Словник паронімів української мови

До одномовних словників, залежно від аспекту характеристики слова та призначення словника, належать словники паронімів.

Укладений мовознавцями Д. Г. Гринчишиним та О. А. Сербенською «Слов-ник паронімів української мови» (К.: Рад. шк., 1986) містить близькі за звучан-ням, але різні за значенням слова, які найчастіше вживаються у практиці спілку-вання різно­го рівня (у навчальному процесі, науково-популярних і публіцистич-них працях, ЗМІ, художній літературі, розмовному мов­ленні).

У кожній словниковій статті позначено корінь слова, роз­крито значення, наведено зразки словосполучуваності та вжи­вання паронімів у літературі.

Зразки статей:

ЦИТАТНИЙ // ЦИТОВАНИЙ

Спільний корінь цит-, суфікс -н-; розрізняються суфіксами -ат-, -ова-.

Цитатний, а, е. Який стосується до цитат // який складається з цитат: Дехто зі студентів захоплюється складанням цитатних планів до тем (УМЛШ, 1984,

№ 4,61).

У спол.: Ц. матеріал, план (твору), конспект, реферат.

АБРЕВІАТУРИ ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ ТА ВУЗЬКОСПЕЦІАЛЬНІ

У ТЕКСТІ (ГРАМАТИЧНІ ФОРМИ)

Скорочення найменувань, яке нерідко застосовується в текстах документів, має відповідати нормативним вимо­гам орфографії та пунктуації, а також прин-ципам абревіа­турного утворення, викладеним у державних стандартах.

Абревіація — це спосіб утворення складноскорочених слів шляхом додаван-ня усічених основ чи усічених і пов­них слів. Цей спосіб діє тільки в системі імен-ників. За зна­ченням абревіатури еквівалентні твірним словосполучен­ням.

Розрізняють кілька типів складноскорочених слів:

1) абревіатури, що утворилися з початкових літер кож­ного слова словосполучення:

УЗС, ВДТ, СПУ та ін.;

2) абревіатури, утворені з початкових звуків слів, які входять до словосполучення:

ЗАЗ, НОН та ін.;

3) абревіатури, складові частини яких становлять по­чаткові склади чи частини ос-

нов слів, що утворюють сло­восполучення: міськрада, обком, військкомат і т. ін.;

абревіатури змішаного типу, які утворюються з аб­ревіатури і повного слова:

НДІвугілля, завкадрів, замдиректора та ін.;

4) абревіатури, що складаються з частини основи і пов­ного слова: Дніпроспец-

сталь, Укрвугілля тощо.

5) абревіатури, запозичені з інших мов: Бі-Бі-Сі, АПН та ін.

Абревіатури можуть писатися як з великої, так і з малої літери.

З великої літери завжди пишуться буквені абревіатури (КНР, МТС, СП та ін.) і складноскорочені слова — назви установ і організацій, якщо вони походять від власних імен (ДУМ, Євросоюз, Профвидав тощо). Причому всере­дині абревіатур крапки після скорочень не ставляться.

Від абревіатур слід відрізняти умовні графічні скоро­чення, які вимовляють-ся повністю й скорочуються тільки на письмі. Скорочуватися практично може будь-яке сло­во. Не скорочуються віддієслівні іменники зі значенням абстрактної дії.

Скорочені слова можуть походити від простих слів. Перш за все, це скороче-ні позначення посад, звань, геогра­фічних понять, топонімічних найменувань, які вжива­ються поряд з іменами власними і після яких ставиться крапка: с. Іванівна, ст. Кайдак, Котелевський р-н, Пол­тавська обл., інж. Семенов, проф. Петренко, акад. Шев­ченко, доц. Лановий.

До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень на­лежать такі: ім. — іме-ні, і т. д. — і так далі, і т. ін. — і таке інше, напр. — наприклад, пор. — порівняй тощо.

Не ставиться крапка на позначення фізичних, метрич­них величин, валют лише після цифрових назв: 17 год 45 хв, 250 г, 200 грн, 30 м, 20 мм, 10 см. При цьому збері гається написання великих та малих літер і дефісів, як і в повних наз-вах: півн.-сх. (північно-східний), півд.-зах. (пів­денно-західний).

Не ставиться крапка після скороченого слова, яке по­значає одиницю часу: 17 год 45 хв. Слово «рік» скорочуєть­ся тільки після цифр: 2001 р.

Періоди позначаються таким способом:

1) за відсутності прийменників «з...до»: 1999 — 2000 рр.;

2) за наявності прийменників «з...до»: з 1999 р. до 2000 р.;

3) при позначенні облікових (адміністративно-госпо­дарських, навчальних) років: 1999/2000 н. р. (можливий варіант —1999/00 н.р.).

4) в інших випадках: 1999 — 2000 рр.;

5) при написанні дати змішаним способом: 15 травня 1999 р.

Не вживаються в тексті документів:

1) слово «місяць» у контексті з назвою місяця: у жовт­ні 2001 р.;

2) скорочення «ц. р.» (цього року) — потрібно вказати рік;

3) подвоєне позначення параграфів, номерів, процен­тів: № 5, 7,12,17;

50 — 60 % — (варіант: 50...60 %) і т. ін.

4) лапки при назвах марок машин, механізмів, верс­татів і т. ін.: ВАЗ-2107,

ГАЗ-51 (якщо скорочення стоїть після цифр, то індекс пишеться разом: МУЛ-18Д).

Написання повторюваних у тексті скорочень має бути уніфікованим (не-можливо в одному тексті вживати різні скорочення на кшталт Ів.Ів. Петренко,

І.І. Петренко, І. Петренко).

При скороченні слова треба зважати на те, щоб частина слова, яка залиша-ється:

1) давала змогу легко й безпомилково відновити повне слово: філос., філол., не філ.; асист., асп., не ас; дієприкм., дієприсл., не дієпр.;

2) закінчувалася на приголосний (крім однолітерних скорочень): архіт., не архіте.;

3) за збігу в кінці двох однакових приголосних закінчу­валася на одному з них: осін., не осінн. (від осінній);

4) за збігу в кінці декількох різних приголосних закін­чувалася на останньому з них: геогр. не геог.

Якщо скорочення стосується декількох поспіль чисел, назв, імен та ін., то його ставлять тільки раз — перед та­ким рядом чи після нього: нарис. 5, 7,17; зав-довжки 5,25, 50,100 м тощо.

БЛОК ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Зробіть графічні скорочення таких слів і сполучень слів.

Інститут, тобто, техніка, фізика, та інші, спеціальне, аудіовізуальний, адап-тація, багатосерійний, безкоштовно, вантажний, вивчення, завідуючий відділом, відповідальний, внутрішній, газета, година, господарський, графік, громадський, добродій, двомісячний, дефектний, дивись, директор, дискусія, довідник, додаток, документ, доповнення, дослідний, екземпляр, експериментальний, електроніка, журнал, заступник, затверджений, зауваження, збірник, завод, зошит, із змінами, ілюстрація, імені, індустріалізація, інженер, кабінет, каталог, кількість, класичний, книга, комітет, комісія, лабораторія, місто, малюнок, міжобласний, міський, місяць, навчальний, назва, наприклад, населений, науковий, начальник, номер, об’єднання,

обладнання, область, обов’язковий, обробка, обслуговування, окремий, острів, офор-млення, пункт, під керівництвом, підготовка, підручник, план, плановий, повідом-лення, покажчик, праці, практичний, приклад, примірник, примітка, проблема, про-грама, продовження, рік, район, регістр, ремонтний, рисунок, розділ, село, сесія, систематичний, скорочення, службовий, співробітник, стаття, студентський, схема, том, таблиця, товариство, творчий, тези, телефон, технолог, так званий, транспорт,

університетський, хімічний, ціна, цього року, частина, член, чоловік, штука, щоріч-ний, щомісячний.

2. Користуючись словником абревіатур, розшифруйте подані абревіатури.

З трьома (на вибір) складіть речення.

СБУ, ВАТ, ХТДонНТУ, УСПП, ООН, ТЕЦ, ФПК, ЦНТІ, ЦУМ, ТЕС, ТЗН,

СП, СНД, ПКБ, ОЦ, МВФ, КБ, ЕОМ, ВТК, АТС, АН.

4. Запишіть графічні скорочення повністю.

Ауд., вид-во, до н.е., акад., за ред., інж., кв., буд., кв. м, т/в, напр., м., о., обл., пп., спец., та ін., тис, хв., чл.-кор., шк., ювіл., щоміс, окр., ж-ст, асоц., б-ка.

Поиск по сайту: