Стратегічні напрями розвитку міст в умовах постіндустріалізації

Нині стали активно використовуватися такі поняття, як «постіндустріальна економіка» і «постіндустріальне суспільство». Вони означають деякий якісний рубіж у розвитку, через який уже пройшли економіки країн Заходу. Рубіж цей умовний, розмитий у часі, і важко оцінити, де відносно нього розташовані ті або інші міста і регіони. Проте він, поза сумнівом, відображає одну з центральних тенденцій сучасної економіки, з якою першими в 70-х роках минулого століття зіткнулися міста США та Європи. Сильний спад в промисловому виробництві капіталістичних країн привів до всеосяжної реструктуризації економіки міст. Проблема змусила активні міські співтовариства мобілізуватися в пошуках нових, альтернативних ресурсів виживання. Найбільш очевидним виходом для більшості міст у 1980-х роках був розвиток сфери послуг, сервісної економіки, яка дозволяла привабити інвесторів і туристів. Але зайняти цю нішу містам з індустріальним минулим було вкрай складно. Це вийшло тільки у тих міст, що взяли на озброєння маркетинг. Усі промислові міста були схожі один на одного, тому головною ідеєю їх постіндустріального позиціонування стали пошук і реклама індивідуальності, тих особливостей, яких не мало ніяке інше місто. Відповідно до цього принципу кожне з міст вибирало одне або декілька стратегічних напрямів розвитку.

1. Розвиток економіки послуг широкого спектру. Найбільш фундаментальний напрям, у межах якого найпопулярнішими і затребуваними галузями стали консалтинг, фінансові послуги, управління, реклама, програмне забезпечення, адміністрування. Окремим цільовим компонентом маркетингу стало залучення штаб-квартир компаній.

2. Розвиток туризму. Привабливість цього напряму спочатку вбачалася переважно в тому, що туризм, як ніяка інша галузь, може «ввібрати» середньо- і низькокваліфіковану робочу силу, що потрапила під скорочення в промисловості.

Унікальність індустріального міста в тому, що дісталося йому у спадок від промислового виробництва і стало його історією, – цехи, шахти, лінії конвеєрів, верстати. І ось у багатьох європейських містах вугільні шахти перетворилися на музеї, у цехах розмістилися художні виставки і стали проводитися концерти, виробничі площі були переобладнані під творчі майстерні. У містах колись найбільшого в Європі вугільно-металургійного кластера в німецькому місті Рур проходять музичні фестивалі і розвивається кіноіндустрія. Місто Емшер-парк, у якому розташовувався найбільший в м. Рур сталеливарний комбінат, сьогодні – місто-музей світлової реклами. Велетенські вуглетранспортери і доменні печі, що залишилися в спадок від промислового минулого, служать ідеальними концертними і кінознімальними майданчиками.

3. Стимулювання інвестицій у культуру, а саме в створення і розвиток музеїв, галерей, виставкових і концертних залів, аквапарків і спортивної інфраструктури. Об'єкти розміщувалися на території колишніх заводів і фабрик - цей антураж став позиціонуватися як модерний, модний, такий, що свідчить про політ творчої фантазії.

4. Нічне життя міста. Успішне постіндустріальне місто повинно було запропонувати якісний набір розваг (ресторани, нічні клуби і так далі і тому подібне). Просторове планування міста повинно було здійснюватися також на нових принципах (наприклад, розділення на тихі спальні і шумні розважальні зони).

5. Пропозиція якісного, але недорогого житла. Треба було не лише утримати робітничий клас, що втратив роботу і прагнув поїхати з міста, але і притягнути «білих комірців» з їх новими уявленнями про якісне житло. Усе більше уваги відтепер приділяється не стільки якості самого житла, скільки його оточенню.

6. Комплексний благоустрій міських територій. Під цим мається на увазі формування публічного простору, «епіцентрів» суспільного життя в місті - пішохідних вулиць, площ, мощених набережних, парків відпочинку, фонтанів.

7. Розвиток громадського транспорту. Розвиток кожного з вищеперелічених напрямів вимагав докорінних змін у роботі міського транспорту, зокрема зміни мережі маршрутів, модернізації транспортного парку і дорожньої мережі.

Поиск по сайту: