Франчайзингова діяльність підприємства

В сучасних умовах посилення конкуренції на внутрішніх ринках та обмеженості фінансових можливостей для підприємств важливим та ефективним кроком є використання франчайзингових відносин. Це пояснюється тим, що основою ринкової економіки, з одного боку, є великі підприємства, які надають їй стабільності й керованості, визначають рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, з другого малий бізнес, який формує конкурентне середовище, характеризується високою мобільністю та забезпечує самостійність підприємницької ініціативи. Для економіки України останнім часом характерна активізація саме малого бізнесу.

Незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової економічної системи, він має свої слабкі сторони, пов'язані насамперед із фінансуванням. Тому одним із шляхів вирішення даної проблеми є розвиток франчайзингу в Україні. Отже, саме це й підкреслює актуальність даної теми, що полягає в визначенні франчайзингу як альтернативі розвитку малого бізнесу.

Вивченням та дослідженням механізму використання франчайзингу займалися багато вчених-економістів, зокрема: М.Д.Бедринець, І.М.Школа. О.П.Корольчук, О.В.Зибарева, В.Дронь, О.Підопригора, І.Балабанов, І. Пишка, Г. Андрощук, В.Денисюк, А.Цират, А.Назаренко, В.Короленко та інші.

Його історія почалася в середньовічній Франції. Саме слово "франчайз" означало в ті часи особливі привілеї або "вольності", які надавали французькі королі своїм васалам: це могло бути право полювати в королівських лісах або ексклюзивне право торгувати якимись товарами, право тримані ринки і ярмарки, право на будівництво доріг і броварень. Надалі ідея одержала поширення по всій Європі і мери багатьох міст почати давати "франчайзі" ринковим торговцям - виняткові права торгувати чимось у межах певного ринку. У 1840-х роках німецькі броварні давали такі ж права деяким тавернам і барам, дозволяючи їм торгувати своїм пивом та використовувати символіку броварень. І, нарешті, у 1851 "Зінгер" знаменита німецька компанія з виробництва швейних машинок, немаючи достатньої суми коштів для наймання комівояжерів, вирішила продати право на торгівлю її товаром іншим компаніям. Інша молода компанія "Дженерал моторс" у 1898 році також створила ефективну франчайзингову систему.

Не маючи засобів для відкриття власної мережі магазинів, вона продає парові двигуни через дилерів, яким виділяється певна територія і гарантується захист від конкурентів, натомість дилери беруть на себе зобов'язання не продавати машини інших виробників, забезпечувати високий рівень обслуговування і підтримувати імідж компанії. Таким чином було запроваджено початок сучасної системи продажу автомобілів [ 4, 97 ].

Одним з найбільш наочних і переконливих прикладів розвитку і становлення франчайзингу є діяльність всесвітньо відомої фірми "Макдональдс", що у даний час може розглядатися як безперечний лідер в індустрії швидкою обслуговування.

Успіх "Макдональдс" пов'язаний з ідеєю забезпечення високого рівня якості обслуговування. У той час, коли інші франчайзери просто дублювали основні напрямки свого бізнесу, компанія "Макдональдс", послідовно поліпшувала кожен аспект своєї діяльності. Подібна організація підвищила ефективність і знизила витрати [3].

Період найбільшого розвитку франчайзингу припадає на 1980 рік у США, де кожних 6.5 хвилини відкривалося нове франчайзингове підприємство. На сьогодні франчайзинговими мережами в США створюється близько 15% ВВП, у них зайнято 7 млн. осіб.

За даними міністерства торгівлі США, протягом останніх двадцяти років реалізація товарів і послуг компаніями, які працюють за системою франчайзингу, зростає щомісячно на 10%, частка франчайзингу в роздрібному товарообороті перевищує 50%.

Після США найсильнішими є позиції франчайзингу в Канаді, де його частка в роздрібному товарообороті досягає 26%; у Західній Європі та Японії - близько 10%. У цілому ж у промислово розвинутих країнах діє понад 1 млн. таких фірм, які забезпечують роботу 10 млн. осіб, а згідно з економічними прогнозами чисельність малих фірм, що працюють на основі франчайзингової системи привілейованих зв'язків і контрактів, зросте до 3 млн [ 4, 97 ].

У Росії цю систему започаткувала науково-виробнича компанія "Дока" у 1990 році. Щодо України, то слід зазначити, що за даними Української асоціації франчайзингу, в нашій країні зараз функціонує трохи більше 100 франчайзингових мереж (для порівняння: в США їх більше 1500, у Франції - більше 750, в Польщі - майже 140), 25% франчайзингових підприємств - це підприємства громадського харчування (фаст-фуди, ресторани); 20% -роздрібної торгівлі як продовольчими, так і непродовольчими товарами; 12% - сфери послуг мобільний зв'язок, перукарні, хімчистки, спортклуби, турагенства); 8% - АЗС; 35% - інших сфер. Відкинувши всі ілюзії початку року і проблеми протягом року, констатуємо, що для українського франчайзингу рік 2008 досить успішний: зростання кількості франчайзерів з 301 до 380 - за рік +26 %; кількість точок в мережевому бізнесі виросло з 18 170 до 33 631 - за рік +85 % [3].

Необхідність франчайзингу в Україні зумовлена втратою ринків збуту багатьма вітчизняними підприємствами в умовах загострення конкуренції на внутрішніх ринках, відсутністю достатніх фінансових можливостей для запровадження нових технологій у виробництво, неконкурентоспроможністю порівняно з іноземними фірмами та інше. Саме тому франчайзинг виступає альтернативою для малогобізнесу, оскільки дозволить вітчизняним підприємцям залучити фінансові ресурси, техніку, технологію виготовлення, методику роботи іноземних, прибуткових підприємств.

Отже, слід виокремити позитивні сторони системи для франчайзі (користувач прав на нематеріальні активи):

1) за фіксовану плату можливість навчитися ефективних методів управління, підвищити свій професіоналізм і компетентність;

2) ідуть у ногу зі споживчим попитом;

3) можливість користуватися перевагами, доступними великим компаніям;

4) знижує гостроту конкуренції на визначеному сегменті ринку.

5) До числа недоліків слід віднести:

· обмеженість самостійності, підприємницької ініціативи;

· встановлюються обов'язкові обсяги продажу головною компанією,;

· небезпека у випадку банкрутства або зниження популярності франчайзера;

· проблеми спадкоємності справи.

6) Для франчайзера (правоволодаря) перевагами вважаються:

o збільшення ринку збуту при мінімальних вкладеннях;

o економія на матеріальному заохоченні найманих працівників;

o одержання додаткового прибутку шляхом поставок франчайзі уніформи, упаковки, устаткування для залів та офісів;

o франчайзі є продуктивним джерелом новаторських ідей для франчайзера, бо перебувають біля споживача та відчувають його настрої.

7) Також існує і ряд недоліків:

§ зниження гнучкості системи управління;

§ загроза появи нових конкурентів при розширенні франчайзі;

§ неможливість заміни "небажаного" франчайзі; проблеми з обліком і звітністю;

§ складність проведення контролю.

Певна репутація одною франчайзі здатна заплямувати репутацію всієї мережі, кинути тінь на торгову марку. Саме через недобросовісну діяльність франчайзі, припинила свою діяльність російська компанія "Дока Піцца". Із 16 піццерій лише дві виготовляли якісну піццу та дотримувалися рецептури головної компанії [5].

Американська корпорація "швидкої їжі" "Макдональдс" вже сьогодні охоплює більш як 21 тис. ресторанів у 101 країні світу, обслуговуючи щоденно майже 30 млн. клієнтів. Близько 66% усіх ресторанів корпорації керуються 4500 франчайзинговими агентами, які одночасно є і незалежними підприємцями, і членами єдиної команди [4, 101].

Незважаючи на те, що успішних прикладів використання франчайзингу в Україні ще не густо, за останні кілька років їхня кількість почала поступово збільшуватися. При цьому більш ніж 50% всіх франчайзингових договорів пов'язані з торгівлею нафтопродуктами - "ТНК-Україна", "Лукойл-Україна", або з класичними ресторанами і закладами фаст-фуд -Ріzzа Chelentano, "Мак смак", "Два гусаки", мережею ресторанів "Козирна карта". Також за франчайзингом працюють представники торгівлі; Sensus, VD One, Аrgо Trading, "Монарх", "Еконіка". Механізм франчайзингу використовують хімчистки American Clearens International і Un Momento та багато інших.

Але експерти відзначають, що розвиток франчайзингу в Україні стримується цілою низкою чинників: недосконалість законодавчої бази, відсутність у підприємців досвіду роботи за франчайзингом, несумлінне ставлення до виконання договірних зобов'язань і чужої інтелектуальної власності, низький рівень розвитку банківського кредитування і так далі.

За ступенем розвитку правового поля франчайзингові відносини в Україні відносять саме до законодавчо не підкріплених. Відносини між суб'єктами франчайзингових взаємин регулюються окремими розділами Цивільного, Господарського кодексів України [1; 2] та іншими законодавчими актами.

Незважаючи на це, деякі дослідники, з якими ми цілком погоджуємось, вважають, що на сьогодні франчайзинг в Україні відбувся; у різних сферах бізнесу діють франчайзні мережі, є зовнішньоекономічний франчайзинг, зустрічається навіть субфранчайзинг. Втім, усе це, на наш погляд, є поки новим, а іноді й парадоксальним.

Поиск по сайту: