У реальних системах завжди відбуваються втрати теплоти за рахунок теплопровідності через стінки, конвекції, випромінювання і т.д. При цьому екзотермічна реакція буде або прискорюватися, призводячи до вибуху, або протікати з постійною швидкістю при постійній температурі T=const, яка визначається тепловим балансом системи. Так, зокрема, протікають екзотермічні реакції горіння в газових печах, котельних топках та інших теплотехнічних агрегатах. При наявності теплових втрат рівняння (2.2) набуде вигляду
де V - об'єм реактора;
S - площа поверхні стінок реактора;
Tс - температура стінок реактора;
α - коефіцієнт теплопередачі.
Перша складова різниці в правій частині рівняння (2.5) описує швидкість виділення тепла в системі за рахунок хімічної реакції. Друга складова - швидкість відводу тепла за рахунок теплопровідності стінок, яка лінійно залежить від температури реагуючої суміші. Швидкість припливу тепла зростає по статичному закону із зростанням початкової концентрації компонентів , і експоненціально зростає із зростанням температури T відповідно до закону Арреніуса.
Позначимо через графіки залежності швидкості тепловиділення Q + і швидкості тепловтрат Q-від температури Т, які наведені на рис. 2.8 для трьох значень D:
D1 > Dкр > D2.
З аналізу наведених графіків, які представляють собою діаграму Семенова, випливає, що при D = D1, криві Q +, Q-не мають точок перетину; при D = Dкр, криві Q+, Q-мають одну точку дотику; при D = D2, криві Q +, Q-мають дві точки перетину. У першому випадку (D = D1) швидкість тепловиділення завжди перевищує швидкість тепловтрат, і в системі обов'язково відбудеться тепловий вибух, так як температура суміші буде необмежено зростати. Другий випадок (D = Dкр), коли має місце торкання кривих тепловиділення і тепловтрат, визначає максимальне значення концентрації реагентів (параметра D), при якому швидкість тепловиділення дорівнює швидкості тепловтрат.
Рис. 2.8. Вплив температури неадіабатичної системи на швидкість тепловиділення та швидкість тепловтрат
Всі інші криві Q + для більш низьких значень концентрації реагентів перетинають криву Q-двічі. Причому, стійкому стану системи відповідає лише нижня точка з більш низькою температурою Туст.
Таким чином, якщо концентрація реагентів не перевищує певного критичного для даної системи значення, то температура суміші в реакторі буде постійною T = Туст т = const, причому Туст > Тс.
При виконанні цієї умови після деякого перехідного періоду в хімічному реакторі встановлюється стаціонарний режим, при якому швидкість екзотермічної реакції буде мати постійне значення u = const. На рис. 2.9 наведено три режими роботи реактора у вигляді залежності температури від часу T = f(t).
Рис. 2.9. Режими роботи реактора
Температура Т2 відповідає максимальній температурі в реакторі, при якій можливо стійке протікання хімічної реакції (при заданих значеннях С1, С2, Тс). Можна показати,що величина Т2 визначається формулою
Температура Т2 пов'язана з параметрами реактора наступним співвідношенням:
Це рівняння дозволяє визначити вибухобезпечність кожного конкретного реактора. Позначимо
Z1 = ,
Якщо Z2 << Z1, то реактор вибухобезпечний, якщо Z2 » Z1, то ситуація є критичною,тобто можна очікувати вибуху; при Z2 > Z1 в реакторі обов'язково відбудеться тепловий вибух. Для розрахунку тиску в реакторі по відомій швидкості зростання температури dT/dt використовується рівняння стану (рівняння Менделєєва-Клапейрона)
де p, r, T, R - тиск, щільність, абсолютна температура і газова постійна продуктів згоряння в реакторі. Газова постійна продуктів згоряння R розраховується за формулою
R = cp – cv,
де cp, cv - питомі теплоємності продуктів згоряння при постійному тиску і постійному об’ємі, відповідно.