Змістова характеристика видів мовленнєвої компетенції дошкільників

Навчання мови і розвиток мовлення дітей не зводяться лише до мовленнєвої діяльності, реалізації та використання мовної системи.

Лексична компетенція - це запас слів у межах певного вікового періоду, здатність до адекватного використання лексем, правильне вжи­вання образних виразів, приказок, прислів'їв, фразеологічних зворотів.

Фонетична компетенція — правильна вимова всіх звуків рідної мови, звукосполучень відповідно до орфоепічних норм, наголосів; доб­ре розвинений фонематичний слух, що дає змогу диференціювати фо­неми; володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (темп, тембр, сила голосу, логічні наголоси тощо).

Граматична компетенція - неусвідомлене вживання граматичних форм рідної мови згідно із законами і нормами граматики (рід, число, відмінок, клична форма тощо), чуття граматичної форми, наявність ко-рекційних навичок щодо правильності вживання граматичних норм.

Діамонологічна компетенція - це розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати на запитання й звертатися із запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні розповіді.

Комунікативна компетенція - комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соці­ально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкуван­ня, ініціативність спілкування. Кожний вид компетенції має базисні вікові характеристики.

Отже, навчати дітей різновидам мовленнєвої компетенції потрібно вже з раннього віку. Перед тим, як вступити до школи, дитина має засвоїти відповідні мовленнєві знання, вміння і навички, які необхідні їй для спілкування.

Розгляньмо зміст базисного компонента мовленнєвого розвитку ви­пускника дошкільного закладу в навчально-мовленнєвій та художньо-мовленнєвій діяльності (табл. 17).

Кінцеві результати мовленнєвого розвитку наведено у «Базовому компоненті дошкільної освіти» у сферах «Культура», «Люди», «Я сам».

Сфера «Культура», змістові лінії «Світ мистецтва», художній образ

мовою мистецтва¹:

Театральна Розуміє театральний образ як живу авторську дію

з використанням засобів мовлення, міміки, жестів, руху, музики, танцю, співу для передавання об­разу; ідентифікує почуття і вчинки персонажів із власними.

Літературна Цілісно сприймає і розуміє композицію та зміст

літературного твору. Розрізняє й виокремлює структуру та основні засоби художньої вираз­ності: динаміку і ритмічну послідовність, града­цію і ретардацію (повторення) дій.

Художньо-практична діяльність², зокрема:

Театральна Виявляє особистісну позицію у процесі перевті-

лення у специфічний образ, запам'ятовує сюжет­ну послідовність, вчасно включається в дію. Володіє навичками зображення позитивного й не­гативного образів персонажів; використовує му-зично-пластично-пісенний досвід у театралізації різних творів літературних жанрів.

Літературна Використовує художні засоби виразності літера-

турних творів, читає їх напам'ять, переказує, ана­лізує та відтворює у різних напрямах діяльності. Кількісна й якісна характеристики мовленнєвої діяльності сягають вікової норми. Має навички корекції та самокорекції мовлення. Емоційно відгукується, ціннісне ставиться до тво­ру через художнє слово, творчу роботу в образо­творчій діяльності, в нескладних музичних інтона­ціях, виразних рухах, мімічних і пантомімічних етюдах. Розподіляє роботу під час колективного образотворення. Висловлює свої думки, почуття, стан, настрій, фантазії в оригінальних власних творах. Об'єктивно оцінює результат як власне створеного, так і творчі роботи інших.

Театральна Здатна театралізувати творчу сюжетно-рольову

гру, вигадує казку і засоби для її театральної ре­алізації, обирає ролі та виконавців для вистави.

Сфера «Люди» різного віку¹: Старі і дорослі

Поиск по сайту: