Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Типи структурування часу в транзакційному аналізі



 

Для людини властивим є структурний голод (необхідність структурувати свій час). Особливо яскраво цей феномен проявляється у груповій психокорекції.

Берн виділив 6 форм структурування часу. У кожному наступному типі зростають погладжування, але й зростає психологічний ризик.

Заглиблення в себе. Це ситуація невзаємодії з рештою людей, які оточують суб’єкта. В цей час людина може перебувати у будь-якому стані Я. до такої людини немає «ключів доступу», а відтак не можна поставити поведінковий діагноз. Можливим є лише самопогладжування. Це повне уникнення психологічного ризику. Проте тривалий час перебувати у такому стані люди не можуть, бо виснажаться без соціальної взаємодії та зовнішніх погладжувань.

Ритуал. Це звична форма соціальної взаємодії, протікає якої ніби запрограмоване. Ритуали розрізняються по ступеню складності. В структурному плані ритуали відносяться до стану Я Родителя. Виконуючи ритуали, ми перебуваємо у стані Дитини, яка прислухається до вказівок Родителя. З функціональної точки зору, ритуали виконуються з позиції Дитини-Пристосованця. Зазвичай він відповідає нормам поведінки. Однак поведінковий діагноз може бути утруднений, оскільки використовуються лише стереотипи (слова, жести, інтонація). Але це більш ризиковано, ніж самозаглиблення. Він дозволяє отримати знайомі позитивні погладжування. Сила цих погладжувань невелика, проте вони можуть бути важливим джерелом надходжень до банку погладжувань.

Проводження часу. Схоже до ритуалу, проводження часу рухається по знайомій колії. Але зміст цього процесу не так жорстко регламентований як у ритуалі. У стосунках більше особистого. Люди говорять про щось без будь-якого наміру щось робити у зв’язку з предметом розмови. Зазвичай обговорюють те, що сталося колись. Це стан Дитини, хоча на соціальному рівні здається, що спілкуються на рівні Дорослого. Отримуються в основному позитивні погладжування. Ці погладжування більш сильні, однак менш передбачувані. Вони є більш ризикованими. Важливою функцією проводження часу – промацування одне одного в якості партнерів для обміну більш сильними погладжуваннями, що мають місце в іграх та близькості.

Діяльність. Це спрямування енергії на отримання конкретного результату. Під час діяльності переважає стан Дорослого. Взаємодія відбувається тут-і-зараз. Інколи можемо керуватися певними правилами, тоді переключаємося в стан Дитини-Пристосованця чи позитивного Родителя. Можемо отримувати к позитивні, так і негативні погладжування. В основному це відкладені погладжування, що отримуються після закінчення діяльності. Ступінь психологічного ризику достатньо високий.

Гра. Аналіз ігор є важливим у ТА. Це послідовний обмін транзакціями, однак наприкінці обидва учасника відчувають себе кепсько. При цьому зазвичай відбувається зміна психологічних ролей, що несподівано закінчується почуттям ніяковості. Це відтворення дитячих стратегій спілкування, які дорослим не підходять. Люди грають в одному з двох станів: або негативної Дитини-Пристосованця, або Негативного Родителя-Контролера чи негативного Турботливого Родителя. В ігри неможливо грати з позиції Дорослого. Ігри завжди передбачають взаємне нехтування, що відбувається на психологічному рівні. На соціальному рівні це обмін доволі сильними погладжуваннями. На початку гри погладжування можуть бути як позитивні, так і негативні, а наприкінці гри обов’язково отримують сильні негативні погладжування. Ступінь ризику висока.

Близькість. Це висловлення справжніх почуттів, позитивних чи негативних. Тут не буває прихованих повідомлень. Соціальний рівень узгоджений з психологічним. Почуття сприяють завершенню ситуації. В іграх ситуація не завершується, тому ігри повторюються. Але якщо в іграх партнери перекладають відповідальність одне на одного, то в близькості відповідає за себе сам. Це спілкування на рівні Дитина-Дитина, де немає місця іграм та взаємному використанню. Люди створюють такі стосунки в стані Дорослого і розуміють свої взаємні обов’язки. Ці погладжування найбільш сильні, хоча можуть бути як позитивними, так і негативними. Але тут немає нехтування. Саме тому тут найменша кількість психологічного ризику.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.