Обробка результатів досліду

Таблиця 2.1 – Щільність палив

У стандартах і нормативних документах щільність нафтопродуктів вказується при температурі 20⁰С - r_20. Для перерахунку щільності r_t, отриманої при іншій температурі, на стандартну температуру (20⁰С) використовується формула:

,

де g - залежна від величини щільності температурна поправка;

t - температура нафтопродукту при вимірюваннях щільності, ⁰С.

Кінематичну в’язкість нафтопродукту визначають за фор­мулою, мм²/с :

n_t=c×t,

де c - постійна віскозіметра, що залежить від геометричних розмірів приладу (діаметр капіляра і постійна віскозіметра вказуються в паспорті), мм²/с²;

t - середній час витікання нафтопродукту, с.

=0.81+0.000752(16-20)=0.807

=0.839+0.000725(16-20)=0.836

=0.884+0.000660(16-20)=0.881

Таблиця 2.2 – Протокол вимірювань

Рисунок 2.3 – Залежність кінематичної в’язкості нафтопродукту від температури

Висновок: по ГОСТ-305-82 щільність ДП при Т=20 ⁰С повинна бути наступною: Л 860, З 840, А 830.

Кінематична в’язкість при Т=20 ⁰С повинна бути наступною: Л=3…6, З=1.8…5, А=1.5…4 мм²/с

Виміряна величина складає 836 кг/м³. Отже ДП належить до Літнього або Зимнього. Кінематична в’язкість складатиме при 20⁰С ν₂₀=4.8 мм²/с

Відповіді на контрольні запитання

1. Щільність - це маса речовини, що міститься в одиниці об'єму. Вона позна­чається r_t і має розмірність в одиницях СІ - кг/м³, в одиницях СГС - г/см³. Щільність залежить від температури: при підвищенні температури вона меншає, при зниженні - збільшується. Збільшення щільності палива при зниженні темпе­ратури спричиняє збільшення масової витрати палива при його об'ємному дозу­ванні.

2. Існуючими Держстандартами нормується щільність дизельних палив та мастил при 20⁰С

Щільність бензинів стандартами не нормується. Вона використовується для орієнтовної оцінки марки палива і при перерахунку нафтопродуктів з вагових одиниць в об'ємні для забезпечення їх обліку при транспортуванні і заправлянні. Значення щільності використовуються також у розрахунках паливних і масляних систем.

3. Цей спосіб полягає у вимірюванні архимедової сили, що витісняє поплавець з рідини.

4. Щільність залежить від температури: при підвищенні температури вона меншає, при зниженні - збільшується.

5. В’язкість характеризує опір, який надають частки рідини їх взаємному пе­реміщенню під дією зовнішньої сили. Розрізнюють абсолютну (динамічну і кінематичну) та умовну в’язкість.

6. Кінематичною в’язкістю n_t називають коефіцієнт внутрішнього тертя або відношення динамічної в’язкості рідини до її щільності при температурі t:

Вимірюється кінематична в’язкість в одиницях СІ у м²/с

7. Динамічна в’язкість m_t являє собою коефіцієнт внутрішнього тертя, що дорівнює відношенню сили тертя, діючої на поверхні рідини при градієнті швид­кості рівному одиниці, до площі цього шару. В одиницях СІ динамічна в’язкість вимірюється у Н×см^-2 або Па×с (Паскаль-секунда).

8. Умовна в’язкість- величина безрозмірна, що показує, у скільки разів в’язкість нафтопродукту більша або менша в’язкості дистильованої води при 20⁰С.

9. Вона визначається за ГОСТ 33-82 за допомогою скляних капілярних віскозиметрів (ГОСТ 10028-81). Динамічна в’язкість використовується при поганій текучості нафтопродукту, коли його доводиться протискувати через капіляр під дією зовнішньої сили.

10. В’язкість рідин істотно залежить від температури. При її збільшенні в’язкість знижується, при зменшенні - зростає аж до повної втрати рухливості. Властивість нафтопродуктів змінювати свою в’язкість при різних температурах називають в’язкісно - температурною властивістю.

Існуючими Держстандартами нормується в’язкість дизельних палив при 20⁰С, кінематична в’язкість моторних і трансмісійних мастил при 100⁰С, в’язкісно-температурні властивості мастил за максимально допустимомим відношенням кінематичної в’язкості при 50⁰С до кінематичної в’язкості при 100⁰С, для зимових сортів мастил – за граничним значенням в’язкості при 0⁰С.

Поиск по сайту: