Основні положення Облікової політики Банку

ЗМІСТ

Загальні положення

Оцінка статей балансу

3. Основні положення Облікової політики Банку

3.1. Облік операцій з готівковими коштами

3.2. Облік коштів за розрахунками

3.3. Облік вкладних (депозитних) операцій

3.4. Облік кредитних операцій

3.5. Облік операцій, здійснених з використанням платіжних карток

3.6. Облік операцій в іноземній валюті та банківських металах

3.7. Облік операцій з цінними паперами

3.8. Облік основних засобів та нематеріальних активів

3.9. Облік запасів матеріальних цінностей

4. Облік доходів та витрат

5. Формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними

банківськими операціями установ Банку

6. Фінансовий результат

7. Інвентаризація активів і зобов’язань установ Банку

8. Фінансова звітність

9. Коригуючі проводки

10. Податковий облік

11. Організаційні елементи бухгалтерського обліку

Загальні положення

1.1. Положення про облікову політику АТ “Ощадбанк” (далі-Облікова політика) визначає та встановлює для всіх установ АТ “Ощадбанк” єдині методичні підходи ведення бухгалтерського обліку операцій, єдині засади визнання і оцінки окремих статей балансу і операцій.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються Банком для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика базується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких повинні дотримуватися установи Банку при веденні рахунків і складанні зовнішньої та внутрішньої звітності.

1.2. Облікова політика розроблена на підставі правил, установлених Національним банком України згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності та локальних нормативно-правових актів Банку.

1.3. Облікова політика передбачає постійне (із року в рік) застосування прийнятої стабільної Облікової політики та є базисною на час діяльності Банку, до якої за потреби вносяться зміни з визначеного часу.

1.4. Облікова політика може змінюватися, якщо зміна:

- вимагається нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, та/або міжнародними стандартами фінансової звітності;

- приводить до того, що фінансові звіти надають достовірну та доречнішу інформацію про вплив операцій, інших подій або умов на фінансовий стан, фінансові результати діяльності або грошові потоки Банку.

Не вважається зміною в обліковій політиці:

- нова облікова політика щодо операцій, які не є суттєвими;

- нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються по суті від попередніх і не здійснювалися раніше.

1.5. Банк веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність у валюті України - гривні. Операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у валюті України шляхом перерахування її за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції або складання звітності.

1.6. Основними складовими Облікової політики є такі локальні нормативно-правові акти Банку:

- План аналітичних рахунків Ощадбанку;

- Порядок нарахування амортизації на основні засоби, інші необоротні матеріальні та нематеріальні активи в установах АТ “Ощадбанк;

- Порядок відображення в бухгалтерському обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій установами АТ „Ощадбанк”;

- Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій переказу коштів фізичних осіб по міжнародних платіжних системах;

- Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з готівковою іноземною валютою;

- Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій, здійснених в установах АТ “Ощадбанк” з використанням платіжних карток;

- Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з банківськими металами установами АТ „Ощадбанк”;

- Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з чеками в іноземній валюті установами АТ „Ощадбанк”;

- Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з електронними грошима ВНПС „ГлобалМані” установами АТ „Ощадбанк”;

- Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з доставки та інкасації готівкових коштів системним клієнтам банку;

- Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з пам’ятними та ювілейними монетами України, сувенірною та супутньою продукцією, придбаними у Національного банку України установами банку;

- Порядок формування забезпечення (резерву) оплати невикористаних відпусток працівників АТ „Ощадбанк”;

- Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій рефінансування іпотечних кредитів за проектом з ПАТ „Агентство по рефінансуванню житлових кредитів”;

- Порядок розрахунку та формування резерву для відшкодування можливих втрат за активними операціями в установах АТ “Ощадбанк”;

- Положення про розрахунок та формування резервів під операції АТ „Ощадбанк” з цінними паперами;

- Порядок розрахунку та формування резерву для відшкодування можливих втрат за дебіторською заборгованістю в установах АТ „Ощадбанк”;

- Порядок прийняття рішень з окремих питань нарахування та отримання доходів за Кредитними договорами з фізичними особами АТ „Ощадбанк”;

- Порядок прийняття рішень з окремих питань нарахування та отримання доходів за Кредитними договорами з Корпоративними клієнтами АТ „Ощадбанк”;

- Положення про порядок роботи АТ “Державний ощадний банк України” при сплаті консолідованого податку на прибуток;

- Порядок організації роботи в установах АТ „Ощадбанк” при складанні податкової звітності з податку на додану вартість;

- інші локальні нормативно-правові акти Банку, які регулюють порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій, що здійснюються установами Банку.

1.7. Положення Облікової політики є обов’язковими до виконання всіма установами Банку.

Оцінка статей балансу

2.1. Оцінка активів та зобов’язань - це процес визнання суми коштів, за якою статті фінансової звітності мають визнаватися і обліковуватися у балансі та Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіті про фінансові результати).

Активи і зобов’язання оцінюються та відображаються в обліку таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики, які потенційно загрожують фінансовому стану установи Банку, на наступні звітні періоди.

2.2. Активи і зобов’язання установ Банку обліковуються пріоритетно завартістю їх придбання чи виникнення (первісною або справедливою вартістю).

За первісною (історичною) вартістю активи визнаються за сумою фактично сплачених за них коштів, а зобов’язання – за сумою мобілізованих коштів в обмін на зобов’язання.

2.3. При обліку за справедливою (ринковою) вартістю активи визнаються за тією сумою коштів, яку необхідно було б сплатити для придбання таких активів у поточний час, а зобов’язання – за тією сумою коштів, яка б вимагалася для проведення розрахунку у поточний час.

Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Справедливою вартістю фінансового інструменту під час первісного визнання, є ціна операції (тобто справедлива вартість наданих або отриманих коштів).

Якщо ринок для фінансового інструменту не є активним, Банк визначає справедливу вартість фінансового інструменту, застосовуючи відповідний метод оцінювання, зокрема:

посилання на ринкову ціну іншого подібного інструменту;

аналіз дисконтованих грошових потоків;

інші методи, що забезпечують достовірне визначення справедливої вартості фінансових інструментів.

2.4. Якщо кредит, вклад (депозит) відповідають таким вимогам:

- угоди укладаються між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами;

- фінансовий інструмент представлений по всій системі банку;

- угоди за фінансовим інструментом є стандартизованими або розроблені для окремого сегменту ринку,

справедлива вартість таких кредитів, вкладів (депозитів) під час первісного визнання визначається за ціною операції. Процентна ставка за такими кредитами, вкладами (депозитами) є ринковою або такою, що відповідає ринковому рівню.

Якщо кредит, вклад (депозит) не відповідають вказаним вимогам, їх справедлива вартість визначається з застосуванням методу дисконтування грошових потоків за ринковою процентною ставкою, з урахуванням критеріїв суттєвості.

Кредити, вклади (депозити) та цінні папери в портфелі банку до погашення після первісного визнання установи Банку оцінюють за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту (премії), розрахунку резервів.

Амортизована собівартість фінансового активу або фінансового зобов'язання - це вартість фінансового активу або фінансового зобов'язання під час первісного визнання за вирахуванням отриманих або сплачених коштів (основної суми боргу, процентних доходів (витрат) або інших платежів, що пов'язані з ініціюванням фінансового активу або фінансового зобов'язання), яка збільшена або зменшена на величину накопиченої амортизації різниці між первісно визнаною сумою та сумою погашення фінансового інструменту, а також зменшенана величину визнаного зменшення корисності фінансового активу.

2.5.Процедури бухгалтерського обліку повинні виключати можливість здійснення взаємозаліку (крім випадків, передбачених законодавством України) активів та зобов’язань, або доходів та витрат як у бухгалтерських записах, так і у фінансовій звітності, а саме:

- кредитів, депозитів та іншої кредиторської і дебіторської заборгованості різних юридичних та фізичних осіб;

- кредитів, депозитів та іншої кредиторської і дебіторської заборгованості одних і тих же юридичних та фізичних осіб, що враховуються в різних валютах та з різними строками погашення;

- депозитів та кредитів, наданих під заставу депозиту, якщо інше не визначене відповідними законодавчими актами;

- витрат та доходів Банку.

Основні положення Облікової політики Банку

Поиск по сайту: