Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Крім того ЦПК містить норми що мають спеціальний характер для тих чи інших справ окремого провадження та норми що застосовуються виключно в окремому провадженні.ч 3 ст 231.



Характеризується?

1) Об’єкт захисту – охоронювані законні інтереси

2) Суб’єкти – заявник і зацікавлена особа

3) Процесуальний засіб порушення справи – заява

4) Виникають за прямою вказівкою в законі певних категорій справ

5) Потреба захисту юр інтересу виникає через неможливість втрачених право встановлюваних документів що підтверджують наявність необхідних юр фактів

6) Відрізняється – матеріально-правовою природою справ

 

Таким чином провадження відрізняються від стадій:

1. За змістом і структурою (процесуальна стадія відображає вимогу логічної функціональної послідовності процесуальної діяльності що складають зміст процесу. Провадження професійну спеціалізацію цієї діяльності) тобто стадії – динаміка процесу, провадження – його предметні ознаки. Поступовий розвиток провадження на основі стадій

2. За процесуальною метою . Мета провадження – кінцевий результат. Мета стадії – виступає одним з засобів досягнення кінцевої мети і носить проміжний характер

3. За юридичними наслідками: завершення процесуальної стадії призводить, як правило до переходу справи на новий етап процес , а провадження є самодостатнім (справа вирішується по суті повністю і після закінчення провадження процес у справі завершується)

4. Специфіка послідовності та взаємообумовленості: стадії на відміну від провадженн як структурні елементи процесу характеризуються незмінною послідовністю та взаємообумовленістю послідовність проваджень може змінюватися залежно від обставин кожної конктреної справи.

5. За структурою: провадження – складна структура що включає в себе окремі відносно самостійні компоненти, тоді як частина стадії не характеризується самостійним характером вважається закінченим коли справа пройде всі етапи стадій.

Віділяють: - завершеність стадій, - чіткі логіко-часові межі, - прояви процесуальних принципів і межах контурної стадії, - форми та способи винання.

 

ТЕМА: (28.09)

Проблемні питання реалізації принципів цивільного процесу

1. Поняття і значення принципів ЦПП як процесуальні гарантії права на судовий захист

2. Особливості системи принципів

3. Проблемні питання, підстави класифікації принципів цивільного процесу

4. Проблемні питання реалізації окремих функціональних принципів в сучасному цивільному процесі

 

1. ..

Значення принципів:

Специфіка той чи іншої галузі найбільш повно відображаються його принципами, так як вони чітко виражені в процесуальних нормах.

Більшість процесуальних норм що входять до ЦПП формулюються і розвиваються під впливом того чи іншого принципу або групи принципів в процесуальному законодавстві, тому знаючи принципи ЦПП кваліфікований юрист правильно сприймає більшість і іншиз процесуальних норм.

- Вони як основні нормативні положення визначають структуру і суттєві риси його основні положення.

- Обумовлюють зміст ЦПП в цілому

- Охоплюють всі його норми і інститути

- Вказують цілі процесу і методи їх досягнення

- Визначають характер і зміст діяльності суб’єктів ЦПП

- Визначають загальний напрямок і подальше вдосконалення даної галузі

- Всі доповнення і зміни що вносяться процесуальне зак-ство формулюється виходячи з принципів ЦПП

- Забезпечують реалізацію цілей і вказують методи їх досягнення

- Допомагають зрозуміти сутність і значення всього процесу в цілому і окремих його інститутів (усність – процес реаліз усно: пояснення сторін, свідків; письмо вість – всі процесуальні дії здійснюються письмово)

- Як нормативно керівні положення мають роль конструкції коло якої будується, формується вся система процесуальних норм що пояснює що принципи ЦПП завжди відображають його природу і основні риси.

- Дають можливість зрозуміти і усвідомити необхідність удосконалення цп законодавства, тобто враховувати при формулювання нових прогресивних, з точки зору правосуддя, цивільно-процесуальних норм

- На підставі принципів здійснюється тлумачення всіх норм цпп що надає суду можливість зрозуміти дійсний зміст цих норм і правильно застосувати їх при винесенні рішення

- В випадках застосування аналогії права або закону вони може бути успішно реалізоване судом лише на базі принципів цпп

- Вони визначають характер і зміст діяльності процесу

- Ці принципи допомагають усвідомити зміст і значення діючих ЦПН і мають значення при тлумаченні норм ЦПП

- Враховуючи право суду застосовувати аналогію процесуального права принципи можуть виступати в якості безпосереднього регулятора цивільно процесуального регулювання відносин що виникають при розгляді і вирішення цивільно процесуальних справ

