Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Суть поняття «національна економіка», «економічна система», «народне господарство».



Суть поняття «національна економіка», «економічна система», «народне господарство».

Показники розвитку національної економіки та економічного розвитку країни.

Сучасний економічний стан України – основні тенденції і проблеми.

Структура господарства.

Поняття, сутність і значення структури економіки для

Збалансованого розвитку НЕС.

Види структурних співвідношень в НЕС.

Структура сучасного народного господарства України.

Суть поняття «національна економіка», «економічна система», «народне господарство».

***

Поняття « НЕ» має декілька значень. Насамперед « НЕ»це відносно самостійне територіально-відособлене господарське утворення .

В такій якості «НЕ» представляє собою сукупність всіх галузей і регіонів в межах певної країни, з єднаних в єдиний організм багатосторонніми економічними зв язками.

Враховуючи, що структурно організований комплекс об єктів, які мають певні якості (цілісності та спільності) та відповідний набір зв язків – це є система, відтак і « НЕ» є складною системою ,яка являє собою сукупність взаємопов язаних сфер, галузей і секторів народного господарства країни. А ще конкретніше, НЕ як система – це сукупність економічних суб єктів та зв язків між ними, якій притаманні господарська цілісність та єдність в певних часових і просторових межах.

І відтак, по суті, «НЕ» можна розглядатияк сукупність взаємозв язків умов виробництва і його результатів (тобто взаємопов язаних умов виробництва і його результатів), що формується як єдиний господарський організм із взаємопов язаними внутрішніми процесами, як єдина цілісна економічна система країни.

Слід зауважити, що « НЕ» як єдина системасформувалася не одразу. « НЕ» як єдина система сформувалася на певному рівні розвитку продуктивних сил, при достатній глибині розподілу праці і, власне, обміну продуктами праці між окремими учасниками процесу виробництва, розподілу, привласнення, обміну і споживання. Власне ці процеси перетворюють економіку країни в єдину господарську систему, яка і є об єктом науки і навчальної дисципліни «НЕ», про що мова ітиме далі.

А як економічна категорія * «НЕ» - це сфера людської життєдіяльності суспільства де реалізуються виробничі відносини, а точніше – це власне і є самі виробничі відносини,– з приводу кругообігу ресурсів, доходів і продуктів між домогосподарствами і підприємствами за участю держави і ринкової інфраструктури в межах національної держави (країни). В певній мірі в цьому визначенні «НЕ» ототожнюється з національним ринком (НР), хоча останній дещо вужча категорія ніж «НЕ».

В сучасній економічній науці Заходу національна економіка ототожнюється з національним ринком . Але такий підхід дещо спрощує проблему. На думку лауреата Нобелівської премії В. Леонтьєва, А. Сміт, Д. Рікардо, Т. Мальтус, Дж. Мілль створили велику теоретичну базу, що заснована на понятті національної економіки як системи , що схильна до саморегуляції та складається із багатьох різноманітних, але взаємопов'язаних видів діяльності та суб'єктів господарювання, що виробляють і споживають продукти та послуги. І упродовж багатьох років представники неокласичного напряму економічної теорії відстоювали саме це розуміння національної економіки. Наприклад, на таких засадах Л. Вальрас розробив свою теорію загальної ринкової рівноваги . Однак в умовах різкого підвищення ролі держави після економічної кризи 1929 – 1933 років саме таке розуміння національної економіки не повністю відповідало практиці. Відтак представники кейнсіанського та соціально-інституціонального напрямів економічної теорії ввели в систему національної економіки в якості активного суб єкта державу. Та й в сучасних умовах, незважаючи на критику щодо державного втручання в економічні процеси, такі представники неокласицизму , як Ф. Хайєк і М. Фрідмен вважають, що державі таки необхідно не тільки виконувати роль «нічного сторожа», а й встановлювати «правила гри» суб'єктів ринкової економіки. Таким чином, у сучасних умовах національна економіка розглядається здебільшого як ринкова змішана економічна система з властивою їй взаємодією механізмів саморегулювання, державного та громадянського регулювання.

У марксистській економічній літературі поняття «національна економіка» розглядається як система виробничих відносин з приводу виробництва, розподілу, привласнення, обміну й споживання результатів діяльності людей, а також ефективного використання ресурсів, з властивими їй цілями розвитку виробництва, формами його організації і господарювання. Продуктивні сили і технологічний спосіб виробництва є матеріально-технічною основою національної економіки, а структура виробничих відносин (і у першу відносин власності), економічних законів і категорій – соціально-економічною основою.

Сьогодні існує і ще один підхід до визначення національної економіки – «народне господарство країни» .Так архітектор «німецького дива» 1948 – 1956 рр. Л. Ерхард у книзі «Добробут для всіх» досліджує проблему переходу національної економіки від тоталітарно-примусового до ринкового типу розглядаючи її в форматі так званого «національного народного господарства». « Народне господарство» – це продукт історичного розвитку суспільства, отриманий в процесі поглиблення суспільного поділу праці, усуспільнення виробництва, який являє собою сукупність всіх галузей і регіонів країни, об'єднаних в єдиний організм різноманітними економічними зв'язками. Відтак, національна економіка в інтерпретації поняття «народне господарство» – це структуроване в галузевому та регіональному просторах, регульоване інституціональною системою, відповідно існуючим економічному, політичному (державному) та ідеологічному (суспільному) порядків господарство окремої країни. Цей н ародногосподарський комплекс охоплює всі ланки суспільного виробництва, розподілу та обліку на своїй території і має відповідну (певну, складну) відтворювальну, галузеву, функціональну, секторальну, інституційну та територіальну структури.

Отже, зробимо висновок, що НЕ представляє собою сукупність усіх суб єктів економічних відносин в державі, поєднаних в єдиний організм (так званий народногосподарський комплек багатосторонніми економічними зв'язками та інтересами. В ній, як в системі, в нерозривному комплексі об єднані виробництво, розподіл, привласнення, обмін і споживання матеріальних благ, послуг і духовних цінностей. Вона є продукт історичного розвитку певного суспільства, але розвивається за загальними економічними законами.

Окрім власне як ?система національного (суспільного) господарства, що сформувалася на території певної держави?, термін «НЕ» розглядається (трактується) також і як ?галузь економічної науки , яка вивчає закономірності формування, функціонування, регулювання та розвитку господарства країни?. При цьому , як галузь науки, «НЕ» досліджує:

- економічний потенціал країни, його розташування, національний ринок, місце країни в світовій економіці;

- специфіку прояву універсальних економічних причинно-наслідкових зв язків, таких як зростання заощаджень та інвестицій, грошової маси та інфляції, сукупного попиту та виробництва, зростання продуктивності та зниження трудомісткості виробів, підвищення частки заощаджень у міру зростання доходів, вплив експорту та імпорту на економічне зростання тощо;

- міру втручання держави в економіку;

- традиції і національну психологію, які визначають (впливають на) поведінкові реакції членів суспільства.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.