Тактична операція і тактична комбінація

За складністю вирішення тактичні завдання поділяються

на прості і складні. Прості не вимагають ретельної підготовки.

Будь-яке завдання в одному випадку може бути простим, а в

іншому – складним.

Наприклад, для вилучення документів слідчий в одному

випадку просто виносить постанову про вилучення і складає

протокол вилучення. В іншому – повинен вчинити ряд попере-

дніх заходів для того, щоб злочинці не знищили їх. В таких ви-

падках слідчий планує проведення тактичної операції, тобто

сукупності слідчих, оперативних та інших дій, що планується

слідчим з метою вирішення тактичного завдання, яке виникає у

процесі розслідування кримінальної справи.

Близьким за значенням є поняття тактичної комбінації,

яка відрізняється від тактичної операції більш вузьким зміс-

том і являє собою систему прийомів, що застосовуються слід-

чим у певній послідовності для вирішення окремого тактично-

го завдання.

Тобто якщо в тактичній операції беруть участь декілька служб

або учасників, то в тактичній комбінації слідчий одноособово застосовує ряд послідовних криміналістичних засобів.

Наприклад, щоб отримати від обвинуваченого правдиві

показання під час допиту в конфліктній ситуації, слідчий пла-

нує викрити злочинця шляхом представлення йому доказів

його вини. При цьому самий головний доказ слідчий планує

пред’явити або на початку, або в кінці слідчої дії.

Висновок:

Таким чином криміналістична тактика є третім розділом в системі науки криміналістики.

Криміналістична тактика - це розділ криміналістики, який становить со­бою систему положень і практичних рекомендацій з організації та планування розслідування й визначення оптимальної лінії поведінки осіб, які здійснюють розслідування з урахуванням їх відносин та взаємодії з іншими учасниками розслідування на основі норм і принципів кримінального процесу.

Слідча тактика - це галузь криміналістики, яка містить систему наукових положень і рекомендацій щодо організації та планування розслідування й тактики слідчих дій. Це поняття значно вужче, ніж перше, тому більш точно визначає призначення тактики - служити розслідуванню злочинів, яке здійс­нюють органи досудового слідства та дізнання.

Криміналістична тактика продовжує активно розвиватися. Можна виділити кілька основних тенденцій її розвитку, найбільш характерних для даного моменту.[9]

1. Удосконалення тактико-криміналістичних прийомів і рекомендацій із проведення слідчих дій. В останні роки, зокрема, з'явився ряд робіт, присвячених подальшому удосконалюванню тактики допиту, обшуку, огляду місця події й інших слідчих дій.

2. Розробка нових слідчих дій (наприклад, такі слідчі дії, як відтворення обстановки і оьставин події, пред'явлення для впізнання, а також одержання зразків для порівняльного дослідження були законодавчо закріплені лише в 1961 р., хоча найбільш ефективні прийоми їх проведення задовго до того узагальнювалися в криміналістичній тактиці і рекомендувалися для практичного використання). Не вирішене остаточно питання про законодавчу регламентацію перевірки показань на місці; ця дія в КПК не згадується, хоча широко застосовується на практиці, докладно розроблені тактичні прийоми проведення цієї слідчої дії.

3. Широке застосування даних інших наук при розробці тактико-криміналістичних прийомів і рекомендацій. Тут маються на увазі як науки, досягнення яких традиційно використовуються в розслідуванні злочинів (судова медицина, судова психологія), так і нові напрямки, у тому числі, що знаходяться на стику різних наук (дослідження мікрооб'єктів, судова фоноскопія і багато інших). Досягнення відповідних наук визначають, зокрема, зміни в тактику призначення і проведення судових експертиз, впливають на тактику інших слідчих дій і розслідування в цілому.

4. Технізація криміналістичної тактики. При проведенні слідчих дій широко застосовуються звукозапис, відеозапис, машинопис; це неминуче спричиняє визначені зміни в тактику слідчих дій. Криміналістична тактика узагальнює накопичений слідчою практикою досвід, розробляє відповідні прийоми і рекомендації.

5. Заглиблена розробка проблеми взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими апаратами. Як уже зазначалося, розкривати тільки слідчим шляхом найбільш складні замасковані злочини часто виявляється практично неможливо - це можна зробити тільки у взаємодії з органами дізнання. Криміналістична тактика розробляє теоретичні питання такої взаємодії; зокрема, останнім часом, як уже зазначалося, активно досліджується проблема оперативно-тактичних комбінацій при розслідуванні окремих видів злочинів.

6. Розвиток тактики судового слідства. Це напрямок криміналістичної тактики звичайно не вивчається в навчальних курсах криміналістики; однак маються роботи, у яких досліджуються найбільш важливі аспекти судового слідства (зокрема, проблеми судового допиту).

7. Розробка питань, пов'язаних з дослідчою перевіркою матеріалів, підстав для порушення кримінальної справи. Щоб швидко і безпомилково оцінити конкретну ситуацію, що виникає при одержанні інформації про подію, що має ознаки злочину, вирішити, чи досить цих ознак для порушення кримінальної справи чи необхідна попередня перевірка, якими засобами найбільш доцільно провести таку перевірку, слідчі і працівники дізнання повинні бути належним чином підготовлені. Криміналістична тактика досліджує питання, пов'язані з типовими ситуаціями, що виникають при порушенні кримінальних справ різних категорій, про методи, прийоми і засоби дослідчої перевірки.

Отже криміналістична тактика розробляє основні тактичні прийоми та методи проведення конкретних слідчих дій, що в свою чергу є суттєвою та необхідною допомогою працівникам органів розслідування злочинів

Література до теми:

1. Салтевський М.В. Криміналістика: Підручник: У 2 ч. – Ч. 2.

– Харків: Консум, 2001. – С. 43-113.

2. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г.Филиппова. 3-е

изд., - М.: Спарк, 2004. – С. 198-206.

3. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А.

Селиванова. – М.: Юрид. лит., 1984. – С. 254-263.

4. Кубрак П. та ін. Пізнавальна сутність версії та принципи

планування розслідування злочинів // Право України. –

2001. – № 8.

5. Кінаш О. Організаційна діяльність слідчого – елемент ефек-

тивності розслідування злочинів // Право України. – 2002. –

№ 8.

6. Кінаш О. Організація розслідування та тактика слідчих дій

у справах неповнолітніх // Право України. – 2002. – № 11.

7. Кінаш О. Організація окремої слідчої дії – умова законності

й ефективності розслідування злочинів // Право України. –

2003. – № 2.

8. Лоза Ю. Слідчі дії: поняття, сутність, ознаки, види // Право

України. – 2003. – № 9.

9. Черноус Ю. Морально-етична характеристика слідчих дій //

Право України. – 2005. – № 2.

Поиск по сайту: