РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Лекційно-практичний курс “Культура мови” розрахований на студентів старших курсів філологічного факультету університету спеціальності українська мова і література. Він являє собою курс культури усного і писемного мовлення на вищому етапі навчання студентів-україністів в його теретико-описовому і практичному-тренувальному аспектах. Питання літературно-мовної і мовленнєвостилістичної норми розглядаються в систематизувальному плані. Тут розглядаються найбільш складні питання підвищення якості й ефективності українськомовної діяльності.

Курс “Культура української мови” є завершальним складником вивчення писемної і усної культури мовлення, що провадиться на всіх етапах навчання під час вивчення сучасної української літературної мови та допоміжних лінгвістичних дисциплін. Він дає можливість узагальнити набуті студентами знання з культури мовлення, систематизувати їх та поглибити з урахуванням загальностильових і внутрістильових норм.

МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ

МЕТА КУРСУ– поглибити системне уявлення студентів про літературно-мовні норми та їх зв’язок з різними функціональнми стилями української мови.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ КУРСУ

- розширити й поглибити їх знання студентів про мовленнєву системність і нормативність на мовностилістичному рівні;

- допомогти студентам усвідомити основні принципи користування мовою, а також рамки і причини відступів від них у мовленнєвій практиці;

- поглибити уявлення про критерії культури мовленнєвого сприйняття в практично актуальних для майбутніх філологів сферах;

- поглибити уявлення студентів про критерії культури мовленнєвого продукування у практично актуальних для викладачів української мови і літератури сферах.

За підсумками вивчення курсу студент повинен знати:

- об’єктивні критерії літературної зразкової норми;

- розуміти, у якому взаємозв’язку перебуває мовна норма і стиль;

- усвідомлювати, що культура мови невидимо, але міцно переплітається з національно-культурною специфікою мовної поведінки.

Студент повинен уміти:

- створювати тексти з дотриманням прагматико-функціональних принципів культури мовлення;

- дотримуватися мовленнєвої стратегії і тактики в складних ситуаціях спілкування з точки зору функціональної культури мовлення;

- редагувати усні й писемні тексти (висловлення) з точки зору дотримання загальностильових та підстильових мовних норм.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

“Культура української мови”

На практичних заняттях з курсу “Культура української мови” студенти поглиблюють знання про стилістичну диференціацією лексичних, граматичних та інших засобів мови, навчаються використовувати їх залежно від змісту тексту, його стильового жанру.

Готуючись до практичних занять, передусім треба опрацювати рекомендовану літературу, ознайомитися з основними поняттями курсу, видами словників, основними нормами вимови, а також особливостями функціональних стилів української мови.

Після засвоєння теоретичного матеріалу пропонуються тренувальні вправи, які мають на меті закріплення набутих знань, вироблення навичок добору мов­них засобів усіх рівнів. Завдання передбачають утворення форм і конструк­цій, оцінювання варіантів, добір найбільш точних, виразних і стилістично виправданих лексико-граматичних одиниць, спостереження над мовними явищами. Значна частина вправ присвячена редагуванню речень. Виконуючи їх, студенти повинні з’ясувати, у чому полягає відхилення від норми, і знайти найдоцільніший нормативний варіант висловлення думки.

Аналізуючи лексичні норми, необхідно звернути увагу на особливості уживання паронімів та синонімів, канцеляри­змів і штампів, а також функціонування слів іншомовного походження, термінів, позанормативних елементів мови (просторіччя, діале­ктизмів, жаргонізмів тощо), проаналізувати такі вади побудови висловлю­вань, як мовна надмірність і мовна недостатність.

Значні труднощі можуть виникати під час опрацювання питань, пов’язаних із морфологічними нормами мови. Треба знати про визначення роду відмінюваних і невідмінюваних іменників, творення окремих форм (родовий відмінок однини і множини, називний відмінок множини, кличний відмінок та ін.), використання назв осіб, стилістичні особливості форм одни­ни і множини, відмінювання прізвищ; поглибити знання про повні і короткі форми прикметників, варіанти відмінкових закінчень, творення форм ступенів порівняння; згадати правила відмінювання і сполучуваності слів числівників. До дієслівних труд­нощів віднесено наявність паралельних особових форм, відсутність окремих форм дієприкметників, правила введення дієприслівників у речення.

Готуючись до практичних занять, присвячених синтаксичним нормам мови, першочергову увагу необхідно звернути на вимоги щодо порядку слів у реченні, правила узгодження різних видів підмета з присудком, особливості побудови складних речень, правила уживання однорідних членів речення.

Виконання методичних рекомендацій щодо підготовки до практичних занять допоможе студентам усунути мовні огріхи, удо­сконалити мовні вміння, поглибити свої знання з української мови.

Поиск по сайту: