2. Сучасні глобальні та регіональні проблеми охорони здоров’я населення та шляхи їх вирішення.
3. Світовий освітянський комплекс і Україна.
4. Культурно-побутовий комплекс світу: глобалізаційні тенденції та національна самобутність.
5. Шляхи покращання регіональної структури комплексу невиробничої сфери в Україні.
Рекомендована література
Основна: 14, 18, 20.
Додаткова: 15, 17, 30.
Міні-лексикон:соціальний комплекс, соціальна інфраструктура, система охорони здоров’я, сфера послуг, культурно-побутовий комплекс, освіта, культура, невиробнича сфера.
2 1. Значення та склад соціальної інфраструктури
Соціальний комплекс має великий вплив на розвиток господарства в країні та на життя людей.
До складу соціального комплексу входять заклади, установи, підприємства виробничої та невиробничої сфер, що задовольняють матеріальні та духовні потреби людей із метою підвищення їх життєвого рівня
Подальший розвиток соціального комплексу України спрямований на:
- забезпечення високого рівня розвитку життя населення;
- комерціалізацію соціальної інфраструктури (її установ);
- забезпечення державної підтримки розвитку галузей соціальної інфраструктури як гаранта нормальних умов життєдіяльності суспільства;
- максимальне залучення недержавних коштів на утримання і розвиток установ;
- всебічний розвиток людини;
- зростання продуктивності праці.
2 2. Сучасні глобальні та регіональні проблеми охорони здоров’я населення та шляхи їх вирішення
Система охорони здоров’я –комплекс державних, соціальних, економічних і медичних заходів суспільства спрямованих на охорону і покращання здоров’я людей
Діяльність галузі спрямована на
Пропагування здорового способу життя.
Відновлення стану здоров’я людей.
Забезпечення активного відпочинку населення.
Профілактику захворювань.
Охорона здоров’я включає
! Система охорони здоров’я, найбільш розвинена в Україні: Київ, Севастополь, Автономна Республіка Крим, найменше – Сумська, Житомирська та Чернігівська області. Найвищий рівень забезпеченості населення лікарями: Київ, АР Крим, Одеса, Львів, Харків.
Ø підвищення рівня смертності та інвалідності серед осіб працездатного віку;
Ø зростання загального рівня смертності серед населення від хвороб серцево-судинної системи;
Ø дитяча смертність;
Ø зростання захворюваності на туберкульоз, ВІЛ-СНІД, цукровий діабет, онкологічну патологію.
забезпечення належного рівня надання медичної допомоги населенню;
постійне проведення профілактичних заходів для населення;
забезпечення стабільного функціонування закладів охорони здоров’я, відпочинку, фізкультури і спорту.
2 3. Світовий освітянський комплекс і Україна
Рівень освіти відображає якість населення та входить до показника індексу людського розвитку (ІЛР).
G За даними ООН, рівень безграмотності населення світу становить 26,9%. З них:
96% – у країнах, що розвиваються ( КЩР).
4% – у розвинених країнах (РК).
Країни-лідери серед неписемного дорослого населення:Бутан, Афганістан, Сомалі, країни Тропічної Африки (Буркіна-Фасо, Сенегал, Мавританія, Гамбія, Нігерія, Чад, Малі, Сомалі – до 90% населення), за абсолютним показником безграмотності (кількістю населення) – Індія, Китай, Пакистан, Бангладеш, Нігерія, Індонезія.
Освіта– система виховно-освітніх закладів у державі чи регіоні
Освіта забезпечує підвищення загального рівня знань і культури населення та всі галузі народного господарства кваліфікованими кадрами, а тому є важливим елементом відтворення робочої сили.