Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 2. Вивчення методів дослідження властивостей деревини: фізичних, механічних й технологічних



Мета роботи:вивчити фізичні, механічні й технологічні властивості деревини.

Матеріальне забезпечення:лінійки, зразки деревини.

Споживні властивості меблів, використовуваних у нашому побуті, значною мірою визначаються властивостями деревини, застосовуваної для їхнього виробництва.

Деревина має різноманітні властивості, які поділяють на фізичні (колір, блиск, текстура, вологість, водопоглинання, усихання, розбу­хання, щільність, об’ємна маса, пористість, теплоємність та ін.); механічні (міцність, твердість, ударна в’язкість) та інші властивості.

До технологічних властивостей деревини належать такі: мож­ливість висихання без деформації, можливість утримувати кріпильні (цвяхи, шурупи тощо) та конструкційні елементи, зовнішній вигляд, густина, наявність дефектів, теплопровідність, акустичні та елект­ричні властивості.

Характерними ознаками зовнішнього вигляду деревини є колір, блиск, запах і текстура.

Колір залежить від району й умов зростання, природи, клімату, віку деревини тощо.

Деревина південних порід зазвичай має яскравий колір. Забарвленню деревини сприяють дубильні й фарбуючі речовини, смоли і продукти їх окиснення, які містяться в клітинах. На повітрі під впливом світла деревина у більшості порід темніє, набуваючи бруднувато-сірого відтінку, при зволоженні колір деревини також змінюється. Наприклад, дуб, який довгий час знаходиться під водою (морений дуб), темніє внаслідок сполучення дубильних речовин із солями заліза. Це враховують під час вибору кольору у столярно-меблевому виробництві й художніх промислах.

Блиск деревини залежить від щільності, кількості та розмірів серцевинних променів, площини розрізу. Чим світліша й щільніша деревина, тим краще вона блищить. Численні серцевинні промені дуба в радіальному розрізі утворюють блискучі плями й промене- подібні смуги. Радіальні розрізи деревини в”яза утворюють дуже блискучі поверхні, бо при цьому розрізають уздовж серцевинні промені. Блиск надає деревині гарного зовнішнього вигляду.

Запах деревини залежить від вмісту в ній смоляних речовин (ефірного масла, каніфолі). У свіжозрубаної деревини запах сильніший, під час висихання він послаблюється, а іноді змінюється. Запах може змінюватися під час згинання деревини. Сильний запах має деревина хвойних порід. Деревина листяних порід пахне слабше.

 

Контрольні запитання

1. Чим характеризуються фізичні властивості деревини?

2. Для чого визначають вологість? Форми вологості. Усушка деревини.

3. Яке практичне значення має визначення густини деревини?

4. Для чого визначають твердість деревини?

5. Порівняйте механічні властивості сосни і бука.

6. Дайте характеристику технологічних властивостей дуба й берези.

7. Що називають вадами деревини?

8. Які вади руйнують деревину, змінюють колір?

9. Як впливають вади на обробку деревини?

10. Дати характеристику основних матеріалів і напівфабрикатів з деревини.

11. Поясніть технологічний процес виготовлення ДСП і ДВП.

 

Завдання І.Вивчити методи дослідження властивостей
(фізичні, механічні, технологічні) деревини.

 

Текстурою деревини називається природний візерунок на обробленій її поверхні, який утворюється внаслідок прорізання волокон, річних шарів серцевинних променів, сучків, нерозвинутих бруньок. Найкращий візерунок виходить на тангентальному розрізі деревини, особливо таких порід, як ясен, дуб, каштан, горіх, в”яз , тис, модрина. Текстура деревини змінюється під впливом хімічних забарвлень та при грибкових ураженнях, її враховують у виробництві меблів та художніх виробів із деревини. Другою основною власти­вістю деревини є густина. У деревини є порожнини клітин, міжклітинні простори.

Якби вдалось спресувати деревину так, щоб усі порожнини зникли, то одержали б суцільну речовину з густиною 1540 кг/м3. г Природно густина деревини трохи менша.

Із збільшенням вологості деревини збільшується її густина. Наприклад, густина деревини бука при вологості 12% становить 679 кг/м3, а при вологості 25% – 719 кг/м3.

Густина деревини має велике практичне значення. Деревину з більшою густиною (клен, бук, груша) особливо цінують за її міцність. Деревина хвойних порід має меншу густину, ніж розсіяно судинні листяні породи. Тому її краще лакувати і полірувати.

Вологість – ступінь насичення деревини водою, виражений у відсотках відносно маси сухої деревини.

Абсолютно суху деревину в невеликих зразках можна одержати лише висушуванням її в спеціальних шафах. У природі в деревині завжди міститься певна кількість вологи.

Вологість деревини, виражена у відсотках, показує, скільки грамів води, що міститься в деревині, припадає на 100 г абсолютно сухої речовини. Наприклад, вологість деревини 20%. Це означає, що на кожні 100 г цієї деревини в абсолютно сухому стані припадає 20 г наявної в ній води; 100 г абсолютно сухої деревини при вологості 20% має масу 120 г.

За ступенем вологості розрізняють такі види деревини: мокра, яка тривалий час перебувала у воді (понад 100%); свіжозрубана (50–100%); повітряно-суха, що довго зберігалася на повітрі (5–20%); кімнатно-суха (8–12%) і абсолютно-суха 0%.

За умов стандарту вологість деревини становить 12 %.

Волога деревина схильна до поступового загнивання.

До акустичних властивостей деревини належать звукопровід­ність – властивість деревини проводити і відбивати звук. У деревині найшвидше звук поширюється уздовж волокон, повільніше – в радіальному й дуже повільно в тангентальному напрямках.

Звукопровідність деревини набагато більша, ніж звукопровід­ність повітря. Якщо швидкість проходження звуку досягає 300 м/с, то в деревині – 5000 м/с. При спорудженні дерев’яних перегородок, підлог та стель необхідно використовувати звукоізоляційні матеріали.

Здатність деревини резонувати (підсилювати) звук без спотво­рювання, широко використовується у виробництві музичних інстру­ментів.

Теплові властивості деревини характеризуються її здатністю проводити тепло від однієї поверхні до іншої. Теплопровідність сухої деревини є незначною. Щільна деревина проводить теплоту трохи краще, ніж проста. Вологість деревини підвищує її теплопровідність, бо вона, порівняно з повітрям, є кращим провідником тепла. Крім того, теплопровідність залежить від об’ємної маси деревини, напряму її волокон і породи. Наприклад, теплопровідність деревини уздовж волокон у два рази більша, ніж упоперек.

Завдяки низькій теплопровідності деревина набула широкого розповсюдження як будівельний матеріал.

Електропровідність – властивість деревини проводити елект­ричний струм. Електропровідність сухої деревини незначна, якщо дає змогу використовувати її як ізоляційний матеріал. Волога деревини має вищу електропровідність.

 

Дослідіть густину деревини сосни і дуба у вигляді зразків прямокутної призми розміром 10х10х99 мм. Для цього: 1) поділіть простим олівцем за допомогою лінійки на 10 рівних частин зразки уздовж довшої сторони; 2) щоб деревина не поглинала воду, нагрійте її у парафіні; 3) занурте деревину в колбу з водою; 4) порахуйте число поділок на зразку, які знаходяться під водою, і помножте на 100; наприклад, якщо під водою 6 поділок, то густина деревини становить 600 кг/м3; 5) порівняйте густину деревини сосни і дуба.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.