Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Військово-технічне співробітництво як інструмент реалізації інтересів підприємства в контексті пріоритетів національного розвитку.



Удосконалення державної політики з питань національної безпеки у сфері оборони має на меті посилення міжнародного співробітництва як ключового фактору запобігання виникненню воєнних загроз та підтримання миру у всьому світі.

На рубежі ХХ–ХХІ століть в світі поряд із інтеграційними процесами набули широкого розмаху процеси дезінтеграції окремих держав, які призводять до виникнення внутрішніх та регіональних конфліктів, що супроводжуються грубим порушенням прав людини. Проблема запобігання збройних конфліктів та їх регулювання виступає на перший план у зовнішній політиці багатьох країн світу, стає об’єктом пильної уваги політиків, дипломатів, державних та міжнародних організацій [54].

Україна як одна із засновників і повноважний член ООН, прагне до активної участі у регулювання збройних конфліктів, сприянню встановленню та підтримки миру між державами.

Миротворча діяльність стала одним із найважливіших напрямків зовнішньополітичної діяльності України і виступає засобом підтримки міжнародної безпеки та захисту своїх національних інтересів. Така позиція, насамперед, знайшла своє відображення у «Основних напрямах зовнішньої політики України», де одним із пріоритетів визначена участь нашої держави у миротворчій діяльності [11].

За своїм змістом та результатами міжнародне співробітництво спрямоване на:

1) забезпечення європейської інтеграції України й участі в удосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки;

2) розвиток двосторонніх відносин з Російською Федерацією на основі стратегічного партнерства, дружби і добросусідства, взаємовигідного співробітництва;

3) забезпечення виконання положень Хартії Україна – США, формування механізмів стратегічного партнерства на засадах ефективного і взаємовигідного співробітництва;

4) підтримання діалогу з ключовими партнерами України, країнами-сусідами, іншими провідними державами світу та міжнародними організаціями з безпеки;

5) продовження конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору з усіх питань, що становлять взаємний інтерес [11].

Миротворча діяльність представляє собою систему скоординованих політико-дипломатичних та воєнних методів колективних міжнародних зусиль під егідою ООН по відновленню миру та підтримці стабільності в конфліктних регіонах.

Варто зазначити, що за сучасних умов проекти взаємовигідного військово-технічного співробітництва України з ООН набули широкого розмаху. Протягом останніх років форми та способи воєнно-технічного співробітництва набули великого розмаїття. Вони розвиваються виходячи із внутрішніх та зовнішніх умов, які складаються у воєнно-економічній, воєнно-технічній сферах, у відносинах між країнами, а також удосконалюються у відповідності до завдань, які ставлять перед собою основні суб’єкти цієї діяльності – країни-експортери та країни-імпортери озброєння та воєнної техніки, задовольняючи потреби забезпечення своєї національної безпеки [68].

Специфіка продукції та послуг воєнного призначення, як показує світовий досвід та практика взаємодії держав у даній сфері, являється найважливішою суттєвою ознакою воєнно-технічного співробітництва. Вона полягає у бойових властивостях озброєння, воєнної та спеціальної техніки та можливостях їх використання з метою реалізації тієї чи іншої воєнної політики іноземною державою, або в досягненні конкретних політичних цілей різних політичних груп, які борються за політичну владу [11].

До провідних тенденцій сучасної миротворчої діяльності відносять розширення рамок миротворчості, що призводить до часткового перерозподілу ролей в даному процесі між ООН, регіональними структурами безпеки, воєнно-політичними союзами та спеціалізованими військовими підприємствами. В рамках військово-технічного співробітництва вагоме місце належить ДП КАРЗ «АВІАКОН», одним із пріоритетних напрямів діяльності якого є надання послуг з модернізації та капітального ремонту авіаційної техніки. Надійність вертольотів, що відремонтовані, неодноразово відзначалося керівництвом миротворчих місій ООН. Завдяки технологічним заходам, модернізації вертольотів, експортні машини зарекомендували себе конкурентоздатними, надійними в умовах інтенсивної експлуатації і практичного застосування у збройних силах країн світу [42].

На протязі останніх років головні зусилля були спрямовані на відновлення справності та підтримання технічної придатності основних зразків озброєння та військової техніки, у першу чергу авіаційної техніки об’єднаних сил швидкого реагування та тих, що залучаються для участі в миротворчих операціях [41].

ВИСНОВКИ

Посилення динамізму конкурентної боротьби виступає характерною рисою сучасного економічного середовища. За сучасних умов, для яких притаманна постійна зміна факторів зовнішнього середовища та зростання ризику діяльності, все більшої актуальності набуває питання забезпечення конкурентоспроможності підприємства на міжнародному ринку. На основі таких тенденцій у провідних країнах світу відбувається глобальне впровадження сучасних моделей управління міжнародною конкурентоспроможність корпорацій та виокремлення його в одне із ключових завдань державної економічної політики.

Ключове місце у підвищенні міжнародної конкурентоспроможності підприємств займає процес формування конкурентних переваг, оскільки саме вони забезпечують їх передові позиції в галузі та важелі впливу на співвідношення конкурентних сил. Як результат, виникає об’єктивна необхідність в розробці ефективних управлінських методик підвищення конкурентоспроможності підприємницьких структур.

Стратегія розвитку являється одним із найважливіших напрямів стратегічного управління підприємством, діяльність якого характеризується високим рівнем нововведень, ступенем ризику та здатністю швидко адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Такі обставини зумовлюють актуальність і безпосереднє практичне вивчення, аналіз ринку авіаремонтного обслуговування України на прикладі конкретного підприємства.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН»» є спеціалізованим підприємством з ремонту військової авіаційної техніки. На сьогоднішній день ДП КАРЗ «АВІАКОН» є повноправним членом світової авіаційної спільноти.

Аналіз фінансово-господарської та зовнішньоекономічної діяльності ДП КАРЗ «АВІАКОН» показав, що на сьогодні підприємство є експортно-орієнтованим, за рівнем своєї технічної оснащеності відповідає вимогам загальносвітових стандартів. Результат показав, що підприємство є платоспроможним, прибутковим, з достатньо стабільним фінансовим становищем.

Система управління охороною праці є основною складовою загальної організації системи управління підприємством. На основі проведеного комплексного аналізу можна з упевненістю стверджувати про те, що система охорони праці на ДП КАРЗ «АВІАКОН» знаходиться у відмінному стані та повністю відповідає нормам чинного українського законодавства.

Варто наголосити на тому, що рівень конкуренції на ринку авіаремонтних послуг досить високий, оскільки він завжди був і залишається найскладнішим сегментом авіабудування. Проблема забезпечення конкурентоспроможності продукції авіаційної техніки на світовому ринку авіаремонтних послуг залишається основним завданням, вирішення якого є складним та багатофакторним процесом. Сучасні умови діяльності підприємства залишаються переважно негативними, ніж сприятливими. Авіаційно-ремонтне підприємство знаходиться в задовільному стані, так як будучи у державній власності, воно не має економічної самостійності та належного фінансування. Очевидно, що існує ряд проблем на сьогодні, вирішення яких зумовлює необхідність формування стратегії розвитку підприємства, яка враховувала б специфічні умови вітчизняної економіки, перш за все економічну нестабільність.

Авіаційна техніка представляє собою один із видів наукоємної продукції і продовжує зберігати високий рівень конкурентоспроможності та стійкий попит на міжнародному ринку. Починаючи із середини 90-х років ХХ століття на міжнародному ринку авіаційної техніки стали активно формуватися та проявлятися нові об’єктивні фактори підвищення конкурентоспроможності продукції.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.