Дiагностика конкурентних сил

1. суперництво серед конкуруючих продавцiв;

2. конкуренцiя з боку товарiв, що єзамiнниками i конкурентноспроможних за цiною;

3. загроза появи нових конкурентiв;

4. економiчнi можливостi та торговi здiбностi постачальникiв;

5. економiчнi можливостi та торговi здiбностi покупцiв.

Модель п’яти сил конкуренції широко застосовується в процесi аналiзу конкурентних сил та iнтенсивностi їхнього тиску на загальну конкурентну ситуацiю в галузi.

Саме цi конкурентнi сили формують умови, в яких функцiонує будь-який конкурентний ринок i економiчнi одиницi, що здiйснюють на ньому господарську дiяльнiсть, а також обумовлюють можливостi формування та реалiзацi потенцiалу цих економiчних одиниць. Мiж конкурентними силами iснує i зворотний зв’язок, який характеризується залежнiстю конкурентного тиску з боку тiєї чи iншої сили вiд структури галузi, її економiчних i технiчних характеристик. Це пов’язано з тим, що кожна iз сил, включаючи виробничу систему, що дослiджується, єекономiчною одиницею своєї системи (ринку, галузi) i знаходиться пiд впливом iнших середовищ свого iснування.

Значення кожно з п’яти сил залежить вiд галузi, в якiй функцiонують конкуруючi пiдприємства, i визначає в остаточному пiдсумку прибутковiсть галузей. У тих галузях, де дії цих сил складаються сприятливо, численнi конкуренти можуть одержувати високi прибутки вiд вкладеного капiталу. У тих же галузях, де одна чи кiлька сил дiють несприятливо, далеко не всi пiдприємства отримують довгий час високi прибутки.

Така ситуацiя має мiсце тому, що сили конкуренцiї впливають на цiни, якi можуть диктувати пiдприсмства, на розмiр витрат, необхiдний для виробництва продукцiї певної галузi, i на розмiри капiталовкладень, необхiднi для того, щоб конкурувати в цiй галузi. Загроза появи нових конкурентiв знижує загальний потенцiал прибутковостi в галузi, тому що потенцiйнi конкуренти створюють новi виробничi потужностi i прагнуть завоювати певну частку ринку эбуту, тим самим знижуючи прибуток. Могутнi покупцi або постачальвики, торгуючись, отримують вигоду та знижують прибуток пiдприємства. Сильна конкуренцiя в галузi знижує прибутковiстъ, тому що зумовлюс эростання рiвня витрат (на рекламу, органiзацiю эбуту, дослiдження та розробки). Наявнiстъ товарiв-замiнникiв обмежує верхнiй рiвень цiни, яку можуть запросити пiдприємства, що конкурують у певнiй галузi, тому що бiлъш високi цiни спонукають покупцiв звернутися до замiнника i знижують обяг виробництва в галузi. докладнiше характеристику конкурентних сил надано в роботах М. Портера, А.Томпсона, А. Стрiкленда, А.П. Градова та ін. Позицiю пiдприємства в галузi визначають його конкурентнi переваги, що подiляються на два основнi типи:

Перший чинник визначасться джерелом переваги. Iснує цiла iєрархiя конкурентних переваг з погляду їхньоi утримуваностi. Переваги низького рангу (наприклад, дешева робоча сила, сировина) досить легко можуть одержати i конкуренти. Наприклад, провiднi захiдноєвропейськi компанiї розмiщують виробництво своєї продукції у кранах Азії, де цiна робочої сили значно дешевша за цiну аналогiчного ресурсу у краiнах Захiдної Європи.

Переваги бiльш високого порядку (патентована технологiя, дифереiщiацiація на основi унiкальних товарiв i послуг, репутацiя фiрми, заснована на посиленiй маркетинговiй дiялъностi, тiснi зв’язки з клiєнтами та iн.) можна утримувати бiльш тривалвй час, але вонипов’язанi зi значними iнвестицiями, ризиком одержання додаткового прибутку.