Сутність і типологія масових конфліктів.

Затверджую

Завідувач кафедри педагогіки та соціального управління

Доцент Козловський Ю.М.

«_____»__________________2015 р.

ПЛАН

Проведення лекційного заняття з навчальної

дисципліни «Конфліктологія»

Лекція- №8

Тема 8. Групові та міжгрупові конфлікти

Питання:

1. Сутність і типологія масових конфліктів.

2. Особливості політичних, соціально-економічних, релігійних і мовних конфліктів в Україні.

Час – 2 год.

Навчальна мета:сформувати в студентів знання про сутність і зміст масових конфліктів, їх типологію, а також про причини й особливості перебігу політичних, соціально-економічних, релігійних і мовних конфліктів в Україні.

Навчальна мета

Розкрити сутність і типологія масових конфліктів та особливості політичних, соціально-економічних, релігійних і мовних конфліктів в Україні.

Виховна мета

§ сформувати інтерес до вивчення основних понять з даної дисципліни

§ виявити ставлення студентів до проблем психології конфліктів

Місце проведення:

навчальна аудиторія за розкладом

Інформаційно-технічне забезпечення:

§ дошка, крейда

§ роздатковий матеріал

Основна література:

1. Альтернативні підходи до розв’язання конфліктів: теорія і практика до застосування / Уклад.: Н.Гайдук, І. Сенюта, О. Бік, Х. Терешко. – Львів: ПАІС, 2007. – 296с.

2. Гірник А.М. Основи конфліктології / А.М. Гірник. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2010. – 222 с.

3. Пірен М.І. Конфліктологія: Підручник. − К. : МАУП, 2003. – 360 с.

4. Тихомирова Є.В., Постоловський С.Р. Конфліктологія та теорія переговорів: Підручник. – 2-ге вид., випр. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 240 с.

Додаткова література:

1. Ануфрієва Н.М. Психологія конфлікту: Навч. Посібн. – К. : Інститут післядишюмної освіти КНУ, 2005. – 101 с.

2. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління: Навчальний посібник / Т.В. Дуткевич. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 456 с.

3. Ложкін Г. В., Юрковський Е., Моначин І. Практикум з конфліктології. − Тернопіль: Воля, 2005. − 168 с.

4. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. – 3-е изд., доп. и перераб. – СПб. : Питер, 2009. – 384 с.

5. Гришина Н.В. Психология конфликта. 2-е изд. − СПб. : Питер, 2008. − 544 с. (Серия «Мастера психологии»).

ПЛАН

Проведення заняття

Вступ

Масові конфлікти на рівні суспільства, країн, держав є найбільш складними. В основі масових конфліктів лежить взаємодія вели­ких соціальних груп. До них належать такі утворення, як соціальні класи, політичні партії, касти, соціальні прошарки (страти), етнічні спільності, національні утворення, великі релігійні об’єднання, населення країн і регіонів. Такі групи конституюються на основі загалі них для всіх членів істотних ознак (економічних, політич­них, релігійних і т.д.). Їх іноді називають масоподібними групови­ми суб’єктами, оскільки вони створюють основу для виникнення масових конфліктів, які поширюються на всі сфери суспільних від­носин (економічні, політичні, ідеологічні, міжнаціональні й ін.).

Кожний з таких масових конфліктів, який виникає на підґрунті соціальних, економічних, політичних, військово-стратегічних, етнічних, територіальних, релігійних, мовних та інших, реальних або видуманих, суперечностей має свій зміст та особливості.

Масовий конфлікт може перебігати як у відносно мирних формах, так і в силовому протиборстві, в тому числі і зі застосуванням зброї (збройний конфлікт, війна).

При цьому війни – це крайні прояви таких конфліктів – торкаються всіх сторін буття, за певних умов ставлячи під погрозу саме існу­вання людства, а міжнародні конфлікти різко погіршують еконо­мічне становище населення, порушують територіальну цілісність, політичний устрій країн-учасниць.

Сутність і типологія масових конфліктів.

Масові конфлікти – це протидії, протистояння і протиборство між собою великих груп (масові акти громадянської непокори (приміром «Майдан» у Києві), маніфестації, демонстрації, класів, профспілок, етнічних спільностей, конфесій, держав, коаліції держав, блоків, союзів тощо) на підґрунті суспільних, соціальних, економічних, політичних, військово-стратегічних, етнічних, територіальних, релігійних, мовних та інших, реальних або видуманих суперечностей.

На рівні масоподібних групових суб’єктів причини конфлік­тів відрізняються більшою масштабністю й глибиною. Вони є най­більш важко регульованими.

Маса – це велика кількість людей, які певний час перебува­ють у безпосередньому контакті (наприклад, пікет, маніфестація, мітинг, демонстрація). До поняття «маса» близькі, хоч і не тотожні йому, поняття «натовп», «юрба», «публіка». Маса – це «тимча­сова спільнота» людей, об’єднання яких є випадковим, стихійним, короткочасним.

Маса, натовп небезпечні через те, що людина в них значною мірою втрачає власні риси й властивості, почуття відповідаль­ності. Тут діє психологія непереборної сили, здатної на те, на що окрема особа самостійно, без маси ніколи не наважиться. За ви­значенням Е. Канетті, 3. Фрейда, у масі, натовпі навіть інтеліген­тна людина стає варваром. У масі людина забуває про власну від­повідальність, необхідність зважати на погляди інших, рахува­тися з ними. Вона сліпо підкоряється загальним інстинктам, що може мати не прогнозовані наслідки.

Людина в натовпі часто проявляє далеко не найкращі свої риси, демонструє поведінку, яка за інших обставин, ситуацій їй абсолютно не властива.

Можливе стихійне й свідоме утворення маси. Особливо небезпечною е ситу­ація, коли масу утворюють штучно, удаючись до різних маніпу­ляцій, політичного популізму, фразеології тощо.

Особливостями масової поведінки, що чинять вплив на вини­кнення та розвиток масових конфліктів, є такі:

по-перше, масо­ва поведінка не несе в собі жодного відбитку індивідуальності;

по-друге, масова психологія має здатність розчиняти в собі все індивідуальне, особистісне;

по-третє, масова психологія надто підвладна таким закономірностям і механізмам, які впливають скоріше на почуття, емоції й поза свідомі реакції людини, ніж на її розум і свідомість;

по-четверте, маса схильна до раптових, неусвідомлених дій внаслідок підвищеної емоційності, нестриманості, аферичності.

Масові конфлікти можна поділити на:

· політичні;

· економічні;

· соціальні;

· етнічні;

· соціально-економічні;

· релігійні;

· воєнні;

· культурні;

· мовні.

Висновок до 1 питання:

1. Масові конфлікти – це протидії, протистояння і протиборство між собою великих груп (масові акти громадянської непокори (приміром «Майдан» у Києві), маніфестації, демонстрації, класів, профспілок, етнічних спільностей, конфесій, держав, коаліції держав, блоків, союзів тощо) на підґрунті суспільних, соціальних, економічних, політичних, військово-стратегічних, етнічних, територіальних, релігійних, мовних та інших, реальних або видуманих суперечностей.

Поиск по сайту: