Сьогодні в українській науці все ширше утверджується думка, що
загроза - це крайня ступінь небезпеки (безпосередня небезпека), а
небезпека - є можлива (потенційна) загроза, в обмежених масштабах.
Таким чином, загальним у змісті загрози і небезпеки є їх можливість заподіяти ту чи іншу шкоду безпеці. Природно виникає питання: які відмінні критерії того й іншого явища? Незважаючи на їх близькість і однорідність, можна виділити ряд відмінностей між ними.
По-перше, загрозу відрізняє від небезпеки ступінь готовності до заподіяння того чи іншого збитку. Загроза - це стадія крайнього загострення протиріч, безпосередньо передконфліктний стан, коли в наявності готовність одного із суб'єктів політики застосувати силу стосовно іншого конкретного об'єкта для досягнення своїх політичних та інших цілей. Небезпеку ми розуміємо як стадію зародження і насичення протиріч, коли один із суб'єктів політики потенційно може, але ще не готовий застосувати силу або загрозу сили в своїх інтересах.
По-друге, загроза повинна містити в собі два компоненти: наміри і можливість нанесення збитку інтересам безпеки, а небезпека обмежується наявністю тільки однієї з цих компонент.
По-третє, загроза завжди носить персоніфікований, конкретно-адресний характер, що припускає наявність явних суб'єкта (джерела) загрози і об'єкта, на який спрямована її дію. На відміну від загрози небезпека носить гіпотетичний, часто безадресний характер, її суб'єкт і об'єкт явно не виражені.
По-четверте, небезпека містить у собі потенційну загрозу заподіяння шкоди тим чи іншим інтересам, для реалізації якої необхідне створення відповідних умов (накопичення можливостей і формування намірів), загроза ж є безпосередня можливість нанесення збитку, від початку здійснення якої її відділяє лише часовий інтервал, необхідний для прийняття рішення про реалізацію загрози.
Явище
Компоненти
Готовність до нанесення збитків
наміри
можливість
ЗАГРОЗА
є
є
реальна (явна)
НЕБЕЗПЕКА
немає
є
гіпотетична (можлива)
є
немає
немає
немає
уявна
Проаналізувавши сутнісні відмінності понять "загроза" і "небезпека", можна зробити висновок, що загроза інтересам безпеки є готовність (наміри + можливості) одного із суб'єктів політики заподіяти шкоди життєво важливим інтересам іншого суб'єкта політики з метою вирішення сформованих між ними протиріч і отримання односторонніх переваг .
Відповідно до американського підходу (Національна стратегія оборони США):
загроза (threat) - це можливість будь-якої країни, групи держав або явищ загрожувати,
виклик (challenge) - можливість протидіяти,
ризик (risk) - можливість заважати досягненню цілей безпеки
Якщо розглянути, що первинно в ряду дестабілізуючих факторів: ризик, виклик, небезпека чи загроза, то само собою напрошується висновок, що первинний ризик. Виклик, небезпека і загроза є різні ступені ризику заподіяння конкретного шкоди інтересам безпеки держави, суспільства, особистості, тобто виступають в якості вторинних факторів.
В українській мові термін ризик вживається в двох основних значеннях: по-перше, як можлива небезпека, невдача, можливість зазнати збитку чи шкоди; по-друге, діяти на удачу, в надії на щасливий результат. Звернемо увагу на збіг лексикографічних значень термінів загроза і ризик: очевидна їхня повна ідентичність (і загроза і ризик трактуються як можлива небезпека). Отже, сукупність факторів, що представляють виклик, небезпеку або загрозу безпеці держави можна класифікувати як фактори ризику. При цьому за ступенем ризику нанесення збитку національним інтересам і безпеці держави найменший ризик представляють виклики, середній ризик укладений у небезпеках і значний ризик виходить від загроз інтересам національної безпеки. На цій підставі автор не схильний розглядати поняття "ризик" як окрему початкову щабель процесу ескалації напруженості і виходить з того, що ризик відображає ступінь (розміри) заподіяння можливої шкоди тим чи іншим інтересам від різних деструктивних факторів (виклик, небезпека, загроза).
Загроза інформаційній безпеці - явище, дії негативних чинників або процес, через які: соціальні об’єкти інформаційної безпеки частково або повністю втрачають можливість реалізувати свої інтереси в інформаційній сфері; а також, порушується нормальне функціонування, здійснюється руйнація або стримується розвиток технічних об’єктів інформаційної безпеки.