Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Особливості вагусної інервації серця.



МОЗ УКРАЇНИ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЦИКЛ ПРИРОДНИЧО – НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ

РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ТЕМА :

« Умовно – рефлекторна регуляція серцевої діяльності».

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ : 512010102

КУРС – 2

КІЛЬКІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН – 2.

ВИКЛАДАЧ – ПАВЛИК О. А.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ .

Робота серця і стан судинного русла регулюються в залежності від функціональних потреб організму. Механізми регуляції серцевої діяль­ності поділяються на місцеві (міогенні, нервові й гуморальні) та центральні (нервові й гуморальні). Нервово-рефлекторна регуляція здійснюється на багатьох рівнях.

Перший (нижчий) рівень пов'язаний із фізіологічними властивостями серцевого м'яза (міогенні механізми регулювання). Дру­гий забезпечується місцевими рефлекторними механізмами, що працюють у самому серці (інтракардіальні рефлекси). Ці два рівні утворюють внутрішньосерцеву (інтракардіальну)систему регулювання, яка взаємодіє з екстракардіальними впливамицентрів автономної нервової системи, структур проміжного мозку, інтегративних систем мозку та кори великого мозку.

Знання особливостей регуляції роботи серця дадуть можливість студентам зрозуміти ті численні порушення, які виникають при захворюваннях серця і ляжуть в основу при вивченні клінічних дисциплін (терапії, педіатрії, кардіології, неврології, фармакології і інших ) .

 

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ .

ЗНАТИ :

1. Внутрішньосерцева регуляція діяльності серця.

2. Позасерцева регуляція діяльності серця:

А) вплив ВНС на роботу серця,

Б) вплив рефлексогенних зон на роботу серця,

В) вплив кори головного мозку на роботу серця та умовно – рефлекторні впливи,

Г) вплив гіпоталамусу на роботу серця .

3. Гуморальні впливи на роботу серця.

 

ВМІТИ :

1. Пояснити роботу провідної системи серця.

2. Пояснити вплив симпатичної і парасимпатичної частин ВНС на роботу серця .

3. Пояснити механізм дії рефлексогенних зон, що впливають на роботу серця .

4. Пояснити рефлекси Гольца, Даніні – Ашнера.

5. Пояснити вплив кори головного мозку на роботу серця.

 

МАТЕРІАЛИ ДОАУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ .

Базові знання , вміння , навички , необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліна Знати Вміти
Біологія 1. Еволюційний розвиток кровоносної системи . 2. Еволюційний розвиток серця у тварин ( двокамерне , трикамерне і чотирьохкамерне серце) Пояснити значення появи кровоносної системи в розвитку тваринного світу
Гістологія Властивості і особливості будови серцевої м`язової тканини . Пояснити , як впливає будова тканини на її функції.
Фізика Робота насосу . Рух рідин по замкненій системі судин. Електричні явища в серці Пояснити причини руху рідин по судинах , тиск рідин на стінку судин. Пояснити причини виникнення електричного струму в серці.

ЗМІСТ ТЕМИ .

В. І. Філімонов «Фізіологія людини» стор 247 – 253

 

Регуляція серцевої деятельности.

Будь-яка діяльність органу, тканини, клітини регулюється нервово- гуморальними шляхами. Діяльність серця не є виключенням.

Нервова регуляція діяльності серця.

Вплив нервової системи на діяльність серця здійснюється з допомогою блукаючих і симпатичних нервів. Ці нерви відносяться до вегетативної нервовій системи. Блукаючі нерви йдуть до серця від ядер, розміщених у довгастому мозку на дні IV шлуночка. Симпатичні нерви підходять до серця від ядер, локалізованих в бічних рогах спинного мозку ( I—V грудні сегменти).

Блукаючі і симпатичні нерви закінчуються в синусовому і атріовентрикулярному вузлах, й у мускулатурі серця. При враженні цих нервів відбувається зміна в автоматіі синусового вузла, швидкості проведення імпульсів по ПСС, в інтенсивності серцевих скорочень.

Слабкі подразнення блукаючих нервів призводять до уповільнення ритму серця, сильні - зумовлюють зупинку серцевих скорочень. Після припинення подразнення блукаючих нервів діяльність серця може знову восстановиться.

При подразненні симпатичних нервів відбувається почащення ритму серця й збільшення сили серцевих скорочень, підвищується збуджуваність і тонус серцевого м'яза, і навіть швидкість проведення збуждення.

За зменшення артеріального тиску відбувається подразнення барорецепторів, і імпульси від них поступають у довгастий мозок до ядер блукаючих нервів. Під впливом нервових імпульсів знижується збуджуваність нейронів ядер блукаючих нервів, що посилює вплив симпатичних нервів на серце (про цю особливості вже говорила вище). Через вплив симпатичних нервів ритм серця й сила серцевих скорочень збільшуються, судини звужуються, що є однією з причин нормалізації артеріального давления.

При збільшенні артеріального тиску нервові імпульси, які виникли у рецепторах області дуги аорти і каротидных синусів, посилюють активність нейронів ядер блукаючих нервів. Блукаючі нерви сповільнюєть ритм серця, послаблюють серцеві скорочення, судини розширюються, що є також одній з причин відновлення вихідного рівня артеріального давления.

Особливості вагусної інервації серця.

У довгастому мозку розміщується заднє ядро блукаючого нерва. Аксони клітин цього ядра в складі правого і лівого нервових стовбурів направляються до серця і утворюють синапси на моторних метасимпатичних нейронах. Волокна правого блукаючого нерва розподіляються переважно в правому передсерді. У відповідності з цим, зв’язані з ним метасимпатичні нейрони нервують міокард, коронарні судини і особливо синусо-передсердний вузол. Волокна лівого блукаючого нерва через метасимпатичну систему передають свої впливи передсердно-шлуночковому вузлу. У результаті такої структурної особливості стимулювання правого блукаючого нерва проявляє свій вплив на частоту серцевих скорочень, а лівого - на передсердно-шлуночкове проведення і скоротливу здатність кардіоміоцитів.

Вперше вплив блукаючих нервів на серце виявили брати Вебери (І845). Ними встановлено, що стимулювання цих нервів зменшує частоту серцевих скорочень і послаблює їх силу. Як було показано пізніше, подразнення блукаючого нерва сповільнює серцевий ритм – негативний хронотропний ефекті зменшує силу серцевих скорочень – негативний інотропний ефект, знижує збудливість серцевого м’яза – негативний батмотропний ефект; зменшує швидкість проведення збудження в серці – негативний дромотропний ефект. Сильне подразнення блукаючих нервів може викликати повну зупинку серцевої діяльності, проте припинене спочатку скорочення серця, не дивлячись на подразнення, що продовжується, здатне поступово відновитися. Це явище отримало назву вислизання серця з під впливу блукаючого нерва. Механізм дії вагуса обумовлений впливом ацетилхоліну на серце. Так, негативний хронотропний ефект виникає внаслідок сповільнення спонтанної діастолічної деполяризації. Зупинка серця при сильному подразненні блукаючого нерва виникає внаслідок розвитку гіперполяризації клітин водія ритму. Негативний інотропний ефект пов’язаний із зменшенням тривалості потенціалу дії клітин скоротливого міокарда, що приводить до зменшення надходження іонів Са2+ до скоротливих кардіоміоцитів.

Якщо в експерименті перерізати обидва блукаючі нерви, то частота серцевих скорочень зростає майже вдвоє. Звідси можна зробити висновок, що діяльність серця весь час піддається пригніченню імпульсами з блукаючих нервів. У спокої тонус блукаючих нервів переважає над тонусом симпатичним. Тонус блукаючих нервів виникає в результаті притоку імпульсів від рецепторних зон аорти, каротидного синуса та інших, у підтримуванні тонусу приймають участь різні гуморальні подразники. Тонус блукаючих нервів знаходиться в залежності і від фаз дихального циклу. Під час видиху він підвищується і навпаки. Певним тонусом володіють і симпатичні нерви. Після повної десимпатизації частота серцевих скорочень знижується на 15–20 %.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.