Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Листова пластинка Черешок Прилистки



широка плоска звужена частина два маленькі

частина за допомогою листочки

якої листок що знаходяться

прикріплюється до біля основи

стебла черешка

Листкова пластинка виконує основні функції листка. Вона може мати різноманітні форми та розміри.

Черешок виконує опірну і провідну функції, регулює положення листової пластинки відносно напрямку до світла, іноді розростається в ширину і виконує функції листової пластинки (філодії в австралійських акацій).

Прилистки можуть мати різну форму і розміри. Іноді вони нерозвиваються, або рано відпадають, а іноді розростаються і виконують функції листка (деякі види чини, горох та ін.). у у видів родини гречкові прилистки зростаються, утворюючи трубку – розтруб, що є діагностичною ознакою видів цієї родини. У деяких видів родини бобові прилистки перетворюються на колючки (біла акація, карагана тощо).

Залежно від кількості листкових пластинок листки бувають простими (мають лише одну листкову пластинку бузок, клен, береза, жостір) і складними (мають дві і більше листових пластинок).

Залежно від характеру прикріплення листків до стебла і розвитку їх частин розрізняють: сидячі листки, в яких немає черешка (волошка, льон тощо); стеблообгортні – сидячі листки, що основою листкової пластинки охоплюють стебло; простромлені – сидячі листки, що зрослися основою листкової пластинки (ласкавець круглястолистий); черешкові, в яких розвинений черешок (лавр, магнолія, клен, осика); з листковою піхвою, в яких розширений черешок охоплює стебло (ячмінь, пирій, кукурудза, просо, пшениця, фенхель); збіжні, в яких листкова пластинка поступово звужується в черешок, причому останній протягом майже всього меживузля тісно прилягає до стебла (дивина).

Листкорозміщення, тобто розміщення листків на стеблі буває черговим, або спіральним – якщо до вузлів стебла прикріплюється лише один листок (дуб, береза, дурман, блекота, липа, вишня); супротивним – якщо до вузлів стебла прикріплюються два листки, що розташовані один напроти одного (кропива, м’ята, шавлія, собача кропива); кільчастим – якщо прикріплюється три і більше листків (олеандр, раувольфія, підмаренник, яловець звичайний). На вкорочених стеблах листки розміщуються дуже щільно, утворюючи розетку (прикореневу (подорожник, первоцвіт), або верхівкову (алоє)). Розміщення листків так, щоб вони краще освітлювались сонцем, називається мозаїчним, або листковою мозаїкою.

Розчленування листкових пластинок. Листкова пластинка може бути цільною і розчленованою. Листок вважається цільним, якщо глибина виїмок не перевищує 1/3 половини листкової пластинки. У цільних листків, зазвичай добре розрізняються і описуються всі морфологічні ознаки: форма пластинки, основи, верхівки, краю, вид жилкування. У розчленованих листків обриси верхівки і основи не завжди можна визначити, а характеристика краю належить уже не до пластинки, а до вільних її частин – лопатів, сегментів, часток. По формі пластинки, розташуванню і числу вільних частин розрізняють розчленовані листки перисті, трійчасті і пальчасті. Залежно від ступеня розчленування і відносним розмірах вільних частин пластинки розрізняють листки лопатеві (виїмка становить більше 1/3, але менше 1/2 ширини півпластинки); роздільні (виїмка становить 1/2 і більше ширини півпластинки); розсічені (виїмка досягає основи пальчастої пластинки або головної жилки (рахісу) перистої пластинки). Розрізняють такі листки залежно від характеру розташування виїмок – лопатеві: пальчастолопатеві (плющ), перистолопатеві (дуб); роздільні: пальчастороздільні (виноград), перистороздільні (кульбаба); розсічені: пальчасторозсічені (коноплі), пересторозсічені (редька). При описі розчленованих листків відзначають форму вільних частин і характер їх краю (наприклад, частки ланцетні по краю пилчасті). Розчленованість може бути подвійною, потрійною або багатократною і тоді при описі листкової пластинки характеризується форма, верхівка, і край часток, або пір’їнок листка, другого, третього і наступних порядків.

На одній і тій же рослині залежно від умов навколишнього середовища листки можуть мати різну форму листкової пластинки і неоднаковий характер її розчленування. Таке явище називається гетерофілією (напр. водяний жовтець, полин, евкаліпт).


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.