ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9 (2 год.)

ТЕМА: Визначення потреб організму в поживних речовинах

МЕТА: ознайомлення з особливостями енергетичних витрат і харчової цінності раціону людини, оволодіти навичками з визначення потреб організму в основних поживних речовинах.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: таблиці хімічного складу харчових продуктів, допустимої маси тіла, енергозатрат дорослої людини при різних видах діяльності і відпочинку, калькулятор.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ:

1. Що таке «калорійність»? У чому вона вимірюється?

2. Які компоненти визначають енергетичні затрати людського організму?

3. Яка роль в харчуванні належить білкам, жирам, вуглеводам і
вітамінам?

4. Що відбувається в організмі людини за умови недостачі в харчуванні білків, жирів, вуглеводів, вітамінів?

5. Що таке «режим харчування»? Які його основні принципи?

6. Як розподіляється калорійність щоденного раціону протягом дня?

7. Дайте визначення поняття "харчування".

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ:

У природі не існує продуктів, які містили б все необхідне для людини. Тому тільки комбінація різних продуктів у щоденному раціоні забезпечує організм найбільшою кількістю потрібних речовин. Процес їх засвоєння та обміну багато в чому залежить від присутності інших компонентів. Все це говорить на користь харчової різноманітності.

Харчування – складний процес надходження, перетравлювання, всмоктування і засвоєння в організмі харчових речовин, необхідних для покриття його енергетичних затрат, побудови і відновлення тканин і клітин тіла і регуляції функцій організму.

До складу харчових продуктів входять органічні речовини (вуглеводи, жири, білки, ферменти, вітаміни й ін.) і неорганічні (вода, мінеральні речовини).

Білки - складні органічні сполуки, побудовані з амінокислот. Роль білків в організмі людини надзвичайно висока, оскільки їх функції різноманітні. Без білків неможливе існування живого організму.

Білки беруть участь у процесах відтворення тканин організму (м’язів, кісток, хрящів тощо), забезпечують стійкість організму дії інфекційних й інших шкідливих факторів, сприяють повному засвоєнню вітамінів, мінеральних речовин; необхідні для здійснення процесів обміну речовин в організмі, для утворення ферментів, гормонів в організмі.

У тканинах тіла людини білки не відкладаються "про запас", тому необхідним є щоденне споживання їх з їжею. У продуктах розщеплювання білків постійно зустрічаються 20 амінокислот, 8 з яких не утворюються в організмі і повинні поступати з їжею. Їх називають незамінними, містяться в м'ясі, рибі, молоці, яйцях. Інші амінокислоти можуть замінюватися або синтезуватися в організмі.

Нестача білків у раціоні харчування людини призводить до різкого пригнічення розвитку центральної нервової системи, до погіршення формування умовних рефлексів, здатності до навчання, запам’ятовування, до послаблення гальмівних і збуджувальних процесів у корі головного мозку. Перенасичення білками підвищує збуджуваність центральної нервової системи.

Жири (ліпіди) - складна суміш органічних сполук з близькими фізико-хімічними властивостями. Жири є джерелом енергії в організмі. Вони входять до складу нервових клітин і їх відростків, клітинних і міжклітинних мембран усіх тканин організму, забезпечують спрямованість потоків нервових сигналів. З жирів утворюються деякі гормони (статеві, кори наднирників), а також вітамін Д3. Жири шкіри та внутрішніх органів виконують захисну роль, запобігаючи переохолодженню (заважають віддачі тепла) та механічним травмам. В організмі є резервний (запасний) жир, який накопичується під шкірою, в черевній порожнині, біля нирок.

Жири бувають тваринного і рослинного походження. У рослинних жирах переважають жирні кислоти, які добре засвоюються організмом у холодному стані. Важливою біологічною властивістю поліненасичених жирних кислот є їх участь в утворенні структурних елементів (клітинних мембран, сполучної тканини).

Насичені (тваринні) жири за біологічними властивостями поступаються рослинним. Вони негативно впливають на жировий обмін, функцію і стан печінки, беруть участь в розвитку атеросклерозу.

Недостача жирів призводить до погіршення стану шкіри, порушення фізіологічних функцій організму (обміну речовин, зниження імунітету).

Вуглеводи - це група речовин, побудованих з трьох хімічних елементів: вуглецю, водню і кисню. Вони грають найважливішу роль в обміні речовин і енергії в організмі людини, є основним джерелом енергії для функцій мозку й повинні постійно постачатися з кров’ю у вигляді глюкози. Входять до складу клітинних стінок, основної речовини сполучної тканини. Вуглеводи регулюють діяльність різних органів тіла людини (наприклад, клітковина регулює діяльність кішківника), тісно пов’язані з водяним обміном: гальмують виділення води з тканин, що є негативним явищем. Легкозасвоювані вуглеводи тонізують кору головного мозку, знімаючи втому.

Основним джерелом вуглеводів у харчуванні слугують рослини. За умови недостачі вуглеводів розвивається гальмування кори головного мозку, внаслідок чого підсилюються емоційні реакції. Потрібним є їх постійне споживання у суворо нормованих кількостях.

Вітаміни - це органічні сполуки різної хімічної структури, що синтезуються, як правило, в рослинах.

Вітаміни беруть участь у регуляції обміну речовин, в утворенні ферментів, стимулюють хімічні реакції, що протікають в організмі. Вони впливають на засвоєння поживних речовин, сприяють нормальному росту клітин і розвитку всього організму.

Недостача або відсутність в організмі якого-небудь вітаміну веде до порушення обміну речовин. При нестачі вітамінів в їжі знижується працездатність людини, опірність організму захворюванням, дії несприятливих чинників навколишнього середовища.

Вітаміни повинні постійно постачатися з їжею, оскільки майже не синтезуються. Залежно від властивостей і характеру розповсюдження в природних продуктах вітаміни поділяються на жиророзчинні і водорозчинні.

До жиророзчинних відносять вітаміни А, D, Е, К

До водорозчинних відносять вітаміни С, Н, Р, РР, групи В

Мінеральні речовини– неорганічні складові їжі. Інакше називають зольними елементами, оскільки після спалювання продукту вони залишаються у вигляді золи. Мінеральні речовини мають велике значення для життєдіяльності організму людини: входять до складу тканин, беруть участь в обміні речовин, в утворенні ферментів, гормонів, харчотравних соків. Вони є життєво необхідними компонентами харчування, що забезпечують нормальну життєдіяльність і розвиток організму. Недостача або відсутність окремих елементів в організмі приводить до важких захворювань.

Залежно від кількісного вмісту в продуктах мінеральні речовини поділяють на макро- і мікроелементи. Макроелементи містяться в продуктах у відносно великих кількостях, вміст мікроелементів у продуктах малий.

До макроелементів відносяться кальцій, фосфор, залізо, калій, натрій, магній, сіра, хлор і ін. Кальцій, фосфор і магній беруть участь в утворенні кісткової тканини. Фосфор, крім того, бере участь в диханні, рухових реакціях, енергетичному обміні, активуванні ферментів.

До мікроелементів відносяться мідь, кобальт, йод, марганець, фтор і ін. Вони сприяють утворенню гемоглобіну крові, беруть участь у каталітичній функції вітаміну В₁₂, нормалізують роботу щитовидної залози, сприяють формуванню кісток. Потреба організму в мікроелементах і їх вміст в продуктах дуже малі. Надлишок мікроелементів викликає важкі отруєння організму.

Вода є середовищем, в якому живуть клітини і підтримується зв’язок між ними, а також є основою всіх рідин в організмі (крові, лімфи, травних соків). Вона бере участь в обміні речовин, виводить з організму непотрібні і шкідливі продукти. На добу людині потрібно 2,5-3 л води.

Для формування організму підлітка, його нормального розумового і фізичного розвитку особливе значення має регулярне, повноцінне харчування. Корінна фізіологічна, гормональна, статева й психологічна перебудова організму викликає підвищену потребу в енергії, мінералах, вітамінах і мікроелементах; разом з тим травлення і метаболізм підлітка знаходяться ще в стадії формування. Енергетичні затрати школярів значно перевищують витрати енергії дорослої людини, тому загальна калорійність добового раціону повинна бути більше загальної суми енергетичних витрат дитини за день на 10 %, а також харчування повинно бути правильно збалансоване - споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей має відповідати віку підлітка.

Крім кількісного і якісного складу харчування підлітків, не менше значення має його структура, тобто режим.

Режим харчування - кількісна та якісна характеристика харчування, що включає кількість прийомів їжі, час прийому і розподіл їжі за калорійністю й хімічним складом, а також поведінка людини під час їжі.

Поиск по сайту: