Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Сутність, об'єкти і суб'єкти та принципи державної регіональної політики



Лекція 6

ТЕМА: НАУКОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

 

План викладення і засвоєння матеріалу

Сутність, об'єкти і суб'єкти та принципи державної регіональної політики.

Цілі і завдання регіональної політики.

Рівні регіонального управління і їх функції.

Механізм реалізації державної регіональної політики і його основні елементи.

Організаційно-правова база.

4.2. Бюджетно-фінансові важелі реалізації регіональної еко­номічної політики та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики.

Спеціальні (вільні) економічні зони.

Міжрегіональне і прикордонне співробітництво.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1.Закон України «Про державні цільові програми». - Відомості Верховної Ради України. - 2004. - №25.

2.ПостановаКабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки» // Офіційний вісник України. – 2006. – № 52. – С. 265.

3.УказПрезидента України «Про Концепцію державної регіональної політики» // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – С. 20.

4.Будкін В. Сутнісні характеристики та форми транскордонного економічного співробітництва// Економіка України. - 2008. - № 3. - С. 51

5.Голиков А.П. Размещение производительных сил и регионалистика. - Харьков: Олант, 2002. - С.236-255.

6.Державнарегіональна політика в Україні: особливості та стратегічні приорітети, моніторинг/ за ред. Варной.- К.: НІСД, 2007.- 768с.

7.Дорогунцов С. I., Пiтюренко Ю. I., Олійник С.Я. та iн.Роз­мiщення продуктивних сил України та регіональна економіка. - К.: КНЕУ, 2005. - С.881-914.

8.Заблоцький Б.Ф.Регіональна економіка.-Львів:«Новий світ-2000»,2007.-С.115-205.

9.Зінь Є.А.Регіональна економіка.-К.:”ВД „Професіонал”,2007.-С.377-411.

10.Манів З. О. Луцький І.М., Манів С.З. Регіональна економіка.-Львів: «Магнолія -2006»,2007.-С.110-155.

11.Марцин В. Вільні економічні зони, їхнє місце у прямому іноземному інвестуванні //Актуальні проблеми економіки.-2009.- № 4.- С.46-54.

12.Миронова Т.Л., Процай О.П., Колодій С.Ю. Управління розвитком регіону: Навч. посіб. - К.: Центр навч. літ-ри, 2006. - С.117-154.

13.Олійник Я.Б. Регіональна економіка. - К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2007.-С.302-421.

14.Регіональна економіка та природокористування/за ред. А.П.Голікова: Навч. посіб.-К.: Центр учбової літератури.-2009.-С.75-88.

15. Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є.П. Качана. - К.: Вища шк., 2005.- 705с.

16.Симонова О. Світовий досвід вирішення регіональних проблем // Економіст, 2008.- С.12.

17.Федулова Л. Проблемність регіонів: особливості регіональної політики в умовах нової економіки //Регіональна економіка.-2008.-№ 3.-С. 31-42.

18.Цеханвич В.Б. Региональные программы как метод государственного регулирования регионов //Актульні проблеми економіки.-2009.- №6.- С.23.

19.Чужиков В. Модернізація регіональної політики в ЕС// Економіка України. - 2008. - № 3. – С.51, №4.- С.56.

 

Сутність, об'єкти і суб'єкти та принципи державної регіональної політики

Сутністю регіональної політики є ефективне управління регіональним роз­витком країни з урахуванням об'єктивних процесів, що відбува­ються в регіонах, та реалізація інтересів держави відносно регіонів. Поняття регіональної політики можна розглядати у ши­рокому і вузькому розумінні слова. У широкому розумінні регіональна політика є сферою діяльності по управлінню еко­номічним, соціальним і політичним розвитком країни у регіональному аспекті, як складова частина національної стратегії соціально-економічного розвитку. У вузькому ро­зумінні регіональна політика розглядається як сукупність ор­ганізаційних, правових та економічних заходів, які здійснюють­ся суб'єктами регіональної політики у сфері регіонального роз­витку країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей.

Передумовою здійснення регіональної політики України є наявність територіальних диспропорцій у соціально-економічно­му розвитку. Основними причинами загострення регіональних диспро­порцій є:

-по-перше, тривала соціально-економічна криза, яка виявила різний ступінь адаптованості окремих регіонів до нових еко­номічних умов;

-по-друге, нерівномірність розміщення підприємств базових галузей, які за останні роки характеризу­ються більш стабільними показниками розвитку;

-по-третє, невідповідність галузевої структури економіки регіонів сучасним тенденціям, унаслідок чого у частині регіонів сільське господарство у валовій доданій вартості переважає над промисловістю і регіони є аграрно-індустріальними (Волинська, Кіровоградська, Тернопільська та ін.); це є важливою причиною низьких темпів економічного зростання на фоні глибокої кризи в агропромисловому комплексі;

-по-четверте, незавершеність правового оформлення механізму бюджетного регулювання, яке не дає можливостей місцевим бюджетам сформувати фінансові ре­сурси для розвитку територій.

Структура промислового комплексу регіонів за останні роки не зазнала вагомих змін, тому для більшості регіонів вирішальне значення продовжує відігравати одна-дві галузі. Так, пріоритет­ною галуззю промислового виробництва для 16 регіонів є харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських про­дуктів; для Дніпропетровської, Запорізької та Донецької облас­тей — металургія та оброблення металу; для Закарпатської та Сумської областей — машинобудування, для Луганської та Пол­тавської областей — виробництво коксу, продуктів нафтопере­робки та ядерного палива; для Івано-Франківської, Миколаївсь­кої, Рівненської областей та м. Севастополь — виробництво та розподілення електроенергії, газу та води.

Найбільш розвиненими промисловими регіонами є Дніпропет­ровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Полтавська, Харківсь­ка області та м. Київ, сумарна частка яких становить понад 60% загальнодержавного промислового виробництва. Разом з тим, питома вага Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Тернопільської, Херсонської, Чернівецької областей та м. Севас­тополь не досягає 1,0% від загального промислового виробницт­ва по країні. В Україні зберігаються суттєві регіональні диспро­порції за обсягом промислового виробництва на одну особу — ко­ефіцієнт варіації за цим показником упродовж останніх років становить понад 10 разів.

Основними об'єктами регіональної політики є регіони (райо­ни), тобто адміністративно-територіальні одиниці різних рівнів (об­ласті, АР Крим, райони, міста, села, селища). Спеціальним об'єктом регіональної політики можуть бути депресивні території, зони стихійних лих, техногенних катастроф, проблемні регіони(території, які характеризуються найвищим загост­ренням соціально-економічних проблем, пов'язаних з нераціональ­ним розміщенням продуктивних сил).

Велика увага в регіональній економічній політиці приділяєть­ся так званим проблемним регіонам, тобто тим територіям, які вирізняються серед інших кризовим загостренням певної пробле­ми. Причиною загострення цих проблем можуть бути як природні та техногенні катастрофи, так і соціально-економічні про­цеси. З погіршенням загальноекономічної ситуації кількість та­ких територій постійно зростає, а розв'язання нагромаджених тут проблем потребує все більше фінансових коштів та матеріаль­них ресурсів. Особливе місце в регіональній економічній політиці займає державне сприяння розвитку депресивних регіонів. Ця підтримка спрямовується на стимулювання розвитку території, відновлення її потенціалу; активізацію соціальної мобільності на­селення; створення економічних та інституційних умов для аре­алів зростання. Пряма державна підтримка надається: регіонам, де чітко відстежуються структурні деформації, внаслідок чого зростає безробіття; слаборозвинутими регіонам; регіонам, які потерпіли від стихійного лиха та техногенних катастроф.

Певних заходів потребують і розвинені регіони, у яких виникають екологічні проб­леми, проблеми комплексного використання ресурсного по­тенціалу та ін.

Оцінювання об'єкту проводиться на основі методики, затвердженої Постано­вою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2005 р. № 263. Від того, наскільки об'єктивно визначені критерії і виділені регіони, залежить її успіх та результативність.

Суб'єктами регіональної політики виступа­ють органи державної виконавчої влади та місцевого са­моврядування.

В основу розроблення та реалізації регіональної політики ма­ють бути покладені такі принципи:

- ефективності заходів регіональної політики, реалізація яких повинна мати економічний, соціальний та екологічний ефект як для окремого району, так і для національної економіки в цілому;

- комплексно-пропорційної спрямованості розвитку тери­торії, відповідно до якого у економічних районах різних рівнів повинен бути сформований господарський комплекс, в якому витримані основні галузеві і територіальні пропорції;

- послідовності, що передбачає дотримання етапності у реалізації цілей і завдань регіональної політики та диференційованість надання державної підтримки регіонам відповідно до умов, критеріїв та строків, визначених законодавством;

- пріоритетності у досягненні соціально-екологічних цілей пе­ред економічними;

- перспективності, відповідно до якого усуваються не лише існуючі територіальні диспропорції, а й прогнозні;

- поєднання процесів централізації та децентралізації влади, гармонізація загальнодержавних, регіональних та місцевих інте­ресів;

- субсидіарності, що передбачає максимальне наближення послуг, які надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, до безпосередніх споживачів.

Дотримання цих принципів є основою забезпечення успішної реалізації та результативності заходів щодо регіонального роз­витку, адекватності важелів та інструментів регіональної політи­ки потребам регіонів.

Як серцевина політики розглядається реалізація економічних цілей і завдань державної влади. При регулю­ванні розвитку неекономічної сфери (наприклад, екологічної або демографічної), все одне неминучим є використання органі­заційно-економічного механізму, насамперед фінансових ва­желів.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.