- Різні форми реалізації права (застосування, використання, виконання і дотримання неможливих без правового виховання тобто розвитку правосвідомості як тих хто використовує і застосовує норми права так і тих відносно кого застосовуються норми права)

Штефан:

Принципи ЦПП – закріплені в його нормах правові погляди, ідеї українського народу на завдання і мету в цивільних справах та організаційні його побудови та процесуальні діяльності, процесуально правових повноважень суду та процесуально правового становища учасників процесу

 

Тертишніков:

- Це основні ідеї уявлення про суд та правосуддя що закріплені в ЦПП , що стали його основними положеннями якісними особливостями що визначають характер ЦПП та порядок застосування процесуальних номр та перспективи подальшого розвитку

ЯРков і Ришетнікова:

Це правові основи що виражають сутність і єдність відповідних галузей права. Закріплені в нормах цпп положення що стосуються здійснення правосуддя у цивільних справах і відображаються особливості цілей ЦПП

 

Боннер:

- 2 аспекти:

- !) основні положення данної галузі права що відображають її специфіку і зміст

- 2) нормативні положення як визначають структуру і суттєві риси ЦПП його загальних положень

Чечена, Щеглов, Семьонов

- Ідейні основи і нормативно-керівні положення

Треушніков:

- Фундаментальні положення основопологаючі правові ідеї що закріплені в норміх ЦПП пронизують всі процесуальні інститути і визначають таку побудову процесу що забезпечує винисення законних та обґрунтованих рішень

Осокіна:

- Закріплене в безпосередніх нормах права або які виникають з його змісту правові ідеї, основні кервні полодення що відображають сутність і обумовленість соціально-економічним і політичним режимами держави і суспільства.

Воронов:

- Це головні найбільш загальні системообразуючі історично обумовлені найбільш стабільні цивільно процесуальні норми що в сукупності визначають зміст всіх інших ЦПН

 


3 група вчених Кайвородов, Семенов, Штефон класифікують принципи по 2 підставах:

- Характер нормативного джерела в якому вони закріплені:

ü Конституційні (здійснення правосуддя виключно судом; незалежність, гласність, рівність, змагальність)

ü Галузеві (мова судочинства, співвідношення одноособового і колегіального розгляду, диспозитивність, усність, безпосередність у дослідженні доказів)

- Сфера їх дії в ЦПП

4 група Юдельсон, Тертишніков, по розповсюдженню на певні сфери правовідносин:

- Загально правові

- Міжгалузеві

- Галузеві

- Певних інститутів (усність, незалежність, законність, гласність, змагальність, дизпозитивність, безпосередньості…)

5 група Осокіна:

- За змістом:

ü Організаційно-функціональні загально правові (незалежність, одноособовість, колегіальність гласність мова судочинства)

ü Функціональні і міжгалузеві що відображають зміст ЦПП (судова істина, законність, обґрунтованість )

- За формою

ü Функціональні міжгалузеві що відображають особливості форми цивільного судочинства (усність і писемність,безпосередність судового розгляду, безперервність, процесуальної економії(справи мають вирішуватися в строк, )

ü Функціонально галузеві

3. ..

Структуру будь якого принципу повинна будуватися наступним чином:

1) Повинна бути центральна загальна норма що виражає сутність данного принципу(ст. 10-11)

2) Інші норми якими розкривається і конкретизується зміст цієї норми закріпл виключення таким чином існують основні норми і норми що їх деталізують

Принцип ЗАКОННОСТІ

Ст. 8, 20-25, 213, 309…ЦПК

- Є універсальним тому що забезпечує нормальне відповідно до нього призначення функціонування кожного принципу цивільного процесу і всієї системи принципів в цілому

Він пронизує всі інститути, всю систему цивільно-процесуальних прав і відносин і кожне окремо взяте цивільно-процесуальне правовідношення

Будучи універсальним він є невідємною частиною, елементом змісту інших принципів цивільного процесу і виступає інструментом який балансує систему принципів ЦПП.

Разом з тим принцип законності має свій власний зміст і форми прояву в цивільному процесі.

