1569 р. в умовах наростаючої агресії з боку Московської держави (Лівонська війна 1558-1583 рр. з ВКЛ. 3 кінця XV ст.Московська держава розпочинає боротьбу з ВКЛ за давньоруську спадщину; розпочинається епоха московсько-литовських війн), послаблення Литви, прагнень литовської шляхти мати такі ж права, як і польська, завершується процес об’єднання Польщі та Литви в єдину державу шляхом укладання Люблінської унії (1569), за умовами якої: Польща і Литва об’єднувалися в єдину федеративну державу Річ Посполита («спільна справа»), очолювану обраним на польсько-литовському сеймі королем, сеймом, грошовою системою, законами, католицизмом як државною релігією. Литовське князівство отримало статус автономії. Всі українські землі, що раніше належали Литві, перехдили під владу безпосередньо Польщі.
Ослаблення Литви у Лівонській війні з Московським царством (1558 – 1583 рр.). - Неспроможність Литви захистити південні кордони від татарських нападів. - Прагнення Польщі отримати українські землі й залежних селян. - Прагнення українських, білоруських та литовських шляхтичів (феодалів) отримати широкі права та привілеї, які мали польські землевласники.
· Утворювалась держава Річ Посполита (в перекладі з польської мови – республіка)
· Існувала спільна зовнішня політика, монета й законодавство, яке здійснювалося на основі Литовських статутів.
· Для Польщі та Литви передбачався єдиний правитель, який одночасно був королем польським і великим князем литовським.
· Влада короля була обмежена і не передавалась по спадковості. Короля обирала на сеймі.
· Уся влада належала спільному сеймі. Сейм складався з сенату та палати послів. До сенату входили король, вище духовенство, урядовці та найвпливовіші феодали. Палата послів складалася із обраних шляхтичів.
· Шляхтичі мали право не підкорятися королю, тому Річ Посполиту називають шляхетською республікою.
Українські землі, які належали Литві, переходили під владу Польщі .
· Остаточна втрата українськими землями своєї автономії та включення українських земель до нових форм політичного життя (Річ Посполита - шляхетська республіка).
· Об’єднання більшості українських земель в єдину державу.
· Посилення полонізації та окатоличення, наростання національно-релігійного протистояння між католиками та православними.
· Залучення частини українських земель до західноєвропейського культурного простору, що спричинило могутній спалах культурно-освітнього руху, започаткувавши народження українського народу як усвідомленої нації.