Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Перша половина XVI ст. стає новим етапом інкорпорації литовсько-українських земель до складу Польської корони.



1569 р. в умовах наростаючої агресії з боку Московської держави (Лівонська війна 1558-1583 рр. з ВКЛ. 3 кінця XV ст.Московська держава розпочинає боротьбу з ВКЛ за давньоруську спадщину; розпочинається епоха московсько-литовських війн), послаблення Литви, прагнень литовської шляхти мати такі ж права, як і польська, завершується процес об’єднання Польщі та Литви в єдину державу шляхом укладання Люблінської унії (1569), за умовами якої: Польща і Литва об’єднувалися в єдину федеративну державу Річ Посполита («спільна справа»), очолювану обраним на польсько-литовському сеймі королем, сеймом, грошовою системою, законами, католицизмом як државною релігією. Литовське князівство отримало статус автономії. Всі українські землі, що раніше належали Литві, перехдили під владу безпосередньо Польщі.


Ослаблення Литви у Лівонській війні з Московським царством (1558 – 1583 рр.). - Неспроможність Литви захистити південні кордони від татарських нападів. - Прагнення Польщі отримати українські землі й залежних селян. - Прагнення українських, білоруських та литовських шляхтичів (феодалів) отримати широкі права та привілеї, які мали польські землевласники.

· Утворювалась держава Річ Посполита (в перекладі з польської мови – республіка)
· Князівство Литовське зберігало автономію (часткову самостійність) з окремою адміністрацією, судом, фінансами, військом, законами.
· Існувала спільна зовнішня політика, монета й законодавство, яке здійснювалося на основі Литовських статутів.
· Для Польщі та Литви передбачався єдиний правитель, який одночасно був королем польським і великим князем литовським.
· Влада короля була обмежена і не передавалась по спадковості. Короля обирала на сеймі.
· Уся влада належала спільному сеймі. Сейм складався з сенату та палати послів. До сенату входили король, вище духовенство, урядовці та найвпливовіші феодали. Палата послів складалася із обраних шляхтичів.
· Шляхтичі мали право не підкорятися королю, тому Річ Посполиту називають шляхетською республікою.
Українські землі, які належали Литві, переходили під владу Польщі .
· Остаточна втрата українськими землями своєї автономії та включення українських земель до нових форм політичного життя (Річ Посполита - шляхетська республіка).
· Об’єднання більшості українських земель в єдину державу.
· Посилення полонізації та окатоличення, наростання національно-релігійного протистояння між католиками та православними.
· Залучення частини українських земель до західноєвропейського культурного простору, що спричинило могутній спалах культурно-освітнього руху, започаткувавши народження українського народу як усвідомленої нації.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.