Можна виділити дві сторони дії принципу законності у функціональній сфері судочинства:

1. Яка пов’язана з процесуальною діяльністю суду і учасників процесу тому адресатом цього принципу виступають всі учасники процесу

2. Правозастосовна діяльність суду щодо вирішення цивільної справи, тобто через цей принцип особливе значення законності призначається у діяльності суду як органу що здійснює правосуддя(ч 2 ст 213)

Має прояв в різних аспектах:

- Організаційному : щодо складу суду, який повинен бути законним повноважним

- Функціональному: з правильним розглядом справи і дотриманням всіх правил цивільно-процесуальної форми

- Функціональним пов’язаним з правильним вирішенням справи по суті з правильним застосуванням норм матеріального і процесуальних прав щодо спірного правовідношення з метою вирішення правового спору і захист дійсним прав і законних інтересів

- Функціональне: з перевірочною діяльністю судів апеляційної і касаційної інстанції ст. 309, 338

Принцип законності вважається порушеним якщо справа розглянута в незаконному складі п 4 ч 1 ст 309, справа розглянута за відсутності будь кого з осіб що не були повідомлені про час і місце, при розгляді порушенні правила мови ст. 7, якщо суд вирішив питання які не були залучені до участі у справі, коли відсутній журнал судового засідання і протокол проведення процесуальних дій, якщо були порушені правила нарадчої кімнати.

Принцип законності – це такий правовий режим в сфері цивільного судочинства коли суд правильно застосував норму матеріального закону і суворо дотримується норм процесуального закону а учасники цивільного судочинства точно і судово виконують свої обов’язки і безперешкодно реалізовувати свої процесуальні права

 

Принцип диспизитивності в циільному процессу повязано з цілями і сутністю цмввльного процессу і ЦПФ. Воно повязане з інтересом сторонни в процесі і виражається в його діях, тому принцип дизпозитивності як основне начало ЦПП діє на всіх стадіях процессу, але форми його прояу розрізняються що обумовлюється:

1. Особливостями виду проваждення

2. Цілями і завданнями конкретної стадії процессу

ПД означає свободу,розпорядження в цив процесі такими правами які повязані:

1)розпорядженням обєктом захисту

2) самим правом на судовий захист

 

В процесуальній доктрині не склалося єдиного підходу до визначення данного принципу, тому розглядається як можливість розпорядження

- тільки процесс правами

- процесуальними правами і субєктивноми матеріальними правами, і засобами їх захисту – мельніков

- матеріальними правами спір про які став предметом судового розгляду і процесс правами що впливають на рух процессу – Авдеєнко, Клейман, Треушніков, Семенов

- принцип визначає рух цивільного процесу – Бонн, Гурвіч, Ярков- і слугує досягненням їх реальності і повноти

- здійснення субєктивних матеріальних прав і розпорядження ними в процесі способами що встановлені ЦПП

=» як субєкти цп-правовідносин сторонни і інші учасники правовідносин бажаючи вплинути на предмет і обєкт захисту повинні для цього здійснити процесуальні дії тобто вступити в цивільне процесуальне правовідношення

Коли матеріальні правовідносини в силу спірності стали предметом цив процессу розпорядження правами і обовзками що з них випливають можливі тільки за допомогою відповідних передбачених цпк процесуальних способів і засобів, тобто через відповідні процесуальні права

Цей принцип виражається в реалізції сторонома іншими зацікавленими особами розорядчих прав тобто які безпосередньо повязані з вливом на предмет і обєкт захисту і їх процессом

Принцип реалізується зацікавленими особами через розпорядчі процесуальні права що повязані з рухом циільного процессу.

Визначення:

Осокіна:

Принцип дизпозитивності: - нормативно керівні положення що пронизують систему норм цпп відповідно до яких виникнення зміна розвиток і закінчення процессу по конкретній цивільній справі обумовлюються ініціативою сторін і зацікавлених осіб реалізуємих в межах встановлених законом і підконтрольні судом(можливість зміни або предмету або підстави)

Сахнова:

- це свобода розпорядження в процнсуальній формі шляхом процесуальних прав предметом і обєктом судового захисту самим правом на судовий захист, форми його реалізації по стадіях цивільного процессу

Левшан:

- основоположні положення що вражають свободу закікавеної особи визначити форму, способи захисту порушенного права предмету судового захисту(розгляду), а також визначення предмету спору, долю процессу на різних правозастосовчих циклах судового процесу

=» цей принцип виступає рушійним началом надаючи його учасникам свободу у розпорядженні процесуальними правами під контролем суду забезпечуючи розумне співвідношення приватних і публічних інтересів.

 

Характерні прояви принципу дизпозитивності:

- Порушення цивільної справи в суд (ст. 3)

- Визначення характеру і обсягу вимог (і заперечення; звертаючись до суду зацікавлена особа визначає предмет і об’єкта, а також порушення прав і інтересів. За загальним правилами суд приймає рішення не виходячи за межі вимог позивача)

- Можливість змінити предмет або підставу позову

- Відмова від позову, визнання позову, укладення мирової угоди – здійснення під контролем суду, але ці повноваження суду пов’язане не з обмеженням диспозитивних прав, а з перевіркою законності таких дій (ст. 31, 130, 174-175, 306, 334)

- Порушеня провадження в перевірочних інстанціях(ст. 292, 324, 354, 361)

Принцип дизпозитивності проявляється:

- У забезпеченні динаміки в правозастосовній діяльності в сфері

- Забезпечення можливостей для здійснення саморегуляції сторін в ході здійснення провозастосовчої діяльності

- Забезпечення багатоваріантності в здійснення процесуальних дія ссторін

- Забезпечення співвідношення прояву приватно правового і публічно правового начал

- Стимулювання активних позицій сторін по захисту суб’єктивних прав шляхом надання комплексу процесуальних можливостей для отримання бажаного результату

- Забезпечення оптимізацій цпф

=» дія цього принципу проявляється в:

1) Порядку порушення справи

2) В прорядку зміни виду процесу по конкретній справ

3) Порядку розвитку процесу

4) Процедурі припинення цивільного процеу

5) Здійсненні б-я диспозитивного повноваження представляє собою юридичний факт що має своїм наслідком розвиок судової діяльності

Таким чином, від активної позиції зацікавлених осбі залежить:

- Звернення до суду ст. 3

- Передача спору на розгляд третейського сду ст. 17

- Вид судочинства

- Розгляд справи в закритому судовому засідання

- Відвід ст. 20-23

- Ввібир підсудності ст. 110

- Зміна предмету підстави і розміру позивних вимости ст. 31

- Відмова від позову , визнання позову

- Укладення мирової угоди

- Визначення процесуальних співучасників ст. 32

- Заміна неналежного відповідача ст. 33

- Вступ до справи третьої особи без

- Ст. 37

- Вирішення питання про участь представників і визначення їх повноважень

- Вирішення питання щодо забезпечення доказів ст. 33

- Визначення питань які підлягають вирішенню при проведенні судової експертизи

- Перегляд судових постанов.6

 

Зміст принципу диспозитивності в наступниз нормах

- 122,45

- Про зміст позивної заяви ст. 119, 238 243 247

- Зміст суд наказу 298

- Порядок пред’явлення і умови прийняття 123,

- Відмова від позову визнання позову … 31 174 175

- Співучасть 32

- 33

- 34-35

- 37

- 45

- Ст. 126,

- Ч 3 ст 130, п 1 ч 6 ст 130

- Зміст судового рішення: ст. 216 220

- Порушення діяльності перевірочних інстанцій 292 306 324 334 361

Норми гарантій:

Передумова реалізації дії принципу є чіткість і ясність формулювання які мають загальний характер, достатне розкриття в інших нормах процесуального законодавства.

Норми гарантії:

- Ч 3 ст 14 ч 1 ст 292

- Ст. 27

- Ст. 104 105-1

- Ч 2 ст 122

- П 4 ч 1 ст 122,

- п 8 ч 1 ст 293,

- Ст. 213, 309 338

- Ст. 222

- Ст. ч 6 297, 324

Норми що сприяють дотриманню принципу диспозитивності:

- Щодо судових витрат

- Про процесуальні строки


Принцип Змагальності:

Оснований на протилежних матеріально правових можливостях сторін і забезпечує повноту надання фактичного і доказового матеріалу необхідного для повного і правильного розгляду цивільних справ а також об’єктивного і неупередженого такого роду матеріалу.

Включає в себе:

1) Регулює діє сторін і інших осіб і дії суду в процесі доказової діяльності

2) Змагальна форма ЦПП

 

Також цей принцип включає 2 аспекти :

1. Стосується фактичної сторони справи, тобто пов’язаних з процесом доказування фактів що мають значення для правильного вирішення справи

2. З вирішенням питань права (обранням , обґрунтуванням, відстоюванням в суді правової позиції сторін)пов’язано з юридичною стороною справи

Норми що регламентують дію принципу змагальності поділяють:

- Загальні норми що закріплюють основу змагальност і що сторои користуються рівними правами в наланні доказів і їх дослідженні:

10, 126, ч. 6 ст 130

Аналіз ст. 10

Законодавець розумає змагальність досить шикоро: це не тільки змагальність сторін в наданні і досліжденні доказів, а й змагання у вигляду обмінів думками а й в інших формах і по іншим питання що мажуть виникнути: підвідомчість, підсудність, строк позивної давності, вид провадження…

Дає можливість сторонам змагатися в реалізації тих процесуальних прав

Дотримання цього принципу – норма ч 5 ст 137 що визначає наслідки при невиконанні процесуальних обов’язків

Зі змісту ч 1 змагальною є форма процесу під керівництвом суду

- Норми щл регламентують діяльність сторін в процесі доказування, права обов’язки наслідки невиконання обов’язків і нездійснення відповідних прав

Ст. 60, ч 6 ст 130 131, 137 178 179 193 194

- Норми що регламентують діяльність суду по забезпеченню змагального процесу:

ч 4 ст 10. П 5 ч 6 ст 130 132 133 137 143

роль суду в змагальному процесі:

не виконує роль слідчого , нічого не повинен збирати чи доводити, тільки організовує процес, керує ним забезпечує сторонам і іншим особам рівні можливості для подання доказів і участі в їх дослідженні, роз’яснює їх права і обов’язки попереджує щодо наслідків процесуальних дій сторін (ст. 31), сприяє в здійсненні прав за їх клопотанням, визначає коло обставин що мають значення для справи(предмет доказування)якою зі сторін вони повинні доводитися, виносити ці обставини на обговорення і може пропонувати надання додаткових доказів але сам їх пошуком і збором не займається.

 

Норми гарантії :

- Ст. 5

Норми про відводи ст. 20-22

Норми про судові виклики і повідомлення і наслідки неявки осіб – глава 7 169 170

Норми залишення заяви без руху або її повернення ст. 121

Норми по роз’ясненню прав сторін .. ст. 164 167 172

Норми визначаючи наслідки невиконання вимог суду ч 5 ст 137, ухилення від участі в експертизі ст. 146

Норма про безпосередність дослідження доказів ст. 159

Норми про підстави скасування судових актів на рівні перевірочних інстанцій ст. 309, 309-1, 310, 311, 338 339 -345, 255, 361

Юридичні гарантії змагальної форми визначаються нормами :

- Які надають право в дослідженні доказів

- Право реалізовувати процесуальні права ч 1 ст 27

- Визначають послідовність виступу осіб що приймають участь в порядку ндання пояснень судових дебатів, послідовність постановки запитань свідкам експертам спеціалістам ст. 176 177 193

Норми сприяння ефективному і правильному застосуванню:

- Про мови ст. 7

- Перекладача ст. 55

- Про судові витрати глава 8

Цей принцип визначає :

1) Способи і методи формування доказового матеріалу по справі :

- Права і обов’язки сторін по відстоюванню правової позиції і доведення доказування підмстав щодо заявлених вимог і заперечень – виклик дискусію

- Умовою реалізації гарантій виступає принцип рівності сторін оскільки змагатися у вістоюванні свої позицій в однакових умовах- ст. 33

2) Активність сторін в доказуванні і обґрунтуванні своїх позицій

3) Кожна з сторін має виконувати покладений на них обов’язок по доведенню певних фактів ст. 60 –

4) для досягнення цієї мети сторони наділені правами і обов’язками

5) передумови існування змагальності включають

- матеріально правові

- процесуально правові в вигляді закріпленні процесуальних прав і обов’язків

6) цей принцип взаємопов'язаний зі змагальною процесуальною формою, якій характерна змагальність для всіх стадій судочинства

7) в процесі судового розгляду сторони можуть задавати питання, досліджувати докази, подавати клопотання(ст. 10 60)

8) рівні права і рівні можливості змагальності в суді

9) всі докази мають однакову юридичну силу ст. 212

ЗМІСТ складають:

1. визначити предмет доказування

2. оставини що підлягають доказуванню – ст. 179 дії суду завжди пов’язані з вимогою позивача і запереч відповідача

3. надавати докази як при зверненні до суду так і протягом всього розгляду ст. 131 191

4. знати позицію протилежної сторони шляхом надання скарг ст. 120 298 326

5. своєчасно мати інформацію про місце і час розгляду ст. 174

6. знайомитися з матеріалами справи

7. мати свого представника в суді

8. висловлювати думки по всім питанням

9. визначати обставини що мають значення по справі

10. витребовувати докази

принцип змагальності – заклечається в правових реалізаціях прав і обов’язків осіб що беруть участь у справі, подавати докази…, особливої побудови процесу його змагальних форм яка максимально сприяє встановленню дійсних обставин справи(Боннет)

Осокіна:

- сторони інші особи коли вони бажають отримати для себе або осіб яких пред’явлений позов найбільш сприятливого рішення зобов’язані повідомити суд про всі суттєві факти по справі, подати докази що підтверджують або спростовують а також здійснити інші дії

маматський

- права і обов’язки сторін доводити факт щодо думок і заперечень, змагання в яких кожен використовує надані права щодо відстоювання позицій і доведення до суду в формі змагання своєї правоти

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.