Стаття 214. Початок досудового розслідування

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

Інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті.

Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

***

1. У відповідності до частини першої коментованої статті обов’язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння або в разі виявлення кримінального правопорушення слідчим, прокурором самостійно з будь-якого джерела. Заяви про вчинене кримінальне правопорушення можуть бути зроблені фізичними особами або подані від імені юридичної особи, і в такому випадку подавачем заяви повинна бути особа, що представляє інтереси підприємства, організації чи іншої юридичної особи. Усні заяви громадяни і юридичні особи мають право подавати прокурору чи посадовій особі будь-якого правоохоронного органу, які не мають права відмовити у прийнятті такої заяви. Службова особа правоохоронного органу, прокурор, що приймає усне повідомлення, зобов’язані переконатися в особі заявника (прізвище, ім’я й по батькові, місце проживання, місце роботи та інші дані, що можуть знадобитися), встановити з нею контакт на випадок виникнення потреби та викласти в рапорті про прийняття заяви сутність зробленого повідомлення. Письмові заяви і повідомлення, які надходять від юридичних осіб, повинні мати реквізити даної юридичної особи, що відповідають дійсності, та відомості про місце фактичного знаходження і дані про контактний зв’язок (телефон, факс, електронна пошта). Повідомлення юридичних осіб підписує його керівник або інша уповноважена особа. Повідомлення про кримінальне правопорушення можуть надходити також від посадових осіб і представників органів державної влади та управління, які мають контрольні або представницькі повноваження. Кримінальним процесуальним законодавством не встановлюється порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях. Це означає, що законом не обмежується зміст і не встановлюється форма даних як щодо офіційних повідомлень, так і повідомлень фізичних осіб, проте надаючи оцінку таким відомостям, прокурор, слідчий повинні переконатися у наявності в них даних, що вказують на об’єктивні ознаки підготовки, вчинення, приховування кримінального правопорушення. Заяви і повідомлення про вчинене правопорушення, які не містять даних про автора і не можуть бути ідентифіковані з автором такого повідомлення, слід визнавати анонімними і такими, що не підлягають розгляду, за винятком випадків повідомлення в них про кримінальні правопорушення, вчинення яких не викликає сумнівів.

2. Якщо заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, прийняті іншою посадовою особою правоохоронного органу, то вони мають бути негайно передані для вирішення у встановленому порядку слідчому, прокурору. Часом подання заяви, повідомлення вважається час (рік, місяць, день, година доби), коли вони надійшли до службової особи правоохоронного органу, що зазначається на письмовій заяві, повідомленні або в протоколі відібрання усної заяви, повідомлення.

3. Самостійне виявлення слідчим, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, може мати місце лише під час виконання ними покладених на них обов’язків із здійснення відповідно розслідування кримінальних правопорушень або прокурорського нагляду за дотримання законів. Відомості про факти кримінальних правопорушень, що виявлені у встановленому законом порядку оперативно-розшуковими підрозділами та їх співробітниками, доводяться до відома слідчого, прокурора у офіційних повідомленнях, що підписуються уповноваженими на те особами оперативного підрозділу.

4. Досудове розслідування розпочинається і в його межах слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії здійснюються лише з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку, що встановлений частиною другою коментованої статті.

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після надходження заяви, повідомлення до правоохоронного органу і незалежно від часу їх надходження безпосередньо до нього, зобов’язаний надати оцінку їх змісту, сутності та за наявності у викладених відомостях ознак, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Рішення слідчого, прокурора про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є процесуальним і приймається в порядку, встановленому для прийняття процесуальних рішень, що визначений ст. 110 КПК. Здійснення досудового розслідування розпочинається прокурором або слідчим, якого визначає керівник органу досудового розслідування.

Здійснення будь-яких слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення допускається, а виконання таких дій будь-якою посадовою особою правоохоронного органу чи прокурором тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Виключенням з цього правила є надання дозволу здійснення у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань огляду місця події з метою встановлення фактичних даних, які можуть вказувати на ознаки кримінального правопорушення. В таких випадках внесення відомостей з відображенням результатів проведеного огляду місця події до Єдиного реєстру досудових розслідувань здійснюється негайно після завершення огляду і повернення слідчої групи до правоохоронного органу з урахуванням того, що внесення таких відомостей здійснюється в автоматичному режимі цілодобово.

5. У відповідності до процесуальних положень, встановлених главою 41 цього Кодексу, досудове розслідування розпочинається негайно і відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості не лише у разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, а й на повітряному судні, що перебувають за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України.

6. Обов’язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу, до якого надійшла заява чи повідомлення. Слідчий, прокурор після ознайомлення з поданою заявою чи повідомленням вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення у відповідності до пунктів 1–7 частини п’ятої коментованої статті, а їх реєстрація та присвоєння номера кримінального провадження здійснюються автоматично.

