Розрахунок виконавчого розміру калібруючої частини розвертки

Розвертка є чистовим інструментом, тому до неї ставляться підвищені вимоги при призначенні допуску на діаметр.

При призначенні допусків на розвертки варто мати на увазі наступне:

1) розвертка, як правило, розбиває отвір, тому її максимальний діаметр приймається менше найбільшого діаметра отвору;

2) розвертка повинна витримати можливо більше число переточувань, тобто повинна мати певний запас на зношування і переточування;

3) розвертка повинна мати допуск на виготовлення такої величини, щоб одержання її на круглошліфувальному або доводочному верстатах не викликало ускладнень.

Схема розташування полів допусків виконавчого розміру розвертки наведена на рис. 1.3, де - допуск на оброблюваний отвір, АВ - верхнє відхилення діаметра нової розвертки (d_max), CD - нижнє відхилення діаметра максимально зношеної розвертки (d_min); N - допуск на виготовлення розвертки, J - гарантований запас (допуск) на зношування розвертки в процесі експлуатації, P_max - максимальна величина розбивання отвору, P_min - мінімальна величина розбивання отвору.

Рис. 1.3. Розташування поля допуску розвертки

Через те, що розвертка, аналогічно свердлу і зенкеру, збільшує розмір отвору в порівнянні з її фактичним розміром («розбивка»), то щоб уникнути браку деталей верхнє відхилення діаметру розвертки занижують в порівнянні з верхнім відхиленням отвору. Для збільшення запасу на зношування нижнє відхилення діаметру зношеної розвертки вибирають нижче нижнього відхилення діаметра отвору. При цьому задане значення допуску готового отвору досягається за рахунок розбивання.

Величина зниження P_max приймається рівною P_max 1/3 - для отворів точності Н6-Н9 і Pmax 1/4 - для отворів точності Н11. У табл. 1.3 як приклад наведені елементи допусків на діаметр розвертки.

Приклад: Визначити виконавчі розміри діаметра чистової розвертки розміри гранично зношеного інструмента для обробки отвору Ø 45Н9 (45^+0,062).

З табл. 1.3 маємо =0,062 мм, Р_max=0,020 мм, P_min=0,006 мм і N=0,018 мм.

Максимальний діаметр розвертки:

dmax=D+ -P_max=45+0, 062-0,017=45, 062-0,020=45,042 мм.

Розмір гранично зношеної розвертки:

d_изн= D-P_min=45-0,006=44,994 мм.

Виконавчий розмір розвертки: Ø .

Таблиця 1.3. Елементи допуску на діаметр розвертки

Зношування розверток

У процесі різання розвертка зношується в основному по головній задній поверхні в місці переходу різальної частини в калібруючу (рис. 1.4). Припустима величина зношування для розверток зі швидкорізальної сталі µ_з=0,34…0,8 мм, для твердосплавних розверток µ_з=0,14…0,3 мм.

Рис. 1.4. Зношування розвертки

Заточування розвертки

Розвертки з інструментальних сталей заточують після термічної обробки. Найчастіше розвертка заточується на універсально-заточувальному верстаті, наприклад, мод. 3А64 у центрах або на оправці. Стрічка на калібруючій частині розвертки шліфується на круглошліфувальному або на універсально-заточувальному верстаті за допомогою спеціального пристосування. Для розверток, що мають зворотну конусність на калібруючій частині, остаточне шліфування стрічок виконують за дві операції - шліфуванням на циліндричній ділянці і на ділянці зі зворотної конусністю.

Порядок заточування розвертки при виготовленні:

1. Шліфувати калібруючу частину попередньо.

2. Заточити передню поверхню попередньо.

3. Заточити задню поверхню на калібруючій частині із залишенням стрічки.

4. Заточити задню поверхню на різальній частині попередньо.

5. Шліфувати калібруючу частину остаточно.

6. Шліфувати зворотний конус остаточно.

7. Заточити передню поверхню остаточно.

8. Заточити задню поверхню на різальній частині остаточно.

Доведення поверхонь здійснюється в тій же послідовності.

При відновленні різальних властивостей розверток їх переточують тільки по передній і головної задній поверхням на різальній частині. Калібруючу частину не переточують, тому що вона забезпечує виконавчий розмір розвертки.

Розвертка є високоточним інструментом. Тому вона витримує обмежену кількість переточувань (три - п’ять). Переточувати розвертку можна тільки в межах циліндричної калібруючої частини (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Схема визначення кількості переточувань розвертки

Порядок розрахунку припустимої кількості переточувань:

1. Визначають товщину шару, що знімається за одне переточування Δ, залежно від зношування по задній поверхні µ_з і величини заднього кута α:

, мм. (1.1)

2. Визначають величину сточування за одне переточування:

. (1.2)

3. Визначають розрахункове число переточувань:

. (1.3)

Універсально-заточувальний верстат - основний тип устаткування, який використовується для заточування багатолезового інструмента: зенкерів, розверток, фрез, довб'яків і мітчиків. Зовнішній вигляд верстата наведений на рис. 1.6.

Розвертку на стіл універсально-заточувального верстата встановлюють за допомогою центрувального пристрою (рис. 1.7). Він складається з передньої 1 і задньої 2 бабок, які встановлюють на поверхню стола верстата. Передня бабка має нерухливий центр і поводок, а задня бабка - рухомий центр. Цей пристрій призначений для заточування і доведення кінцевого інструмента, який має центрові отвори, і насадного, закріпленого на центрових оправках. Вісь центрів установлюється паралельно напрямку поздовжньої подачі. Заточування роблять конічною частиною тарілчастого шліфувального круга 1Т-4Т, що забезпечує більш високу якість поверхні.

Рис. 1.6. Універсально-заточувальний верстат 2А64Д:

1 – станина; 2 - маховик вертикальної подачі; 3, 11 - маховики поперечної подачі; 4 - рухома частина стола; 5 - передня бабка; 6 - корпус шліфувальної головки; 7 - задня бабка, 8 – стіл; 9 - кнопка висувного валика; 10 - рукоятка повільної повздовжньої подачі; 12 - поперечні полозки

Рис. 1.7. Схема заточування розвертки по передній поверхні

Розвертку встановлюють у необхідне положення за допомогою упор 3, до якої вручну притискають передню поверхню оброблюваного зуба. Упор встановлюють на столі верстата нерухомо щодо розвертки. Величина зсуву упора встановлюється по лімбу гвинта підйому шліфувальної головки з точністю до 0,01 мм.

Для створення заданого переднього кута вершину зуба, що заточується, зміщають відносно вертикальної осі розвертки. Величина зсуву визначається по формулі:

, мм, (1.4)

де D – діаметр розвертки, мм;

– передній кут розвертки, град;

– кут профілю шліфувального круга, град.

Після заточування одного зубця розвертку вручну повертають на кутовий крок і роблять заточування наступного зубця.

Режими різання, що рекомендуються, при заточуванні: швидкість різання V=15...25 м/хв, повздовжня подача S_пр=1...2 мм/хв, поперечна подача S_п=0,04...0,02 мм/дв. хід.

При заточуванні головної задньої поверхні зубців на різальній частині розвертки шліфувальну бабку верстата повертають на величину головного кута в плані φ (рис. 1.8). Заточування роблять торцем круга. Для одержання необхідного заднього кута різальну кромку зубця, що заточується, розташовують нижче осі обертання розвертки на величину:

, мм, (1.5)

де D – діаметр розвертки, мм,

– задній кут на різальній частині, град.

Рис. 1.8. Схема заточування розвертки по задній поверхні на різальній частині

Зміст звіту

1. Назва роботи, її мета, задачі.

2. Ескіз розвертки.

3. Схема розташування полів допусків і розрахунок виконавчого розміру даної розвертки.

4. Розрахунок можливої кількості переточувань розвертки.

5. Особливості заточування нової розвертки і переточування зношеної.

6. Схеми заточування розвертки по передній і задній поверхнях, розрахунок налагоджувальних розмірів.

7. Висновки.

1.8. Контрольні питання

1. Приведіть ескіз розвертки, вкажіть її конструктивні параметри, поверхні і різальні кромки.

2. Приведіть схему розташування полів допусків і порядок розрахунку виконавчого розміру розвертки.

3. По яких поверхнях відбувається зношування розвертки? Від чого залежить і як розраховується припустима кількість переточувань?

4. На що впливає і залежно від чого вибирається значення головного кута в плані розвертки?

5. Для чого роблять розвертки зі змінним кутовим кроком?

6. Приведіть схему заточування розвертки по передній поверхні. Навіщо необхідно зміщати вершину зубця, що заточується? Як визначається налагоджувальний розмір?

7. Приведіть схему заточування розвертки по задній поверхні на різальній частині. Навіщо необхідно зміщати вершину зубця, що заточується? Як визначається налагоджувальний розмір?

8. Приведіть схему заточування розвертки по задній поверхні на різальній частині. Навіщо необхідно зміщати вершину зубця, що заточується? Як визначається налагоджувальний розмір?

9. Чим і чому відрізняється процес заточування нової розвертки і її переточування після зношування?

Поиск по сайту: