Груповий инактиватор (пропарно - зволожуючий шнек)

Групові шнекові инактиватори конструкції ВНИИЖа призначені для інактивації ферментної системи (ліпаза, фосфолипаза) у здрібненому ядрі (мятці), що приведе до зниження або повного запобігання ферментативних гідролітичних процесів гліцеридів і фосфатидів, що викликають нагромадження у форпресових оліях пегидратуючих фосфатидів і збільшення змісту вільних жирних кислот. Інактивація ферментної системи здійснюється в індивідуальному або груповому інактиваторі шляхом короткочасного підігріву мятки гострою парою до температури 80—85° С и зволоження мятки до 8—9%. У груповому шнековому інактиваторі проводиться інактивація ферментної системи в мяткі для групи форпресових агрегатів. Інактиватор установлюється над розподільним шнеком для мятки перед форпресовими агрегатами.

1 — аспіраційний патрубок; патрубки: 2 — для надходження мятки; 7— для виходу мятки; 14 — для конденсату; 16 — для підведення пари; 3 — бічна стінка; 4 — підшипники; 5, 10 — чепцеві ущільнення; 6 — труби для обігріву; 8— розвантажувальні крильчатки; 9— витки зворотного обертання; 11 —електродвигун; 12 — редуктор; 13-муфта; 15, 17— шнекові вали; 18 — кришка; 19,20-хвостовики вала; 21 — зубцювата пара; 22 — форсунка; 23-колектор; 24 — верхня кришка; 25 — спарений жолоб; 26-сопло форсунки.

Малюнок 12. Груповий шнековий інактиватор (пропарочно-зволожувальний шнек).

Розроблені конструкції шнекових інактиваторів продуктивністю 100, 200, 400, 600 т/добу насінь високо-маслянистого соняшника. У конструкціях інактиваторів усунуті недоліки існуючих пропарювальних шнеків з метою попередження налипання мятки на витках шнеків, поліпшення умов контакту мятки з пором, умов експлуатації і контролю за режимами роботи.

Груповий шнековий інактиватор (мал. 12) складається зі сталевого товстостінного спареного жолоба 25 звареної конструкції зі стінками 3. Усередині жолоба розміщені два шнекових вали 15 і 17, кожний з яких має чепцеві ущільнення 5 і 10 і спочиває на двох кінцевих підшипниках 4. Шнекові вали мають витки лівого і правого обертання; витки шнеків частково входять у міжвятковий простір. Нагрівання і зволоження мятки гострою парою здійснюються за допомогою сопів 26 форсунок 22, встановлюваних у нижній частині жолоба 25 під кутом 60°. Пара до форсунок підводиться від колектора 23. Вихідні отвори форсунок діаметром 5 мм роззенкеровані з переходом на діаметр 10 мм, що забезпечує безперебійну роботу форсунок. Кількість форсунок з кожної сторони жолоба однакова і залежить від конструкції інактиватора. У верхній кришці 24 інактиватора є патрубок 2 для впуску матеріалу (мятки) і патрубок 1 для аспірації надлишку пари з інактиватора. В іншому кінці інактиватор має патрубок 7 для випуску обробленої мятки.

У нижній частині, по зовнішній поверхні жолоба, проходять парові труби 6 для підігріву. Пара до труб підводиться через патрубок 16, конденсат виводиться через патрубок 14. На шнекових валах над патрубками 7 для виходу матеріалу встановлюються розвантажувальні крильчатки 8. За крильчатками шнеків хвостовики 19, 20 валів постачені витками 9 зворотного обертання для усунення забивання торцевої частини шнекової ділянки інактиватора. Над вихідним патрубком для періодичного спостереження мається кришка 18, що при роботі інактиватора повинна бути закрита. Апарат приводиться в дію від електродвигуна 11 через редуктор 12 і муфту 13.

Для синхронізації швидкості обертання обох шнекових валів мається зубцювата пара 21, що забезпечує обертання валів у протилежні сторони з однаковою швидкістю. Усі труби, що підводять пара до інактиватору, і нижня частина, що обігрівається, інактиватора ізолюються.

Регулювання подачі пари у форсунки інактиватора виробляється вентилями 2, 3, 8 (мал. 13) і контролюється за допомогою манометра 4. У залежності від інтенсивності подачі мятки тиск пари перед форсунками підтримується в межах 2— 2,5 кгс/див2.

Пара в інактиватор відбирається з загальної парової гребінки 1.

Режим пропарювання мятки контролюється за допомогою манометра 4, дистанційного термометра, що реєструє, шкала якого встановлюється в місці, зручному для спостереження. Температура мятки на виході з инактиватора повинна підтримуватися в межах 80—85° С.

Мятка після інактивації за допомогою шнека 7 розподіляється по жаровнях.

1—парова гребінка; 2,3, 8 —парові вентилі; 4 — манометр; 5 — розподільний паропровід до форсунок; 6 — корпус інактиватора; 7 — загальний розподільний шнек для мятки.

Малюнок 13. Схема установки групового інактиватора (пропарно-зволожуючого шнека).

Поиск по сайту: