Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Ефективність використання сільськогосподарських угідь України



(усі категорії господарств)

 

Показники Роки
Вартість валової продукції па 1 га с.-г.: угідь (у порівнянних цінах), грн.
Урожайність, ц/га:        
зернових культур [35.1 19,4 26,0 26,9
цукрових буряків
соняшнику 15,8 12,2 12,8 15,0
картоплі
Вироблено на 100 га с.-г. угідь, ц:        
молока
м'яса всіх видів (у забійній масі)
Вироблено свинини на 100 га ріллі, ц

Аналізу­ючи рівень економічної ефек­тивності використання землі в господарствах України в динаміці, необхідно зазначити, що у 1990-2000 рр. відбулося значне зниження ефективності використання сільськогосподарських угідь. Так, у 2000 р. порівняно з 1990 р. вартість валової продукції (порівнянних цінах 2005 р.) з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь зменшилась з 3526 грн. до 2027 грн., або в 1,8 рази. Водночас знизилась урожайність основних сільськогосподарських культур та скоротився рівень виробництва молока і м'яса, які є основою організації раціонального харчуван­ня населення.

У 2000-2010 рр. ефективність використання земельних ресурсів підвищилась. Вартість валової продукції на 1 га сільськогосподар­ських угідь збільшилась на 728 грн., або на 35,9%. Проте ефектив­ність використання земельних угідь підвищується дуже повільно. Так, рівень виробництва валової продукції у 2005-2010 рр. зріс всього на 11,0%.

Підвищення ефективності використання земельних ресурсів є однією з найважливіших народногосподарських проблем, успішне розв'язання якої сприятиме ефективному функціонуванню аграр­них підприємств.

Раціонального і ефективною використання землі в аграрних підприємствах можна досягти за умови здійснення заходів з під­вищення родючості ґрунту і охорони його від ерозії та інших руйнівних процесів. Виходячи з національних інтересів, суспіль­ство має використовувати землю так, щоб передати її поліпше­ною наступним поколінням. Впровадження досягнень науково-технічного прогресу та інтенсивних технологій у сільському господарстві об'єктивно вимагає врахування не тільки їхнього позитивного впливу на земельні угіддя, а й можливих негатив­них наслідків, зумовлених специфічним проявом окремих засобів виробництва.

У зв'язку з цим можна виділити такі основні напрями підви­щення економічної ефективності використання землі в аграрному виробництві:

1) система заходів щодо підвищення родючості зе­мель;

2) охорона ґрунтів від ерозії та інших руйнівних процесів;

3) зменшення площ земель, які випадають із сільськогосподарсько­го обороту.

Різноманітність природних умов зумовлює необхідність впро­вадження науково обґрунтованої системи ведення аграрного виробництва, яка передбачає підвищення родючості ґрунтів, поліп­шення якісного стану сільськогосподарських угідь. Тому головною складовою системи ведення аграрного виробництва є система землеробства.

Система землеробства - це комплекс взаємопов'язаних агро­технічних, меліоративних і організаційно-економічних заходів, спрямованих на ефективне використання землі, збереження і під­вищення родючості ґрунту, одержання високих урожаїв сільсько­господарських культур. Система землеробства включає, структу­ру посівних площ, системи сівозмін, обробітку ґрунту, удобрен­ня, насінництва, заходи боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, систему меліоратив­них заходів, охорону ґрунтів від водної і вітрової ерозії, охорону довкілля.

Підвищенню ефективності використання землі в сільському господарстві сприяє інтенсифікація рослинництва на основі впро­вадження прогресивних систем землеробства, передової техніки і технології вирощування сільськогосподарських культур.

Зміцнення матеріально-технічної бази підприємств, досягнення аграрно-економічної науки створюють об'єктивні передумови для переведення землеробства на індустріальну основу, впроваджен­ня прогресивних технологій виробництва продукції рослинництва. Найважливішими вимогами індустріальної технології є збережен­ня і підвищення родючості землі, висока якість робіт, виконання їх в оптимальні агротехнічні строки, поліпшення умов праці й зрос­тання її продуктивності, підвищення якості продукції та раціо­нальне природокористування.

На підвищення економічної родючості ґрунту та вирощування сталих урожаїв сільськогосподарських культур спрямована меліо­рація земель. Вона охоплює зрошення, насадження лісосмуг (аг­ромеліорація), докорінне поліпшення природних кормових угідь, протиерозійні та інші заходи.

Економічна ефективність використання виробничих ресурсів рослинництва значною мірою залежить від рівня родючості ґрунтів. Динаміка вмісту гумусу в ґрунтах різних зон України свідчить про те, що вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур в умовах бездефіцитного балансу гумусу потребує збіль­шення застосування органічних добрив. На 1 га орної землі потріб­но вносити в середньому 10,5 т органічних добрив, у т.ч. на Поліссі - 14 т, в Лісостепу - 11 і Степу - 9 т.

Важливим напрямом підвищення економічної ефективності ви­користання землі є охорона ґрунтів від ерозії та інших руйнівних процесів.

В господарствах необхідно розширити застосування ґрунто­захисних систем і методів обробітку землі та протиерозійних за­ходів. Землевласники і землекористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони ґрунтів від вітрової і водної ерозії, не допус­кати засолення, заболочування і заростання земель бур'янами, а також інших процесів, які погіршують стан ґрунту.

Для господарств України з високим рівнем розораності сільськогосподарських угідь проблема захисту ґрунтів від ерозії надзвичайно актуальна. При вирощуванні сільськогосподар­ських культур на слабкоеродованому ґрунті їхня урожайність зменшується на 5-30%, на середньоеродованому - на 15-70, а на сильно еродованому - на 25-90% порівняно з повнопрофільними ґрунтами.

Комплексна система охорони земель передбачає впровадження ґрунтозахисних сівозмін, плоскорізного обробітку ґрунту, ґрунто­захисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, полезахисного лісонасадження та проведення інших протиерозій­них заходів.

Ґрунтозахисна безплужна система землеробства, має забезпе­чити інтенсифікацію рослинницьких галузей, відтворення і підви­щення родючості ґрунту, що сприятиме збільшенню врожайності сільськогосподарських культур, зменшенню затрат праці і коштів на одиницю продукції. Про високу ефективність цієї системи свід­чать дані багаторічного порівняльного випробування відвального і плоскорізного обробітку ґрунту на Новоодеській держсортодільниці Миколаївської області. В середньому на семи полях зернових культур, у 10-пільній сівозміні врожайність за плоскорізного обро­бітку збільшилась у першій ротації на 3,2 п/га, у другій - на 6,5 і в третій на 8,8 ц/га порівняно з відвальною оранкою.

Впровадження ґрунтозахисних систем землеробства в сучасних умовах має виняткове економічне і соціальне значення, зумовлене життєвою необхідністю збереження землі як засобу виробництва і незамінного середовища розвитку людського суспільства. Щороку за рахунок зростання ярів площа ріллі в Україні істотно зменшу­ється, а внаслідок ерозійних процесів з полів і пасовищ виноситься і втрачається понад 3,5 млн. т мінеральних добрив (у перерахунку на 100% поживних речовин).

Земельні ресурси сільського господарства України порівняно великі, але не безмежні Тому важливою державною проблемою є охорона сільськогосподарських угідь, і особливо найбільш продук­тивної їхньої частини - ріллі, які випадають із сільськогосподар­ського обороту.

З розвитком промисловості, транспорту і будівництвом міст відбувається постійне вилучення земель із сільськогосподарсько­го виробництва. Трапляється і необґрунтоване відведення земель сільськогосподарського призначення для інших потреб. Тому не­обхідно застосовувати економічні заходи захисту земельних ресур­сів сільського господарства. Відповідно до земельного кадастру слід встановити таку грошову оцінку гектара сільськогосподар­ських угідь, щоб промисловим підприємствам і організаціям не завжди було вигідно використовувати їх для несільськогосподарських потреб.

Велике значення для раціонального використання землі має вдосконалення економічного механізму господарювання, спрямова­ного на охорону природних ресурсів. Промислові і будівельні під­приємства після розробки корисних копалин або виконання інших робіт зобов'язані провести рекультивацію земель і передати їх для використання сільському або лісовому господарству.

Ці та багато інших заходів щодо підвищення ефективності використання землі можуть бути ефективно впроваджені за умови врахування регіональних особливостей сільськогосподарського виробництва, економічних і правових умов господарювання. Реа­лізація зазначених заходів є основою успішного розвитку сільсько­господарських підприємств, підвищення добробуту народу і зміц­нення економіки країни.

4.6. Перелік питань для самостійної роботи і аудиторного контролю

1. У чому проявляються особливості землі як засобу виробництва в сільському господарстві?

2. Види родючості ґрунтів.

3. Категорії земельного фонду за цільовим призначенням.

4. Склад і структура сільськогосподарських угідь України.

5. Основні землевласники і землекористувачі сільськогосподар­ських угідь, їхні права та обов'язки.

6. Власність на землю, платність землекористування, земельна рента і рентні платежі.

7. Що таке право земельного сервітуту?

8. У чому суть земельного кадастру і для чого він використову­ється?

9. Що є основою грошової оцінки землі?

10. Показники економічної оцінки використання землі.

11. Основні напрями раціонального використання землі та підви­щення її ефективності.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.