Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Видозміни (метаморфози) листків.



Колючки – розташовані у вузлах стебел. З пазухи таких колючок виходить боковий пагін (барбарис). Іноді в колючку видозмінюється не весь листок, а лише його прилистки (біла акація).

Вусики, за допомогою яких стебло підтримується к вертикальному положенні (горох).

Філодії – листковидні розширення черешків, які виконують функції листків (деякі види акацій, у котрих у жаркий засушливий період року листки опадають).

Сховища запасних речовин (соковиті луски цибулини).

Покрови, які оберігають рослину від висихання і прромерзання (сухі луски цибулі, луски бруньок).

Приквітки, тобто листки, у пазухах яких розвиваються квітки. У деяких випадках вони яскраво заборвлені і виконують роль оцвітини (перестріч).

Частини квітки (чашолистки, пелюстки).

Спеціальні пристосування, що ловлять комах (росичка, пухирник) і розщеплюють їх білки до амінокислот, які всмоктуються рослиною.

Використання листків. Листки широкр використовуються харчуванні людей (листки цибулі, салату,капусти, кропу, петрушки), ними годують сільськогосподарських тварин (листки соняшника, кукурудзи, буряків), їх використовують для вегетативного розмноження. (фіалка узумбарська, фікус, бегонія), як лікарську сировину (листки кропиви, глоду, берези, шавлії лікарської). Особливості їх будови враховуються при визначенні належності рослини до систематичної категорії та ідентифікації лікарської сировини.


МОРФОЛОГІЧНА БУДОВА ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНІВ РОСЛИН

Генеративні органи, це органи, за допомогою яких відбувається статеве розмноження рослин (квітки, суцвіття, плоди, супліддя та насіння).

Морфологія квітки

Квітка (Flos) – це вкорочений пагін квіткових рослин, що складається з видозміненого стебла (квітконіжка і квітколоже) і видозмінених листків (чашолистки, пелюстки, тичинки і маточка). Основною функцією квітки є забезпечення насінневого розмноження.

Квітконіжказ'єднує квітку із стеблом (її добре помітно у конвалії, черешні, яблуні). Вона характеризується довжиною, товщиною, розташуванням в просторі, опушеністю та ін. ознаками. Якщо квітконіжка не розвинена, то квітку називають сидячою. При основі квітконіжки часто розташовуються приквітки.

Рис.3


Квітколоже - це розширена верхня частина квітконіжки плоскої, увігнутої, випуклої, напівкулястої або конічної форми, до якої прикріплюються всі частини квітки. Квітколоже може бути виповненим (ромашка непахуча) і порожнистим.

Чашечка (Calyx) (Ca) являє собою зовнішнє коло квітколистків, що називаються чашолистками і забарвлені звичайно в зелений колір, але іноді для проивернення уваги комах, забарвлені в інший колір (види родів Akonit i Delfinium). При описі чашечки враховується симетрія (правильна, неправильна), ступінь зростання чашолистків (вільна, зрослолисткова – лопасна, або зубчаста, роздільна, розсічена), кількість і характер розміщення чашолистків, форма, забарвлення, опушеність, особливість функціонування (опадаюча, залишається при плодах, розростається, видозмінюється (Cam), редукує (Car) та ін.).

Форми чашечок є видовою діагностичною ознакою. Форми чашечок: хрестовидна - складається з чотирьох роздільних чашолистків (грицики, редька), зірчаста - з п`яти роздільних чашослитків (жовтець), трубчаста - з 5 зрослих чашолистків і дещо розширена до верхівки, двогуба - з 5 зрослих чашолистків, з яких три утворюють верхню губу і два - нижню.

Функції - захист внутрішньої частини квітки від механічних пошкоджень, температурних коливань, сприяння запиленню рослин, розповсюдженню плодів. Її форма є видовою ознакою.

Віночок - Сorolla (Со) складається із забарвлених квітколистків, що називаються пелюстками і утворюють друге коло частин квітки. У пелюсток визначають нижню звужену частину - нігтик, верхню, звичайно розширену і відігнуту, - відгин і місце переходу нігтика у відгин - зів. Пелюстки без нігтиків називають сидячими. Якщо пелюстки вільні утворюють роздільнопелюсткові віночки, зрослі - зрослопелюсткові. Тип і форма віночків мають систематичне і діагностичне значення. Залежно від кількості пелюсток, їх форми, характеру розвитку, зростання і розміщення розрізняють віночки правильні або актиноморфні, і неправильні, або зигоморфні.

Правильні вільнопелюсткові віночки:

гвоздикоподібний – пелюсток 5 , нігтики довгі, відгин широкий;

хрестоподібний – пелюсток 4, розміщені полярно супротивно, нігтики короткі, відгин широкий;

зірчастий – пелюсток 5, нігтики короткі, відгин широкий.

Правильні зрослопелюсткові віночки:

трубчастий – пелюсток 5, зростаються в циліндричну трубку, відгин короткий, зубчатий або не виражений;

бубонцеподібний – трубка кулевидно вздута, відгин зубчатий;

колесоподібний – трубка дуже коротка, відгин широкий;

дзвіночкоподібний – трубка до верху поступово розширена, відгин зубчатий або лопатевий;

лійкоподібний – трубка довга, вузька, розширена до верху, відгин лопатевий.

Неправильні вільнопелюсткові віночки:

метеликовий – пелюсток 5, одиночна велика парус або прапор, дві бокові дрібні, вільні – весла, і дві дрібні частково зрослі, утворюють лодочку.

Неправильні зрослопелюсткові віночки:

язичковий – пелюсток 5, трубка дуже вузька, відгин довгий язичковий, п’ятизубчатий;

псевдоязичковий – пелюсток 3, трубка вузька, коротка, відгин трьохзубчатий;

двогубий – має трубку, верхню двох лопатеву і нижню трьохлопатеву губи;

одногубий – це двогубий з редукованою нижньою або верхньою губою;

лялькоподібний – розвинуті обі губи, нижня сильно вздута, при основі має шпору – гострий пустотілий виріст;

наперсткоподібний – має косозрізану трубку і малозамітний відгин.

Асисетричні віночки складаються з пелюсток, кожна з яких має свою форму.

Оцвітина. Чашечка і віночок складаються із квітколистків і становлять оцвітину. Якщо в квітці чітко розрізняється чашечка (Ca) і віночок (Co), оцвітина (Perigonium) називається подвійною. Якщо ж їх не можна розрізнити, оцвітина називається простою. Проста оцвітина, забарвлена в зелений колір, називається чашечковидною (PCa) (буряки, кропива, коноплі), а забарвлена в інший колір - віночковидною (PCo) (тюльпан, півники, підсніжники, лілія, тощо). У деяких квіток оцвітини немає (P0) і такі квітки називаються голими або безпокривними (ясен, верба). При зростанні квітколожа, частин оцвітини і тичинкових ниток утворюється гепантій або «квіткова трубка» (родина розові, мальвові).Часто після запліднення гепантій розростається і входить до складу соковитого оплодня (яблуко, гарбузина).

Якщо квітколистки, що утворюють оцвітину, однакові за формою, розміром і забарвленням, квітка називаються правильною або актиноморфною (*). Через неї можна провести дві або більше осей симетрії (жовтець, ширшина, вишня). Якщо квітколистки розрізняються між собою, квітка називається неправильною або зигоморфною ( I I ). Через таку квітку можна провести лише одну вісь симетрії (шавлія, наперстянка). Якщо через квітку не можна провести жодної осі симетрії, вона називається асиметричною N N (види родини зозуленцеві).

Тичинки - Androeceum (A).

Сукупність тичинок або мікроспоролистків (чоловічих органів квітки) у квітці називається андроцеєм. Кількість і будова тичинок різноманітна і є ознаками відповідних видів рослин. Тичинки звичайно складаються з тичинкової нитки і пиляка.

Тичинкові нитки можуть різної ширини, довжини, галузистості, опушеності. У сидячих тичинок відсутні тичинкові нитки. Іноді в одній квітці можуть бути різні за довжиною тичинкові нитки і різної форми пиляки.

Пиляки складаються з двох пилякових мішків і в`язальця, що з`єднує їх з тичинковою ниткою і являє собою основну тканину, в центрі якої проходить судинно-волокнистий пучок.

Маточка - Gynoeceum (G) утворюється внаслідок зростання плодолистків (мегаспоролистків) і знаходиться в центрі квітки. У квітці може бути одна, дві або багато маточок. Сукупність плодолистків у квітці називається гінецеєм. Основні типи гінецея: монокарпний, апокарпний, ценокарпний. Якщо маточка утворена одним плодолистком - гінецей називається монокарпним (G1), або простим апокарпним (вишня, абрикос, сокирки), якщо їх дві і більше, причому кожна утворена одним плодолистком - гінецей апокарпний (G2-∞) (горицвіт, жовтець, аконіт). Якщо маточка в квітці одна, але утворена двома і більшою кількістю плодолистків, гінецей називається ценокарпним (G(2-∞)) (яблуня, груша, мак, чистолтіл). У маточці розрізняють приймочку, стовпчик і зав`язь.

Приймочка - це верхня частина маточки, що може мати різну форму (головчату, лопатеву, перисту, зірчату). Маточка без стовпчика, в якій прймочка знаходиться безпосередньо на зав`язі, називається сидячою.

Стовпчик - це звужена частина маточки, що з`єднує приймочку з зав`яззю і є необхідною для проведення пилякової трубки проростаючого пиляка до насінних зачатків, що знаходяться у зав`язі.

Зав’язь - це нижня розширена частина маточки з порожниною або декількома порожнинами, що називаються гніздами. В гніздах знаходяться насінні зачатки. Положення зав`язі в квітці може бути верхнім, напівнижнім і нижнім, що залежить від форми квітколожа, розташування зав’язі на квітколожі відносно інших частин квітки, а також від того чи зростається зав’язь з квітколожем чи вона вільна. Верхня зав’язь характерна для монокарпного або апокарпного типу гінецея, напівнижня для апокарпного і нижня для ценокарпного типу гінецея.

Залежно від розміщення частин квітки на квітколожі розрізняють квітки ациклічні, циклічні і геміциклічні. Ациклічні - це квітки, в яких їх частини розміщені по спіралі (магнолія); циклічні - такі, в яких усі частини розміщені кільчасто (капуста, грицики, гірчиця); геміциклічні - такі, в яких чашрлистки і пелюстки розміщені кільчасто, а тичинки і маточки - спірально (види родини жовтецевих).

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.