ТЕМА 7 ДЕРЖАВНІСТЬ ТА ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ
Лекції – 2 год.
Семінари – 2 год.
Сам. роб. – 10 год.
План заняття
1. Природа і зміст державного управління. Функції держави в сучасній економіці.
2. Еволюція науки державне управління національної економіки та її особливості.
3. Суспільна сутність державного управління національною економікою.
4. Методи державного управління національною економікою.
5. Організація влади та державне управління в умовах Незалежної України.
Теми рефератів
1. Суб’єкти впливу та суб’єкти виконання в державному управлінні національною економікою.
2. Основні орієнтири державного регулювання економіки України.
3. Основні пріоритети економічної політики України в сучасних умовах.
4. Фактори впливу на зміст державного управління національною економікою.
5. Державне управління і менеджмент: загальне та особливе.
6. Принципи управління Анрі Файоля та їх використання в державному управлінні національною економікою.
7. Умови підтримки політичної та соціальної стабільності в сучасних умовах в Україні.
8. Змістові теорії мотивації та їх використання в державному управлінні національною економікою.
Понятійний апарат
Державне управління – вид діяльності держави, сутністю діяльності якого є здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, та забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав та свобод.
Суб’єкт управління – система, що наділена компетенцією та державно-управлінськими повноваженнями, що дозволяють їй впроваджувати свою волю в форму управлінських команд або рішень, обов’язкових до виконання.
Об’єкт управління – система, що підпорядковується волі суб’єкта управління та виконує його рішення.
Суб’єкти впливу – це суспільні та політичні об’єднання, засоби масової інформації, окремі особи.
Суб’єкти виконання – це держава та її інституційні органи.
Провали держави– нездатність держави забезпечити ефективний вплив на розподіл обмежених ресурсів і невідповідності політики розподілу обмежених ресурсів розповсюдженим в суспільстві уявленням про справедливість.
Ринково-організаційне державне регулювання – політика, що визначає правові обмеження для підприємств усіх форм власності.
Фінансове державне регулювання – пряме державне втручання в ринкові події через надання субвенцій, субсидій, дотацій.
Тактика– це короткострокові плани, конкретні оперативні дії, узгоджені з загальним довгостроковим планом (інструмент оперативного впровадження в життя стратегічних намірів).
Політика – загальні орієнтири для дій та затвердження рішень, що полегшують досягнення цілей.
Процедури – описи дій, що повинні застосовуватися в конкретних ситуаціях.
Правила – точне визначення того, що саме треба робити в специфічній окремо взятій ситуації.
Бюджети – метод розподілу обмежених ресурсів організації в кількісній формі.
Управління за цілями – метод розподілу цілей кожному керівнику (метод з’єднання планування та контролю).
Оцінка стратегічного плану – порівняння результатів з цілями.
Державний контроль – одна з форм здійснення державної влади, забезпечення відповідності законам і іншим нормативним актам, що видаються органами держави, система державних органів перевірки.
Омбудсмен (народний правозахисник) – посадова особа, у компетенцію якої входить рішення проблем, що виникають у відносинах між приватними особами та органами державної влади, розгляд скарг на діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Судовий контроль– заснована на законі діяльність судів відносно перевірки правомірності актів та дій органів виконавчої влади, їх службових осіб із застосуванням при необхідності правових санкцій.
Діловодство – сукупність процесів, що забезпечують документування управлінської інформації та організацію роботи із службовими документами.
Політичне управління – процес узгодження інтересів держави з інтересами громадянського суспільства, різноманітних соціальних прошарків та груп, суспільних об’єднань та організацій на основі пізнавання та використання об’єктивних потреб розвитку соціуму.
Метод державного управління – спосіб практичної реалізації управлінських функцій шляхом організаційно-розпорядчого впливу суб’єкта управління на поведінку та суспільну діяльність керуємого об’єкта з метою досягнення поставлених управлінських цілей.
Питання для самостійного вивчення
1. Державна влада як форма політичної влади.
2. Основні орієнтири державного регулювання економіки.
3. Основні пріоритети економічної політики України в сучасних умовах.
4. Політика і державне управління, їх взаємозв’язок.
5. Інноваційна теорія М. Туган-Барановського та її практичне використання.
6. Прийняття управлінських рішень. Функції та специфіка управлінських рішень.
7. Мотивація – найважливіша функція державного управління.
8. Бюджетна функція державного управління та бюджетний процес.
9. Форми управлінської діяльності. Акти та процедури управлінської діяльності.