгоджено діяти із застосуванням усіх сучасних засобів боротьби проти сильного противника і максимально використовувати можливості зброї і техніки. Польова виучка офіцерського складу включає також уміння в короткий термін організувати бойові дії і твердо управляти підрозділами в ході бою.

Боєздатність військової техніки визначається ступенем підготовленості її до використання для виконання бойових завдань. Основними показниками боєздатності військової техніки є її технічний стан, надійність і величина технічного ресурсу, наявність підготовленого екіпажу (розрахунку), бойового комплекту, засобів транспортування і забезпечення, укомплектованість ЗІПом і експлуатаційною документацією, час приведення в готовність до бойового застосування в будь-яких умовах обстановки. В сучасних умовах скорочення часу переводу військової техніки в повну бойову готовність набуває особливого значення.

СТУПЕНІ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ.

Ступінь бойової готовності – це встановлений відповідними документами стан підрозділів і частин, з якого вони можуть підготуватися до виконання бойового завдання в необхідний термін. Ступені бойової готовності встановлюються з метою безперервної підтримки, а при необхідності підвищення бойової готовності підрозділів і частин шляхом послідовного переводу їх з одного ступеня бойової готовності в більш високу або введенням будь-якої з них.

У Збройних Силах України встановлені чотири ступені бойової готовності: ПОСТІЙНА, ПІДВИЩЕНА, ВОЄННА ЗАГРОЗА, ПОВНА.

Бойова готовність ПОСТІЙНА– повсякденний стан з’єднань і частин, що утримуються за штатами і табелями штатів мирного часу і забезпечуються усіма видами військових запасів та знаходяться в готовності до виконання завдань за бойовим призначенням.

Бойова готовність ПІДВИЩЕНА – це такий стан частин і підрозділів, при якому, залишаючись у пунктах постійної дислокації (у районах бойового чергування, на полігонах), вони проводять додаткові заходи бойової готовності, в результаті яких підвищується готовність до виконання бойових завдань за призначенням. Основний зміст діяльності особового складу при введенні даного ступеня бойової готовності полягає в уточненні бойових розрахунків по приведенню підрозділів у наступні ступені і виконанні ряду заходів, що забезпечують нарощування рівня бойової готовності.

Бойова готовність ВОЄННА ЗАГРОЗА – це такий стан частин і підрозділів, при якому вони піднімаються по бойовій тривозі і проводять заходи бойової готовності в пункті постійної дислокації, районах бойового чергування, на полігонах з наступним, якщо це необхідно, виводом у райони зосередження.

Бойова готовність ПОВНА – стан найвищої готовності частин і підрозділів, що виконали весь комплекс заходів щодо переводу з мирного на воєнний стан, включаючи повне доукомплектування і безпосередню підготовку до бойових дій, що забезпечують успішне виконання завдань за призначенням.

3.РОБОТА КОМАНДИРА ВЗВОДУ (РОТИ) ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ ПІДРОЗДІЛУ.

Робота командира роти по забезпеченню бойової готовності підрозділу будується в два етапи: 1-ий – організація приведення роти в повну бойову готовність; 2-ий – підготовка особового складу з питань бойової готовності.

Організація приведення роти в бойову готовність полягає в розробці заходів, спрямованих на приведення підрозділу в різні ступені бойової готовності у встановлені терміни і порядку виконання.

Відповідно до рішення командира частини командир роти повинен знати: сигнали, порядок оповіщення, час і порядок виходу з пункту дислокації у райони зосередження, маршрути руху, час проходження вихідного рубежу і прибуття в район, заходи і строки завершення приведення в бойову готовність. Командир роти для керівництва підрозділом при приведенні його в різні ступені бойової готовності особисто відпрацьовує бойовий розрахунок підрозділу і робочу карту, а також веде робочий зошит і штатно-посадовий список особового складу.

Робота командира роти по навчанню особового складу діям при переході з мирного на воєнний стан повинна включати наступний обсяг заходів:

підготовка особового складу до дій по сигналам оповіщення;

підготовка офіцерського і сержантського складу по управлінню підрозділом і командами в ході виконання заходів бойової готовності;

виконання комплексу робіт, що забезпечують підтримку озброєння, бойової та іншої техніки підрозділу в готовності до бойового застосування, перевірка технічного стану автомобільної техніки, що надходить з народного господарства для укомплектування підрозділу;

виховання і розвиток у особового складу високих морально-бойових і психологічних якостей.

Заняття друге

“ ОРГАНІЗАЦІЯ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ”

Поиск по сайту: