Усвідомлення вирішальної ролі освіти в розвитку суспільства призвело до радикальних реформ в освітній системі.

Освітній комплекс розвинений у всіх адміністративних центрах України, але найбільш представлений у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Чернівцях, Дніпропетровську.

! На сьогодні в Україні нараховується:

¨ Дошкільних закладів – 23 тис.

¨ Загальноосвітніх шкіл – понад 21 тис.

¨ Професійно-технічних училищ – 1200.

¨ Навчальних закладів I–II рівнів (училища, технікуми, коледжі) – 754.

¨ Навчальних закладів III–IV рівнів (університети, академії, консерваторії) – 161.

¨ Альтернативних навчальних закладів (Києво-Моги­лянська академія).

G Збереження та зміцнення матеріально-технічної бази і кадрового потенціалу.

G Загострення потреб споживання послуг суспільного дош­кільного виховання.

G Невідповідність комплексної житлової забудови окремих населених пунктів області (району) нормативно передба­ченій кількості дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів.

G Необхідність введення в дію нових навчальних закладів у місцях, де є потреба.

G Оптимізація політики бюджетного фінансування галузі з урахуванням її реальних потреб та програмно-цільових видатків на розвиток інфраструктури, навчально-лабора­торної бази, кадрового потенціалу, інформатизація.

G Реформування системи закладів освіти для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

G Розширення мережі освітніх послуг для набуття професій випускниками загальноосвітніх навчальних закладів, незайня­тим населенням.

G Оновлення переліку підготовки професій, які користу­ються підвищеним попитом на ринку праці.

G Пропаганда здорового способу життя серед дітей та учнівської молоді.

G Забезпечення дотримання вищими педагогічними навча­льни­ми закладами квот прийому на навчання сільської молоді.

G Посилення інтеграційних зв’язків навчального процесу з наукою і виробництвом; соціальне партнерство вищих нав­чальних закладів із промисловцями й підприємцями за пріоритетними напрямами інноваційного розвитку економіки.

Культурно-побутовий комплекс світу: глобалізаційні тенденції та національна самобутність

Культура

Галузь культури забезпечує реалізацію державної політики у сфері культури і мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної і бібліотечної справи

Ø Виробництво товарів та надання послуг культурно-рекреаційного призначення.

Ø Тиражування витворів мистецтва (видання художньої літератури, друкування репродукцій і копій витворів живопису, трансляція вистав чи концертів в електрон­них засобах масової інформації.

Ø Створення духовних і естетичних цінностей.

! Найважливіша сучасна тенденція у розвитку закладів культури – УНІВЕРСАЛІЗАЦІЯ (багатофункціональ­ність)

Наприклад, музеї = експозиційні зали + лекторії + відеозали + кіоски + магазини + ресторани.

Бібліотеки = книжковий фонд + лекторії + конференц-зали.

1. Нестача бюджетного фінансування галузі.

2. Недостатнє виділення коштів на проведення капі­тальних ремонтів і реставрацію приміщень.

3. Погіршення соціального захисту працівників культури.

4. Необхідність впорядкування мережі закладів культури відповідно до затверджених нормативів.

5. Необхідність матеріально-технічного переоснащення галузі.

2 5. Шляхи покращання регіональної структури комплексу невиробничої сфери в Україні

Нині вирішення проблеми розбудови соціальної інфраструктури значною мірою визначається розвитком рин­кових відно­син у державі. Невиробнича сфера не є винятком.

1. Максимальне скорочення витрат часу споживачів на одержання послуг (у т. ч. побутових тощо).

2. Зменшення вартості послуг.

3. Досягнення вищого рівня збалансованості структур­них підрозділів та оптимальних пропорцій між галузями невиробничої сфери.

4. Врахування потреб та пропозицій населення у послу­гах і попиту на них.

5. Всебічне обґрунтування управлінських рішень щодо формування ринкових відносин у сфері реалізації послуг.

6. Дотримання відповідності принципів соціальної спра­ведливості (з урахуванням результатів суспільної праці).

7. Узгодження обсягів використання послуг із фінансо­вими можливостями населення (враховуючи рівень економіч­ного розвитку регіонів).

? Контрольні запитання

1. Дайте визначення соціальної інфраструктури. Які галузі вона включає?

2. Дайте визначення соціального комплексу.

3. Охарактеризуйте освітянський комплекс України і світу.

4. Охарактеризуйте систему невиробничої сфери в Україні.

5. Дайте характеристику культурно-побутовому комплексу світу.

6. Проблеми розвитку освітянського комплексу України.

7. Сформулюйте та охарактеризуйте проблеми та шляхи їх вирішення в системі охорони здоров’я України і світу.

8. Які основні напрями освіти Ви знаєте?

9. Сформулюйте функції соціальної інфраструктури.

10. Проблеми, шляхи вирішення та перспективи розвитку комплексу невиробничої сфери України.

11. Назвіть основні функції соціального комплексу.

Поиск по сайту: