Цей метод дозволив зробити висновок про те, що основна частина нейронів ДЦ розташована у верхній половині довгастого мозку.

Кількість годин – 2 год.

Актуальність теми:

Лікар нерідко стикається з ситуаціями, коли треба швидко, чітко, кваліфіковано допомогти хворому при порушенні дихання.

Знання механізмів регуляції можуть знадобитися під час приймання пологів, надання допомоги утопленому або отруєному чадним газом. Ці знання стануть у пригоді під час перебування у горах, на пожежі. Конче потрібно вміти регулювати дихання анестезіологам та реаніматологам.

Регуляція дихання –це пристосування зовнішнього дихання до змінених потреб організму (рівня метаболізму, газового складу навколишнього середовища, емоціях, подразненні екстерорецепторів тощо).

Головний фізіологічний результат системи регулювання дихання – підтримання оптимальної парціальної напруги газів у крові і тканинах відповідно до інтенсивності метаболізму.

План лекції

1. Поняття про дихальний центр. Методи дослідження його локалізації.

2. Механізм автономної ритмічної діяльності дихального центру в умовах спокійного дихання.

3. Механізм автономної ритмічної діяльності дихального центру в умовах форсованого дихання.

4. Ауторегуляція дихання.

5. Нервова регуляція дихання.

6. Гуморальна регуляція дихання

Регуляція дихання

Зовнішнє дихання -одна з найважливіших функцій організму. Зупинка дихання призводить до смерті людини вже через 3-5 хвилин.

Основним принципом регуляції зовнішнього дихання є принцип пристосування дихання до метаболічних потреб організму.

Практично регулюється тільки перший етап дихання - легенева вентиляція. Регуляція здійснюється двома шляхами:

1. Регуляція глибини дихання (за рахунок зміни дихального об'єму).

2. Регуляція частоти дихання.

Дихальний центр

Дихальний центр (ДЦ) -це сукупність нейронів, які забезпечують ритмічну генерацію імпульсів, що викликають послідовну зміну вдиху і видиху.

Методи вивчення локалізації ДЦ:

1. Метод перетину стовбура головного мозку.

1. При перетині вище моста дихання не змінюється.

2. При перетині між довгастим і спинним мозком дихання припиняється.

3. При перетині між верхньою і середньою третинами моста виникає апнейстичне дихання (дихання, яке зупиняється на висоті вдоху і зрідка переривається короткими видихами).

4. При перетині між верхньою і нижньою половинами довгастого мозку виникає гаспинг - дихання (зупинка дихання на видосі з рідкими короткими вдихами).

Цей метод дозволив зробити висновок про те, що основна частина нейронів ДЦ розташована у верхній половині довгастого мозку.

2. Метод електричного подразнення. Цей метод не дає чіткої інформації про локалізацію ДЦ, оскільки подразнюються не тільки певні нейрони, а й розташовані поряд провідні шляхи.

3. Реєстрація електричної активності нейронів.

Цей метод дозволив поділити всі нейрони ДЦ на 2 групи:

1. Інспіраторні - нейрони, які генерують ПД під час вдиху.

Розрізняють:

a) повні інспіраторні нейрони - генерують ПД під час всього вдиху.

b) ранні інспіраторні нейрони - генерують ПД у першу половину вдиху.

c) пізні інспіраторні нейрони - генерують ПД у другу половину вдиху.

2. Експіраторні - нейрони, які генерують ПД під час видиху.

Розрізняють:

a) повні.

b) ранні.

c) пізні.

Локалізація і функціональна характеристика нейронів ДЦ

В ДЦ виділяють 4 частини:

1. Дорсальна респіраторна група нейронів (nucleus tractus solitarii) складається тільки з інспіраторних нейронів. Це R - нейрони - нейрони, які ритмічно генерують імпульси і R -нейрони - нейрони, які гальмують R . Забезпечують регуляцію дихання у спокою.

2. Вентральна респіраторна група (nucleus ambiguus i n.retroambiguus). Складається з інспіраторних нейронів, які розташовані в ростральній частині, і експіраторних нейронів, які розташовані в каудальній частині. Забезпечують регуляцію дихання при форсованому диханні.

Нейрони вентральної групи працюють тільки при форсованому диханні.

3. Пневмотаксичний центр розташований у верхній третині моста (nucleus parabronhialis) - впливає на нейрони дорсальної групи: гальмує R нейрони (посилює частоту дихання).

4. Апнейстичний центр розташований у нижній третині моста - впливає на нейрони дорсальної групи: стимулює R нейрони (зменшує частоту дихання).

Механізм автономної ритмічної діяльності ДЦ

при спокійному диханні

Спокійне дихання забезпечуються нейронами дорсальної респіраторної групи. Вдих ініціюється активацією R нейронів. Від R нейронів ПД передається на -мотонейрони у спинний мозок сегменти С3-С4, від яких по діафрагмальному нерву до діафрагми, скорочення якої викликає вдих.

Від R нейронів імпульси передаються не тільки до -мотонейронів, а ще й на R -нейрони, викликаючи їх збудження. R -нейрони стимулюють (ІГН) (інспіраторно гальмівні нейрони). ІГН пригнічують R нейрони і вони припиняють генерацію ПД. Припиняється імпульсація на -мотонейрони. М'язи вдиху розслаблюються і відбувається видих.

Існування ІГН не доведене, але без них пояснити роботу ДЦ дуже складно. На роботу дорсальної інспіраторної групи впливає пневмотаксичний (ПТЦ) і апнейстичний центри (АПЦ). ПТЦ стимулює ІГН, чим зменшує тривалість вдиху і збільшує ЧД. АПЦ гальмує ІГН, чим збільшує тривалість вдиху і зменшує ЧД.

Поиск по сайту: