Ознайомлення з організацією роботи суду, його структурою, розподілом обов’язків між суддями і законодавством, що регулює порядок вирішення спорів із різних правовідносин

Звіт

про проходження переддипломної практики

у Святошинському районному суді м. Києва

Керівник практики від Університету

Студентка 5 курсу групи 3 Кандидат юридичних наук, доцент

( вчене звання або посада, якщо немає звання)

Філімончук Ірина МиколаївнаКравченко Віктор Віталійович

( прізвище, ім¢я та по батькові ) ( прізвище, ім¢я та по батькові )

___________________

(Резолюція до захисту)

_______________ ____________ __________

(Підпис студента) (Дата) (Підпис )

Київ-2013

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

1. Ознайомлення з організацією роботи суду, його структурою, розподілом обов’язків між суддями і законодавством, що регулює порядок вирішення спорів із різних правовідносин …………………….4

2. Індивідуальне завдання………………………………………………….10

2.1. Організаційно-правові засади діяльності суду…………………...10

2.2. Склад і повноваження, функції та основне призначення судів першої ланки……………………………………….………………13

Висновок………………………………………………………………………..19

Список використаної літератури………………………………………………20

Додатки…………………………………………………………………………..22

Вступ

Суди всіх рівнів створюють єдину судову систему України, яка встановлюється Конституцією України та Законами України „Про судоустрій і статус суддів”, “Про доступ до судових рішень”, Указом Президента України “Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів” та іншими нормативно-правовими актами.

В основі організації цієї системи — положення Конституції України, які передбачають порядок призначення суддів вищих судових органів — Верховного Суду, Вищого Арбітражного суду, Конституційного Суду, а також судів загальної юрисдикції. Склад суддів формується на чітко визначених законом підставах.

Базою проходження моєї практики є Святошинський районний суд м. Киева.

Задання, які я ставлю перед собою під час проходження практики:

1. Ознайомитися з організацією роботи суду, його структурою, розподілом обов’язків між суддями і законодавством, що регулює порядок вирішення спорів із різних правовідносин.

2. Дати характеристику правових актів, що застосовуються при вирішенні справ, які виникають із цивільних, трудових, сімейних та інших правовідносин.

3. Ознайомитися з судовим діловодством, судочинством, повноваженнями суддів, та ознайомитися з підготовкою справи до розгляду.

4. Охарактеризувати та навести зразки цивільно-правових, сімейних та цивільно-процесуальних документів по справах та спорах.

5. Ознайомитися з статистичними формами обліку, заяв, позовів, справ, апеляційних скарг, тощо.

Розділ 1

Ознайомлення з організацією роботи суду, його структурою, розподілом обов’язків між суддями і законодавством, що регулює порядок вирішення спорів із різних правовідносин

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Відповідно до Конституції України (ст. 126) судові органи виконують свою функцію неза­лежно від поділу влади, у встановлених Конституцією межах і згідно із законами України.

Судова влада відповідно до теорії та практики розподілу вла­ди є самостійною, незалежною сферою публічної влади і являє собою сукупність повноважень із здійснення правосуддя, тлума­чення норм права, з відповідними контрольними повноваження­ми спеціально уповноважених органів — судів.

Атрибутами судової влади є широкі юрисдикційні повнова­ження; це правовий статус судів як особливих органів державної влади; це й власне виконання владних суддівських повноважень.

В незалежній Україні судова влада як складова державної влади почала формуватися із прийняттям таких актів політично­го характеру, як Декларація про державний суверенітет України (1990 р.) та Акт проголошення незалежності України (1991 p.). Вагомим внеском у розбудову судової системи України можна вважати прийняття 7 лютого 2002 року нового Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.

Поняття судової влади містить два основні компоненти: по-перше, ця влада може реалізовуватися тільки спеціально уповно­важеними органами (судами); по-друге, ці органи мають бути на­ділені притаманними тільки їм повноваженнями:

• здійснення правосуддя;

• конституційний контроль;

• контроль за додержанням законності та обгрунтованості рі­шень і дій державних органів та посадових осіб;

• формування органів суддівського самоврядування;

• роз'яснення судам загальної юрисдикції актів застосування законодавства;

• утворення державної судової адміністрації. Здійснення судової влади за змістом є значно ширшим, ніж відправлення правосуддя. Судова влада реалізується у діях суду, які не пов'язані з розглядом справ. Це насамперед організаційні та інформаційно-аналітичні дії (узагальнення судової практики, аналіз судової статистики, внесення окремих ухвал у державні органи, установи, організації про усунення порушень закону, ви­рішення скарг підозрюваних, обвинувачуваних, адвокатів тощо).

Місцевий суд є основною ланкою в системі судів загальної юрисдикції. Це випливає насамперед з того, що суди саме цього рівня розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесено законодавством до компетенції інших судів.

Засади організації та діяльності місцевих судів закріплено в Конституції, Законах України “Про судоустрій і статус суддів” і деяких інших нормативних актах.

Суд цього рівня утворюють у районі, місті та районах міста. В назві місцевого суду використовують назву населеного пункту, в якому він знаходиться. До місцевих загальних судів належать і військові суди гарнізонів.

До складу місцевого суду входять: судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. В місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

За своїми повноваженнями місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Зокрема, місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення; місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності; місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами в сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди.

Організаційна схема роботи Святошинського районного суду м. Києва представлена на мал. 1. Графік роботи суду : щоденно з 9.00 до 18.00, перерва на обід з 13.00 до 13.45.

Прийом громадян ведеться щоденно, а особистий прийом громадян ведеться за записом помічника головного судді три рази на тиждень (вівторок, четвер та п”ятниця) з 10. 00 до 12.00.

Мал. 1. Структурна схема Святошинського районного суду м.Києва

Організація роботи в Святошинському районному суді

Належна організація роботи районного суду має велике значення для забезпечення виконання покладених на нього функцій. Завдання організувати роботу суду покладено на голову суду.

Святошинський районний суд є судом першої інстанції і складовою частиною системи органів судової влади; підзвітний і підконтрольний Державній судовій адміністрації України і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Святошинський районний суд розглядає кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. До складу суду входять: голова суду, помічник, судді, керівник апарату суду та інші працівники апарату суду. Апарат суду включає в себе: загальну канцелярію, канцелярію з адміністративних справ, канцелярію з кримінальних справ, канцелярію з цивільних справ, архів.

Голова суду розподіляє обов’язки між суддями. Якщо до складу суду обрано кілька суддів, то розподіл обов’язків між ними можливий за такими принципами:

- зональний або територіальний (суддя розглядає всі справи в межах своєї зони);

- предметний або функціональний (суддя розглядає тільки кримінальні чи цивільні справи або навіть певну категорію справ);

- предметно-зональний (суддя розглядає лише кримінальні чи цивільні справи в межах своєї зони);

- поточний (кримінальні справи розглядають по черзі, цивільні – суддя, який прийняв заяву під час прийому громадян).

Для забезпечення ефективної роботи районних судів щодо здійснення правосуддя, дії апарат суду, структуру й штатну чисельність яких затверджує Міністерство юстиції в установленому порядку за поданням голови суду. Голова суду добирає, приймає на роботу й звільняє з посади працівників, яких не обирають: консультантів, секретарів суду та судового засідання, завідувача канцелярії, діловода, архіваріуса тощо. Він здійснює загальне керівництво роботою канцелярії суду, своєчасно вживає заходів щодо усунення недоліків і упущень у її роботі.

Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії, керує роботою секретарів, діловода, архіваріуса. На завідувача канцелярії покладають: розподіл роботи між працівниками канцелярії суду й контроль за виконанням ними своїх обов’язків; розподіл кореспонденції, що надійшла до суду; контроль за веденням документів первинного обліку. Нарядів, обліку й реєстрації звернень громадян і юридичних осіб; організацію обліку й зберігання судових справ, речових доказів; контроль за своєчасним відправленням справ зі скаргами, поданнями, протестами до вищої ланки суду; забезпечення збереження та правильного заповнення трудових книжок працівників суду, особових справ і карток обліку тощо.

На секретарів суду покладають ведення діловодства з судових справ, зокрема: реєстрацію, облік, зберігання справ (кримінальних, цивільних, про адміністративні правопорушення та інших); ведення картотек, журналів, нарядів; оформлення документів щодо повернення вироків до виконання, рішень, ухвал, постанов суду і контроль за одержанням повідомлень про виконання; підготовку й передачу до архіву закінчених провадженням справ, картотек, журналів, нарядів та ін.

Крім того, секретар судового засідання виконує необхідну роботу під час прийому суддею громадян; викликає учасників судового процесу й свідків; перевіряє явку осіб, викликаних у судове засідання, й зазначає час перебування їх у суді; веде протоколи судових засідань, оформляє справи після їх розгляду; веде журнал судових засідань; виписує виконавчі листи у справах, щодо яких судом допущено негайне виконання рішень тощо.

Консультант суду веде облік законодавства й узагальнення судової практики; інформує працівників суду про чинне законодавство та судову практику судів вищої інстанції; обліковує окремі ухвали й контролює їх виконання.

На архіваріуса суду покладають ведення архіву, видачу копій судових документів у справах, що є в архіві, облік і зберігання архівних справ та ін.

Розділ 2

Поиск по сайту: