Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методичні рекомендації. Міжнародне співробітництво України в екологічній сфері визначається Основними



 

Міжнародне співробітництво України в екологічній сфері визначається Основними напрямами державної екологічної політики, а також міжнародними та міждержавними договорами та угодами. Значну роль в реалізації положень цих документів та інших міжнародних конвенцій (див. додат.) відіграє спеціалізована організація під назвою Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), а також інші структури Організації Об’єднаних Націй (ЮНЕСКО, ФАО, ВОЗ, МАГАТЕ).

Розв'язання сучасних екологічних проблем в Україні можливе тільки в умовах широкого й активного міжнародного співробітництва всіх країн у цій сфері. Це зумовлено насамперед такими обставинами:

- глобальним характером екологічних проблем;

- транскордонним характером забруднення навколишнього середовища;

- міжнародними зобов'язаннями України щодо охорони навколишнього природного середовища;

- необхідністю міжнародного обміну досвідом і технологіями, можливістю залучення іноземних інвестицій.

Україна є учасником понад 20 міжнародних конвенцій та двосторонніх угод, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища.

Інтерес може становити доступ до ринку з метою залучення екологічно чистих технологій та обладнання для захисту навколишнього природного середовища України. Інтеграція незалежної України у світове співтовариство уможливила безпосередньо міжнародну економічну, технічну та експертну допомогу.

Головними її напрямами є:

- гранти (безоплатна допомога) та в майбутньому можливі кредити Програми розвитку ООН, Програми охорони навколишнього природного середовища. Перші гранти було спрямовано на збереження біорізноманіття (дельта Дунаю та Східні Карпати), а також регіонально важливий проект — захист Чорного моря від забруднення;

- допомога Європейського Союзу в рамках технічної допомоги країнам СНД (TACIS). Хоча проблеми охорони навколишнього природного середовища не належать до пріоритетних програм TACIS;

- міжнародна допомога окремих розвинутих країн (США, Канади, Нідерландів, Німеччини, Данії, Великобританії) як у рамках багатосторонніх програм, так і на підставі двосторонніх угод.

Механізм управління процесом природокористування у більшо­сті країн сформувавсь у 70-х роках XX ст. Він відзначається висо­ким організаційним рівнем, гнучким застосуванням адміністратив­но-нормативних методів у поєднанні з фінансово-економічним стимулюванням приватного сектора, активним використанням най­новіших досягнень НТП. У більшості країн уряди мобілізовували матеріальні, фінансові, науково-технічні ресурси для вирішення за­вдань охорони довкілля і досягли певних результатів у цьому на­прямі.

Питання для самоконтролю

1. Основні принципи міжнародного співробітництва в екологічній сфері.

2. Форми участі України в міжнародному співробітництві з питань охорони довкілля.

3. Принципи екологічної політики економічно розвинених країн

4. Охарактеризуйте комплекс правових інструментів з охорони навколишнього середовища економічно розвинутих країн

5. Екологічні нормативи і стандарти якості середовища економічно розвинених країн

6. Види економічного стимулювання природоохоронної діяльності у розвинених країнах

 

Література

[4,14,15,21,24]

 

 

Тема 18. Біоетичні проблеми і стійкий економічний розвиток регіонів

Мета роботи:засвоєння, закріплення і систематизація знань про екологічну етику, природоохоронні заходи та соціально-економічну ефективність раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища.

План вивчення теми

1. Особливості екологічної етики.

2. Сутність та визначення екологічної етики.

3. Сутність та визначення стійкого розвтку. Економічні, екологічні та соціальні результати природоохоронної діяльності.

4. Чинники впливу на ефективність стійкого розвитку теріторії.

5. Еколого-економічні проблеми етикі та відношення до навколишнього середовища.

6. Методи виховання еколого-етичної свідомості.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.