7. Якщо рішення про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення прийнято слідчим, то він невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок та підстави досудового розслідування, а в разі потреби й про інші відомості, які розкривають обставини отримання повідомлення про кримінальне правопорушення, його сутність та інші дані, передбачені частиною п’ятою коментованої статті.

8. В разі внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань прокурором, він зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення такого розслідування у формі досудового слідства або дізнання, дотримуючись при цьому правил підслідності та територіальної юрисдикції.

1. Єдиний реєстр досудових розслідувань: суб’єкти, строки, підстави реєстрації інформації про кримінальне правопорушення.

1. Здійснення досудового розслідування слідчою групою.

У складних справах для більш ефективного розслідування або для того, аби вкластися у строки, відведені на слідство, призначається група слідчих, які проводять розслідування. У групу слідчих, як правило, входять слідчі різних відомств. Про призначення групи слідчих виноситься постанова, вона оголошується обвинуваченому. З групи слідчих визначається старший слідчий, який керує процесом слідства.

1. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами при провадженні досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами – основана на законах і відомчих нормативних актах їх спільна узгоджена діяльність (за метою, характером, місцем і часом), яка направлена на вирішення завдань кримінального судочинства, при керівній і організуючій ролі слідчого та чіткому розмежуванні компетенції.

Така взаємодія має теоретичні та правові підстави. Теоретичними підставами взаємодії є положення, які пояснюють її сенс і значення, їх усвідомлення слідчими і співробітниками оперативних підрозділів роблять взаємодію більш осмисленою та цілеспрямованою, сприяючи тим самим її законності й ефективності, дозволяють відповісти на питання: з якою метою здійснюється взаємодія?; чому вона можлива?; чим викликана її необхідність?

Такими підставами, на нашу думку, є:

а) спільність мети і завдань оперативних підрозділів та слідчого - лише об'єднуючи свої зусилля органи досудового слідства і оперативні підрозділи зможуть ефективно їх вирішити;

б) однакова юридична сила процесуальних актів працівників оперативних підрозділів та слідчого – протоколи слідчих дій, виконаних співробітниками оперативних підрозділів за дорученням слідчого, мають таке ж доказове значення як і протоколи складені слідчим.

Правовими ж підставами взаємодії є: приписи законів (КПК, Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та ін.) та підзаконних нормативних актів, у тому числі актів обмеженого використання різного ступеня конфіденційності.

Взаємодія слідчого і оперативних підрозділів має різноманітний характер і здійснюється в певних правових формах. Виділяють процесуальні й організаційні (не процесуальні) форми взаємодії.

До процесуальних форм взаємодії, тобто таких, які регулюються кримінальним процесуальним законом відносяться:

1) доручення слідчого щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам (ст.ст. 40, 41 КПК).

2) надання допомоги слідчому при провадженні окремих слідчих дій. Допомога оперативних підрозділів необхідна слідчому при провадженні таких слідчих дій, які потребують великого обсягу роботи або додаткових гарантій для осіб, котрі беруть у них участь. Це обшуки, огляди місця події, слідчий експеримент. Участь співробітника оперативного підрозділу відображається в протоколі слідчої дії.

До організаційних форм (не процесуальні форми) взаємодії слідчого й оперативних підрозділів, тобто тих, які передбачені відомчими нормативними актами, відносяться:

1) погоджене планування спільних слідчих, розшукових і оперативно-розшукових заходів;

2) обмін взаємодіючих суб'єктів інформацією, що надходить за повідомленнями про вчинені злочини і злочини, що готуються, а також з інших питань слідчої й оперативно-розшукової діяльності (зокрема, використання можливостей автоматизованих банків даних, криміналістичних та оперативно-довідкових обліків тощо);

3) координація проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

4) консультації;

5) спільний аналіз причин і умов, що сприяють вчиненню злочину, та обговорення профілактичних заходів;

6) спільна узгоджена діяльність у складі слідчо-оперативної групи;

7) спільне використання техніки, засобів зв'язку і транспорту, що має в своєму розпорядженні оперативні підрозділи тощо. Однак, слід мати на увазі, що таке розмежування, як і будь-яке інше, умовне, тому що процесуальні форми взаємодії знаходять більш детальне регламентування у відомчих нормативних актах, а організаційні або оговорені, але недостатньо повно визначені та регламентовані законом, або випливають з його змісту.

В залежності від періоду часу, на протязі якого здійснюється взаємодія і від ступеня об'єднання спільних зусиль, можна виділити такі її види: а) разова; б) періодична; в) постійно діюча.

Координацію діяльності оперативних підрозділів і досудового слідства по розкриттю і розслідуванню кримінальних правопорушень здійснюють керівники відомств у межах свого відомства, а прокурор – всіх органів досудового розслідування.

1. Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.

Поиск по сайту: